Постанова № 62311265, 26.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/3448/16-п Суддя в 1-й інст. Нікітенко Н.П.

№ провадження 33/778/274/16 Суддя в 2-й інст. Нікітюк В.Д.

Категорія ст. 122-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Нікітюк В.Д., у відкритому судовому засіданні, за участі ОСОБА_1, представника потерпілої адвоката Єренка Д.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не працюючий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КК України, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 306 гривень, а також стягнуто судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Як вбачається зі змісту постанови суду, 27 травня 2016 року, о 16 год. 40 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, у дворі будинку 49 по вул. Незалежної України в м. Запоріжжі, не витримав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв наїзд на дитячий візок «Anabell-Baby». Внаслідок ДТП дитячий візок пошкоджено, травмованих немає. Після скоєння ДТП ОСОБА_1 залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що розгляд справи відбувся без її участі, копію постанови він отримав 29 серпня 2016 року.

За змістом апеляційних вимог просить постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

За змістом апеляційних вимог просить постанову скасувати. При цьому зазначає, що він надавав заяву про відкладення судового засідання, однак суд розглянув справу без його участі. Вказує, що судом допущений спрощений підхід до розгляду справи, що призвело до необґрунтованих висновків суду про доведеність вини апелянта у скоєнні адміністративного правопорушення.

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови підлягає задоволенню, оскільки при розгляді справи судом він не був присутнім, копію постанови отримав 23 серпня 2016 року, апеляційне скаргу подав 29 серпня 2016 року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши доводи ОСОБА_3 в підтримку апеляційної скарги, пояснення адвоката Єренка Д.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суддя районного суду обґрунтовано дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

При розгляді справи в апеляційній інстанції були перевірені доводи та аргументи апеляційної скарги, які підтвердження не знайшли.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.

Із пояснень потерпілої вбачається, що 27 травня 2016 року, близько 16-10 год. ОСОБА_1 по дворовій території будинку № 49 вул. Незалежної України, не розрахувавши боковий інтервал, прижав коляску з дитиною, яку тримала ОСОБА_4, та протягнув її за собою близько 1 метру. Дізнавшись, що свідок ОСОБА_5 викликала поліцію, він покинув місце ДТП (зворотні боки а.с. 2, а.с. 4).

Сумнівів у правильності цих показів не виникає, оскільки потерпіла була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, її пояснення тотожні, узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 366097 (а.с. 1), схемою місця ДТП (а.с. 3), поясненнями свідка ОСОБА_5 (а.с. 4).

Всупереч тверджень апеляційної скарги, з пояснень потерпілої і свідка вбачається, що ОСОБА_1 покинув місце пригоди, дізнавшись про виклик поліції свідком.

Таким чином, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, ґрунтуються на матеріалах справи, які суд визнав належними і допустимими, є обґрунтованими.

Щодо твердження апеляційної скарги про порушення права на захист у зв'язку з тим, що справу розглянуто без участі ОСОБА_1, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Реалізація права на захист не може перешкоджати реалізації прав інших осіб.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 277 КУпАП встановлює, що справа розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання протоколу про адміністративне правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення надійшла в районний суд 02 червня 2016 року.

ОСОБА_1, будучи двічі повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, клопотань про дослідження певних доказів, або допиту свідків не заявляв.

При цьому, першого разу надав клопотання про передачу справи за підсудністю до Хортицького районного суду, де з його слів він мешкає. Однак в протоколі про адміністративне правопорушення, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, та його власноручних поясненнях (а.с. 7) зазначена інша адреса проживання.

Наступного разу, а саме за день до розгляду справи, ОСОБА_1 надав клопотання про його відкладення, у зв'язку з розглядом справи Господарським судом Запорізької області, де він є стороною. Із доданої до клопотання копії ухвали господарського суду вбачається, що ухвала постановлена ще 14 червня 2016 року, її копія виготовлена 16.06.2016р. Проте, про дану обставину ОСОБА_1 не повідомив районний суд завчасно.

Зазначене вище свідчить, що ОСОБА_1, всупереч інтересам інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, щодо своєчасного з'ясування обставин справи, зловживає своїм правом на участь в розгляді справи, маючи на меті затягнути розгляд справи до спливу строків, встановлених ст. 38 КУпАП, і тим самим уникнути адміністративної відповідальності.

До аналогічних висновків дійшов суд першої інстанції та, мотивувавши своє рішення, обґрунтовано вирішив за можливе розглянути справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дії ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтверджують умовиводи щодо зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами.

Так, першу повістку про виклик на 15 вересня 2016 року він в поштовому відділенні не отримав, та вона повернулася у зв'язку зі спливом строку зберігання.

В судові засідання, призначені на 05 жовтня 2016 року, 19 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 не з'явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю в розгляді справи Донецьким апеляційним господарським судом.

Таким чином, підстав для зміни або скасування постанови місцевого суду за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2016 року поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2016 року стосовно - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області В.Д. Нікітюк