Постанова № 62310910, 28.10.2016, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1637/16-а

провадження № 2-а/631/69/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року смт. Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області в складі :

головуючого - судді Трояновської Т.М.,

за участю секретаря судового засідання - Великородньої Л.Ф., Атанасової З.О.

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Семенко А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, призначеної за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% та зобов'язати Харківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.12.2015 року перерахунок пенсії на підставі довідки № 18-622 від 19.08.2016 року, виданої Прокуратурою Харківської області, відповідно до ч.1, ч. 12, ч.17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язати відповідача у подальшому здійснювати такі пенсійні виплати щомісячно.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та в обґрунтування позову зазначив, що він працював в органах прокуратури Харківської області з 1974 року. З серпня 1997 року позивачу призначена пенсія за вислугою років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ), в розмірі 90% від заробітної плати .

22 серпня 2016 року позивач звернувся до Нововодолазького відділу Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою щодо перерахунку розміру пенсії і надав відповідну довідку за № 18-622 від 19.08.2016 року Прокуратури Харківської області про заробітну плату, з якої належить провести перерахунок пенсії.

Рішенням Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 26.08.2016 року за № 552/22-20 у перерахунку пенсії позивачу було відмовлено з посиланням на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України « Про державну службу». Таким чином з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, передбачених зазначеним законом не призначається, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Позивач вважає вищевказане рішення Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області незаконним та необґрунтованим, а також таким, що грубо порушує його права та законні інтереси, встановлені ч. 1, ч. 12, ч. 17 Закону України «Про прокуратуру» та ст.ст. 19, 22, 58, 64 Конституції України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову ОСОБА_1 заперечувала посилаючись на відповідність дій Харківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області чинному законодавству України, оскільки пунктом 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 встановлено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі і спеціальних, на загальних підставах, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру» та інших законів. Отже, з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, передбачених вищезазначеним Законом» не призначаються, а призначені раніше не перераховуються.

Також представник відповідача зазначила, що позивач отримує пенсію, яка була призначена на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ зі змінами та доповненнями. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Підпунктом 1 пункту 3 Прикінцевих положень якого, передбачено, що у зв'язку із набранням чинності вищевказаного Закону визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ за винятком частини третьої, четвертої, шостої п одинадцятої статті 50-1 даного Закону.

Отже, норми ст. 50-1 Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ не діють, за винятком частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої.

Жодна з наведених частин ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, які діють після набрання чинності Законом України «Пpo прокуратуру» від 16.07.2015 року № 1697-VII не регулює питання проведення перерахунку пенсії прокурорам.

Отже, відповідач вважає посилання позивача на норми ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, які не діють з 16.07.2015 року недопустимим.

Діючою нормою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 16.07.2015 року № 1697-VII визначено, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій визначається Кабінетом Міністрі України.

Оскільки в Україні відсутня постанова Уряду, яка б давала право проведення перерахунку пенсії працівникам прокуратури. Управління не має законних підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу.

Стосовно вимог позивача щодо проведення перерахунку пенсії з 01.12.2015 року, представник відповідача зазначила, що позивач ставить вимогу проведення перерахунку пенсії з 01.12.2015 року, тобто в часовому просторі, коли діє норма ч. 20 ст. 86 Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII, а Закон України № 1789-ХІІ втратив чинність. Управління застосовує діючі норми на момент звернення позивача за перерахунком, адже і сама довідка позивача датована 22.08.2016 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» були затверджені зміни до постанов Кабінету Міністрів України. Так, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» , які скасували саме здійснення перерахунків, в тому числі і для державних службовців при підвищенні окладів та наданні нових довідок, а саме було виключено п.4, який встановлював порядок перерахунку пенсій, та внесено зміни до п.5 та п.6, яким виклали в новій редакції зазначені пункти, усунувши звернення із довідками про заробітну плату при перерахунках пенсії.

З урахуванням зазначеною, на теперішній час не визначено порядку перерахунку пенсії у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівника органів прокуратури.

Таким чином представник відповідача вважає, що рішення Харківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області від 26.08.2016 року №552/20-20 прийнято в межах повноважень та згідно чинного законодавства України і не порушено прав та законних інтересів позивача.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Харківської області з 1974 року.

З 29.07.1997 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у Харківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію, яка призначена за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ), в розмірі 90% від заробітної плати.

22 серпня 2016 року позивач звернувся до Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою щодо перерахунку розміру пенсії, додавши довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії № 18-622 від 19.08.2016 року, видану Прокуратурою Харківської області (а.с.10, 12).

Рішенням Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 26.08.2016 року за № 552/22-20 позивачу було відмолено у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ, яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, «Про Кабінет Міністрів України», «Про статус народного депутата України», «Про службу в органах місцевого самоврядування». У рішенні управління також зазначено, що починаючи з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Основного Закону України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Україна є соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, що закріплено у ст. 1 та ч. 1 ст. 8 Конституції України.

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що «верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності». Складовою верховенства права є правова визначеність, яка, зокрема, знаходить свій вияв у принципі законних (легітимних) очікувань.

Згідно ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 9 КАС України).

Частина 1 ст. 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон України № 1789-ХІІ), редакція якої змінювалась.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратури» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного заробітку.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Дана редакція Закону України № 1789-ХІІ була чинною на час призначення пенсії позивачу.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ у редакції Закону України № 3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з-якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01.10.2011 року положення ч. 1 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України № 3668-VІ.

У відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ (в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії), внесено зміни до ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, з 01.04.2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який встановлює низку змін до законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян.

Зокрема, з 01.01.2015 року розмір пенсії за віком та вислугою років, які призначаються за нормами Закону України «Про прокуратуру» становлять 60 % заробітної плати.

Однак, відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, положення яких - щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України № 3668-VІ не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому суд дійшов до висновку, що внесені Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VІ та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII зміни до ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13, 18 статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Законів № 3668-VІ і № 1166-VII не зазнали.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 року у справі № К/800/6054/15.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 1789-ХІІ в часі, суд виходить із того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 року у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 року у справі № 21-445а13.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Посилання відповідача на п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VII, як на підставу відмови у перерахунку пенсії, є неприйнятним, оскільки відповідач застосував нові положення Закону до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, зміни внесені до вказаної статті стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Як на одну із підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії, відповідач також посилається на положення ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру від 14.10.2014 року №1697 -VI, згідно якої передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, визначається Кабінетом Міністрів України. Харківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зазначає, що вищим органом виконавчої влади умови та порядок перерахунку пенсій на даний час не розроблено, в зв'язку із чим законодавчі підстави для проведення перерахунку відсутні.

Однак, такі доводи відповідача є неправомірними з огляду на те, що він застосував нові положення Закону до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, що є прямим порушенням приписів закону та суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Крім того, право на перерахунок пенсії не може бути знівельоване в зв'язку із тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована.

Підставою чергового перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії є постанова Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року № 1013, згідно із якою затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури. Відповідно до нових схем посадових окладів відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Дана постанова набрала чинності 15.12.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної позивачеві пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячного чинного заробітку і при перерахунку мають бути взяті до уваги збільшені показники підвищення заробітної плати, які надані позивачем та підтверджені відповідною довідкою.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області провести перерахунок пенсії з 01.12.2015 року на підставі довідки прокуратури Харківської області від 19.08 2016 року № 18-622 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, суд вважає такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії проводиться в такі строки: 1) у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; 2) у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Отже, враховуючи, що позивач звернувся до Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про перерахунок пенсії 22 серпня 2016 року, такий перерахунок підлягає проведенню з першого числа наступного місяця, так як заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа, тобто з 01 вересня 2016 року.

Проте суд зазначає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача у подальшому здійснювати перерахунок пенсії та проводити виплату перерахованої пенсії задоволенню не підлягає, оскільки суд не може вирішувати спори, що можуть виникнути у майбутньому і відсутні на даний час. Крім того, позивач не надав достовірних доказів того, що відповідач буде порушувати його права у майбутньому (після ухвалення судового рішення).

Статтею 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дослідивши надані сторонами докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ОСОБА_1 об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22, 58 Конституції України, ст. 50-1 ЗаконуУкраїни "Про прокуратуру" , ст. ст. 7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% від середнього заробітку відповідно до ст. 50-1 Закону України Харківської області «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії).

Скасувати рішення Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської від 26.08.2016 року за № 552/20-20 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% від середнього заробітку відповідно до ст. 50-1 Закону України Харківської області «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії).

Зобов'язати Харківське об'єднане управління пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії, починаючи з 01 вересня 2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України Харківської області «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії) на підставі довідки прокуратури Харківської області від 19.08.2016 року № 18-622, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше сплачених сум.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Харківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер картки платника податків НОМЕР_1, судові витрати у розмірі 551, 20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.10.2016 року.

Суддя Трояновська Т.М.