Постанова № 62310080, 27.10.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11758/16-а

н/п 2-а/640/291/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2016 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Чередник В.Є.,

при секретарі Недосєкіній В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №3 УПП ДПП Кама Дмитра Сергійовича про визнання незаконною постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2016 р. позивач ОСОБА_1,. звернувся до суду з адміністративним позовом до до інспектора роти №2 батальйону №3 УПП ДПП Кама Дмитра Сергійовича про визнання незаконною постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДР № 124722 від 19.07.2016 року, у зв'язку із перевищенням службових повноважень стягнути з останнього нанесений позивачу матеріальний збиток , пов'язаний з оплатою послуг евакуатора та зберігання автомобілю у розмірі 864, 0 грн., а також стягнути з відповідача нанесену ОСОБА_1 моральну шкоду, яку він оцінює у 1 000,0 грн..

Позовні вимоги обґрунтовує тим , що 19 липня 2016 р інспектором роти №2 батальйону №3 УПП ДПП рядовим Кама Д.С. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 ч.З КУпАП, щодо позивача і проведена незаконна звакуація належного йому автомобіля НОМЕР_1 на штрафмайданчик МВС.

Вважає вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне: -

У постанові зазначено, що позивач здійснив зупинку і стоянку автомобіля на пішохідному переході на вул. Ярослава Мудрого №34. Однак, зазначені відомості спростовуються показаннями свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також фотографією, зробленою поліцейськими на місці передбачуваного порушення за допомогою їх сотового телефону , яка пізніше була пред'явлена ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне порушення - 19 липня 2016 року в приміщенні поліції. На вищезгаданому фото добре видно, що автомобіль припаркований за межами пішохідного переходу.

Однак, як зазначає позивач, насправді, 19 липня 2016 року близько 12 години дня , він зупинив і припаркував свій автомобіль на позначеному на асфальті фарбою паркувальному місці, за межами пішохідного переходу біля магазину "Електронні сигарети", що може бути підтверджене вищевказаними свідками .

Крім того, місце стоянки автомобіля не створювало перешкод ні транспорту, ні пішоходам, отже, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.З КУпАП. Однак, рядовий Кама Д.С. сфальсифікував місце знаходження автомобіля, написавши в оскаржуваній постанові, що машина стояла на пішохідному переході, і провів незаконну звакуацію автомобіля на штрафмайданчик МВС. Вказаними діями він грубо порушив конституційні права позивача, як громадянина України, заподіявши цим останньому моральну та матеріальну шкоду, що полягає у наступному: доставка автомобіля на штрафмайданчик - 720 грн., сплата стоянки за 1 добу -144 грн., а тому позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав із даним позовом.

.Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Згідно ст.128 ч.4 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, постановою серія ДР № 124722 від 19.07.2016 р. інспектором роти № 2 батальйону №3 УПП ДПП рядовим Кама Д.С. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,0 грн.

В постанові вказується, що ОСОБА_1, 19.07..2016 року о 12.10 годині здійснив зупинку та стоянку автомобіля на пішохідному переході на вул. Ярослава Мудрого №34., чим суттєво перешкодив руху пішоходів, внаслідок чого порушив п.п. 15.9Г, 15.10Д Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.(а.с. 18)

Як вбачається з листа УПП у м. Харкові ДПП від 09.08.2016 року, складеного у відповідь на звернення ОСОБА_1 перевіркою встановлено, що транспортний засіб «Subaru outback» д.н.з. - АХ4439СК був припаркований ближче 10 метрів від пішохідного переходу, тоді як в оскаржуваній постанові чітко зазначено про здійснення ОСОБА_1 зупинки та стоянки автомобіля безпосередньо на пішохідному переході на вул. Ярослава Мудрого №34, що в черговий раз ставить під сумнів достовірність викладених у постанові серії ДР № 124722 від 19.07.2016 р. фактичних обставин справи. (а.с. 30-31)

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 були понесені витрати пов'язані з доставкою його автомобілю на штрафмайданчик у розмірі 720 грн., а також сплачені 144 ,0 грн. за зберігання транспортного засобу на штрафмайданчику, що підтверджується відповідними квитанціями, наданими позивачем (а.с. 8-9)

Відповідно до ст. 287-289 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідачем, не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення ОСОБА_1, викладені в адміністративному позові, які б дозволили вказати на достовірність обставин викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини ОСОБА_1 трактуються на користь останнього, оскільки наявні у справі докази, зокрема, постанова, не дають підстав для висновку про скоєння ОСОБА_1, правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

При цьому, відповідач як суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача, тобто не тільки зафіксувати його шляхом складання постанови, однак такі докази відсутні.

Таким чином, судом не встановлено з яких міркувань виходив відповідач, оцінюючи зміст адміністративного правопорушення та на підставі яких прийшов до відповідних висновків і виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, піддавши позивача адміністративному стягненню.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова серії ДР № 124722 від 19.07.2016 р. не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

У своїх позовних вимогах позивач також просить стягнути з інспектора роти № 2 батальйону №3 УПП ДПП рядового Кама Д.С. матеріальну та моральну шкоду.

При цьому посилався, що внаслідок неправомірних дій відповідача, він був вимушений понести додаткові витрати з приводу сплати послуг з евакуації та зберігання його автомобілю на штраф майданчику, які в загальній сумі становлять 864,0 грн., що підтверджено належними доказами у вигляді платіжних доручень.

Відповідно до ч.3 ст. 19 ЗУ «Про національну поліцію» держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Законом відповідно до якого відшкодовується шкода завдана поліцейським є ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного накладення штрафу.

Відповідно до ст. 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття справи про адміністративне правопорушення.

Втім, позивач просить стягнути спричинену йому шкоду не з держави, а безпосередньо з суб'єкта владних повноважень-інспектора роти № 2 батальйону №3 УПП ДПП рядового Кама Д.С..

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги , пов'язані з відшкодуванням матеріальної шкоди у розмірі 867,0 грн., стягнувши зазначену заподіяну внаслідок неправомірних дій відповідача шкоду з УПП ДПП у м. Харкові за рахунок бюджетних асигнувань.

Стосовно вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. З'ясуванню в даному випадку підлягає те, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обов'язок щодо доведення заподіяні моральної шкоди та її розміру покладається на позивача.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем жодним чином не доведено спричинення йому моральної шкоди, крім того, таке її спричинення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та не підтверджено доказами, зокрема, не знайшов підтвердження факт настання будь-яких негативних наслідків, пов'язаних з діями відповідача, в тому числі втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань.

Відповідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень та будь-яких достовірних доказів на їх підтвердження, в разі їх наявності, суду не надав, а тому, суд приходить до висновку про невиконання інспектором роти № 2 батальйону №3 УПП ДПП рядовим Кама Д.С. обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього ст. 71 КАС України, у зв'язку із чим дана постанова підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі - закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України та ст. 288 КУпАП судові витрати в покладаються на рахунок Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 58, 71, 122,158-163 КАС України, Правилами дорожнього руху затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 із змінами та доповненнями відповідно до постанов № 876 від 01.10.2008р., №76 № 124 від 11.02.2009р., № 395 від 22.04.2009р., ст.ст. 14-1, 287-289КпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову серія ДР № 124722 від 19.07.2016 р. винесену інспектором роти № 2 батальйону №3 УПП ДПП рядовим Кама Д.С. по справі про адміністративне правопорушення про накладення стягнення відносно ОСОБА_1 у сумі 510,0 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 122 КУпАП.

Стягнути з Управління патрульної поліції ДПП у м. Харкові за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду спричинену внаслідок винесення інспектором роти № 2 батальйону №3 УПП ДПП рядовим Кама Д.С. протиправної постанови серії ДР № 124722 від 19.07.2016 р., у розмірі 864 гривні 00 копійок .

В решті позову- відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя-