Рішення № 62308329, 10.10.2016, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/7991/16-ц

РІШЕННЯ

іменем України

/заочне/

10 жовтня 2016 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі: головуючого судді - Реки А.С., при секретарі - Гапич К.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Сватове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

Встановив:

У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діє представник за довіреністю, пред'явило дійсний позов. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що 08 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Луганської обласної філії (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 544-32-26/08-357, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 15408 доларів США зі сплатою 13,5% річних. Кредит надавався на купівлю автотранспортних засобів.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання порушив, у зв'язку із чим станом на 01.06.2016 року виникла заборгованість за кредитним договором №555-32-26/08-357 від 08.09.2008 року у розмірі 6860,31 доларів США, що в еквіваленті в гривні складає 172479,68 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом-3696 доларів США, що в еквіваленті в гривні складає - 92923,49 грн.; заборгованості за відсотками 1178,42 доларів США, що в еквіваленті в гривні складає - 29627,41 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 43330,61 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 6598,17 грн., яку просили стягнути з відповідача.

В судове засідання ПАТ «Укрсоцбанк» уповноваженого представника не направило, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Проти винесення по справі заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур'єр». Причини неявки суд не повідомив.

У відповідності із ч.1 ст.224 ЦПК України, судом ухвалено розгляд справи в заочному порядку.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 08 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Луганської обласної філії (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 555-32-26/08-357 (а.с. 4-6).

Позивач виконав свої зобов'язання по кредитному договору перед відповідачем, передавши ОСОБА_1 15408 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки №ав/9923/ав від 08.09.2008 року (а.с. 11).

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 15-16), ОСОБА_1 належно не виконував свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 01.06.2016 року виникла заборгованість за кредитним договором №555-32-26/08-357 від 08.09.2008 року у розмірі 6860,31 доларів США, що в еквіваленті в гривні складає 172479,68 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом-3696 доларів США, що в еквіваленті в гривні складає - 92923,49 грн.; заборгованості за відсотками 1178,42 доларів США, що в еквіваленті в гривні складає - 29627,41 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 43330,61 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 6598,17 грн.

Згідно ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язанням допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, у разі якщо кредит наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є Закон України «Про банки і Банківську діяльність» та Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені, штрафу.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту № 555-32-26/08-357 від 08.09.2008 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості та його розрахунок відповідачем не спростований.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 543, 553, 554, 610-612, 625, 628, 638, 1050, 1054, 1055, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (місто Київ, вулиця Ковпака, буд. 29, ЗКПО 00039019, МФО 300023, р/Р29092010130002) заборгованість за договором про надання кредиту № 555-32-26/08-357 від 08.09.2008 року, яка складається з: заборгованості за кредитом - 3696 доларів США, що в еквіваленті в гривні складає - 92923,49 грн.; заборгованості за відсотками 1178,42 доларів США, що в еквіваленті в гривні складає - 29627,41 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 43330,61 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 6598,17 грн

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (місто Київ, вулиця Ковпака, буд. 29, ЗКПО 00039019, МФО 300023, р/Р29092010130002 ) судовий збір 2587 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн.20 коп. та судові витрати, пов'язані з публікацією у газеті «Урядовий кур'єр» оголошення про виклик відповідача у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення у десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду, шляхом подання відповідної письмової заяви до Сватівського районного суду Луганської області.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Сватівський районний суду Луганської області у десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги.

Повний текст було виготовлено 14.10.2016 року.

Суддя А.С.Река