Вирок № 6230697, 07.08.2009, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа № 1-57 / 2009р.

В И Р О К

І М ’Я М У К Р А Ї Н И

6 серпня 2009 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого – судді – А.І. КОСТЕНКО

при секретарі - Г.М. ОСТАПЕНКО

з участю прокурора - М.В. КЛИМЕНКА

потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маньківка справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 15.02.2008 року близько 20 години керуючи автомобілем «Форд-Сієрра» з державним номерним знаком 831-40 МА та рухаючись по автодорозі Подібна – Маньківка в напрямку с. Поташ зі сторони с. Подібна, поблизу с. Поташ, Маньківського району, Черкаської області із-за неуважності і грубого порушення правил дорожнього руху, грубо порушив наступні пункти ПДР України:

- п. 2.3 б - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

- п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

- п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

- п. 19.3 – у разі погіршення видомості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення – увімкнути аварійну сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитися. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

Внаслідок порушення вище вказаних пунктів ПДР України, вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, 06 вересня 1952 народження, який в момен ДТП рухався на велосипеді по правому краю проїжджої частини в попутному напрямку. В результаті наїзду ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження у вигляді рвано-скальпової рани тімяно-потиличної ділянки голови, струс головного мозку, закритий перелом внутрішньої гомілки правої великогомілкової кістки без зміщення уламків, які згідно висновку експерта № 160/466 від 23 червня 2008 року відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

Вина підсудного в скоєному ним злочині доведена в судовому засіданні такими доказами:

показами підсудного ОСОБА_2, який вину в скоєному визнав та суду пояснив, що 15.02.2008 року близько 20 години їхав зі своєю онукою з м. Київ в с. Вікторівка на власному автомобілі «Форд-Сієрра», державний номерний знак НОМЕР_1 По дорозі його зупинив невідомий йому чоловік і попросив його підвезти в с.м.т. Маньківка і він погодився. Рухався він з включеним дальнім світлом фар, а коли йому назустріч їхали автомобілі, то він перемикав на ближнє освітлення. Приблизно за 500 м від авто зупинки «Вікторівка» йому назустріч рухалось кілька автомобілів і він переключив освітлення на ближнє, при цьому швидкість руху становила 50 км/год. Коли машини наблизились одна до одної він почав гальмувати двигуном. Тоді ж він помітив за 5 м від свого автомобіля велосипедиста, що рухався в попутному напрямку. На велосипеді не було ніяких світлових та світло-відбиваючих пристроїв. Внаслідок того, що велосипедиста він помітив надто пізно, він здійснив наїзд на нього. Проїхавши ще кілька метрів він зупинився. Коли він вийшов з автомобіля побачив на землі велосипедиста, що нерозбірливо щось говорив та стогнав. Далі він переніс з ОСОБА_3 даного чоловіком, до свого автомобіля та завіз до Маньківської ЦРЛ, де йому було надано медичну допомогу.

показами потерпілого ОСОБА_1, який суду пояснив, що 15 лютого 2008 року він перебуваючи на робочому місці і після проведення графіка технологічного процесу на ст. Подібна, було виявлено пошкодження в пристроях СЦБ, тому він виконуючи свої безпосередні обов’язки з обслуговування був вимушений усунути пошкодження на даних пристроях. Оскільки через такі пошкодження його робочий день може бути не нормований, так як іноді пошкодження доводиться ремонтувати і після 17 год. 00 хв. 15 лютого 2008 року пошкодження в пристроях СЦБ на ст. Подібна, було виявлено після 17 години через, що він залишився на робочому місці та ремонтував пошкодження. Після цього близько 19 години він замкнув пост свого робочого місця та на власному велосипеді, який на той час був обладнаний світловідбивачем червоного кольору ззаду та велосипедною фарою спереду, поїхав в напрямку с. Поташ, Маньківського району, Черкаської області. Виїхавши на автодорогу сполученням Подібна – Поташ – Маньківка, він керуючи велосипедом рухався правим краєм проїжджої частини дороги, намагаючись їхати якомога правіше в напрямку с. Поташ, Маньківського району, Черкаської області. В той час коли він рухався на вулиці було темно і у нього була ввімкнута фара для освітлення проїжджої частини дороги. Такожмна той момент він їдучи на велосипеді був одягнений в залізничний сигнальний жилет. Коли він рухався в напрямку с. Поташ, Маньківського району, Черкаської області, то пам’ятає, що автомобілі рухались і в зустрічному йому напрямку, але скільки їх проїхало він на даний час не пам’ятає. Потім, коли він вже майже доїжджав до повороту на смт. Маньківка, в той час було близько 20 години, поблизу с. Поташ на відстані близько 200 метрів до повороту він помітив світло від їдучого позаду нього автомобіля, але з якою швидкістю рухався даний автомобіль він вказати не може, також не може зазначити, що це був за автомобіль так як він рухався позаду нього. В цей момент він також побачив світло автомобілів, які проїжджали залізничний переїзд в напрямку смт. Маньківка, Черкаської області, а також світло зустрічних автомобілів, які рухалися зі сторони «Елеватора» ТОВ «Чорна Кам’янка», але що саме це були за автомобілі та скільки їх було він сказати не може так як на даний момент не пам’ятає. В цей момент він керуючи велосипедом дещо знизив швидкість руху так як зустрічні автомобілі наближались до нього і відразу після цього він відчув різкий удар від їдучого позаду нього автомобіля внаслідок якого він упав на узбіччя та втратив свідомість. Потім він пам’ятає лише як прийшов у свідомість перебуваючи уже в приміщенні Маньківської ЦРЛ.

показами свідка ОСОБА_3, даними ним на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні, згідно яких він 15.02.2008 року близько 20 години дійсно перебуваючи поблизу с. Подібна, Маньківського району, Черкаської області зупинив невідомий йому автомобіль з метою доїхати додому в смт. Маньківка. Потім сівши в автомобіль познайомився з водієм, який їхав з онукою, яка сиділа на задньому сидінні автомобіля, а він сів на переднє пасажирське сидіння. Водій даного автомобіля погодився підвезти його до с. Поташ, Маньківського району, Черкаської області так як останній їхав в с. Вікторівна. Рухаючись в даному автомобілі він не звертав уваги на проїжджу частину, але пам’ятає, що на той час проїжджа частина була в сухому стані і потім на автодорозі Подібна – Маньківка на відстані близько 200 м. до повороту на смт. Маньківка він побачив світло фар зустрічного автомобіля який рухався в напрямку від с. Поташ, але яка саме кількість автомобілів рухалася на зустріч він вказати не може. Потім він відчув різкий удар. Коли водій зупинив автомобіль і вони вийшли, то він помітив на узбіччі велосипед поруч з яким лежав невідомий йому чоловік середньої тіло будови, він зрозумів, що автомобіль в якому він їхав здійснив наїзд на велосипедиста.

(а.с. 62)

Окрім цього, вина ОСОБА_2 у скоєному злочині підтверджена в суді іншими зібраними по цій справі доказами які знаходяться в матеріалах справи, а саме:

даними висновку судово-медичної експертизи №160/466 від 23 червня 2008 року відповідно якої у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді рвано-скальпованої рани тім’яно-потиличної ділянки голови, струс головного мозку, закритий перелом внутрішньої лодижки правої великогомілкової кістки без зміщення уламків, які відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

(а.с. 27-28)

даними протоколу огляду місця ДТП від 15 лютого 2008 року відповідно якого було оглянуто відрізок автодороги Подібна – Маньківка – Іваньки – Буки в напрямку с. Поташ зі сторони с. Подібна, поблизу с. Поташ, Маньківського району, Черкаської області, де мала місце ДТП за участю ОСОБА_2 та зафіксовано положення автомобіля «Форд-Сієрра» з державним номерним знаком 831-40 МА і велосипеда «Мінськ».

(а.с.7-10)

Даним проколу огляду речового доказу відповідно якого було оглянуто автомобіль «Форд-Сієрра» з державним номерним знаком 831-40 МА, червоного кольору на якому пошкоджено (деформовано) передній капот, праву сторону переднього бампера, праве переднє крило, праву блок фару, праву сторону даху автомобіля. Даним автомобілем 15 лютого 2008 року ОСОБА_2 здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, на відрізку автодороги Подібна – Маньківка – Іваньки – Буки в напрямку с. Поташ зі сторони с. Подібна, поблизу с. Поташ, Маньківського району, Черкаської області.

( а.с. 33 )

даними протоколу огляду речового доказу відповідно до якого було оглянуто велосипед «Мінськ», синього кольору, на якому пошкоджено заднє колесо та зігнута передня вилка велосипеда, задній щиток колеса, стійки багажника для перевезення речей, на пошкодженому щитку заднього колеса мається залишок світлоповертача червоного кольору, на передній стійці руля велосипеда мається велосипедна фара для освітлення в темну пору доби, а також електродинама для вироблення електричного стуму та приведення в дію фари. Вказаним велосипедом 15.02.2008 року керував потерпілий ОСОБА_1 та на який ОСОБА_4 здійснив наїзд на відрізку автодороги Подібна-Маньківка- Іваньки –Буки в напрямку с. Поташ зі сторони с. Подібна, поблизу с. Поташ, Маньківського району, Черкаської області.

(а.с. 30)

даними постанови про приєднання речових доказів відповідно до якої оглянутий автомобіль «Форд-Сієрра» з державним номерним знаком 831-40 МА, червоного кольору яким 15.02.2008 року ОСОБА_2, здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 на відрізку автодороги Подібна-Маньківка- Іваньки –Буки в напрямку с. Поташ зі сторони с. Подібна, поблизу с. Поташ, Маньківського району, Черкаської області, було приєднано до кримінальної справи в якості речового доказу.

(а.с. 34)

даними постанови про приєднання речових доказів відповідно до якої оглянутий велосипед «Мінськ», синього кольору, яким 15.02.2008 року керував потерпілий ОСОБА_1 та на який ОСОБА_4 здійснив наїзд на відрізку автодороги Подібна-Маньківка- Іваньки –Буки в напрямку с. Поташ зі сторони с. Подібна, поблизу с. Поташ, Маньківського району, Черкаської області, було приєднано до кримінальної справи в якості речового доказу.

(а.с. 31)

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України кваліфікуючого ознакою якого є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, повністю доведена і кваліфікація його дій, за цією статтею, є правильною.

Переходячи до обрання міри покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують його відповідальність це щире каяття в скоєному злочині та активне сприяння слідству в розкритті злочину; обставин, що обтяжують його відповідальність судом не встановлено і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора Маньківського району Черкаської області в інтересах Маньківської ЦРЛ до ОСОБА_2 про стягнення суми збитків в розмірі 4523,49 грн. задовольнити повністю, стягнувши їх з ОСОБА_2, згідно до вимог ст. 1206 ЦК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 на суму 13800 грн. матеріальної шкоди підлягає до задоволення частково на суму 7525,99 грн., що підтверджується письмовими доказами наданими потерпілим в судовому засіданні, а в частині стягнення моральних збитків задоволити частково зменшивши суму до 3000 грн., оскільки як дійсно встановлено в судовому засіданні потерпілий поніс моральні страждання від злочину вчиненого ОСОБА_2 по відношенню до нього.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази:

Автомобіль «Форд-Сієрра», державний номерний знак НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_2 залишити у власника – ОСОБА_2;

Велосипед «Мінськ», переданий на зберігання власнику ОСОБА_1, залишити у власника ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді 2 місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Маньківської ЦРЛ суму збитків в розмірі 4523,49 грн. на розрахунковий рахунок 35221004001219 МФО 854018 КОД 01111090 банк ГУДКУ в Черкаській області

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7525,99 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Речові докази:

Автомобіль «Форд-Сієрра», державний номерний знак НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_2 залишити у власника – ОСОБА_2

Велосипед «Мінськ», переданий на зберігання власнику ОСОБА_1, залишити у власника – ОСОБА_1

Звільнити ОСОБА_2 від основного та додаткового покарання призначеного за даним вироком на підставі п. ґ, ст. 1, ст. 14 Закону України «Про амністію» № 660-v1 від 12.12.2008 року, як особу, якій на день набрання чинності цим законом виповнилося 60 років.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про не виїзд скасувати.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі 15 діб, з часу його проголошення.

СУДДЯ А.І. КОСТЕНКО