Ухвала суду № 62304963, 27.10.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/18455/14-ц Головуючий у 1-й інст. Корицька В. О.

Категорія 27 Доповідач Широкова Л. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Борисюка Р.М., Галацевич О.М.,

при секретарі судового

засідання Добровольській Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2015 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен банк Аваль») до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ПАТ «Райффайзен банк Аваль» звернулося до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувало тим, що 19.06.2006 між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/5550/74/81705 за умовами якого остання отримала кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 23000,00 дол. США, із сплатою 12 %, строком на 180 місяців з кінцевим терміном повернення 18.06.2021.

Цього ж дня у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були укладені договори поруки № Р014/5550/74/81705/1 та Р014/5550/74/81705/2, відповідно.

Посилаючись на те, що боржник не виконав належним чином свої кредитні зобов'язання, в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 17 356,53 доларів США, банк просив суд задовольнити його позов.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/5550/74/81705 від 19.06.2006, яка станом на 07.10.2014 становить 16321,73 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 211632,36 грн., із них: 15213,71 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 197265,45 грн. за кредитом, у тому числі простроченої заборгованості за кредитом 755,88 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 9800,96 грн.; 1108,02 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 14366,91 грн. за відсотками; в тому числі простроченої заборгованості за відсотками 997,98 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 12940,10 грн.; пеню в сумі 500,00 грн.

Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/5550/74/81705 від 19.06.2006, яка станом на 07.10.2014 становить 16321,73 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 211632,36 грн., з них: 15213,71 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 197265,45 грн. за кредитом; в тому числі простроченої заборгованості за кредитом 755,88 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 9800,96 грн.; 1108,02 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 14366,91 грн. за відсотками; в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 997,98 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 12940,10 грн. та пеню в сумі 500,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду не відповідає вимогам передбаченим ст. 213 ЦПК України.

Апелянт вказує, що суд помилково не застосував вимоги п. 2 ч. 1, ч. 2, 4 ст. 11, ст. ст. 18, 19, п. 5 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та дослідженим доказам по справі.

Вважає, що банк не надав їй у письмовій формі повної інформації про умови кредитування, що призвело до того, що кредитний договір було укладено під впливом помилки, його умови щодо встановлення непропорційно великої компенсації у разі невиконання зобов'язань та відсотки є несправедливими.

У своїх доводах також посилається на Закон України «Про банки та банківську діяльність», норми ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 19.06.2006 між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/5550/74/81705, відповідно до умов п. 1 якого банк надав останній кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 23 000,00 дол. США (двадцять три тисячі доларів США 00 центів) під 12 % річних строком на 180 місяців до 18.06.2021 (т. 1 а.с.11-12).

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору кредит надано на умовах його строковості, забезпечення, повернення та плати за користування.

Надання кредиту здійснюється в залежності від обраної програми кредитування, наступним чином: на поточний рахунок Позичальника; готівкою через касу кредитора; шляхом оплати за письмовою згодою Позичальника наданих останнім платіжних документів (п.3.2).

Як вбачається з матеріалів справи за заявою ОСОБА_2 від 09.06.2006 (т. 1 а. с. 140) банком на рахунок останньої перераховані грошові кошти в сумі 23000,00 дол. США, що підтверджується меморіальним валютним ордером №2 від 20.06.2006 (т. 1 а. с. 141).

Таким чином, банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором, надавши ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених цим кредитним договором.

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора: щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення заборгованості згідно п. 1.3 цього договору, а саме згідно погодженого Графіку погашення та остаточне погашення кредиту до 18.06.2021; щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

Згідно п. 6.5 кредитного договору банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника, за умови попереднього, за 30 днів, повідомлення останнього рекомендованим листом.

Відповідно до п. 9.1 за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього Договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 10.4 до всіх правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цього договору застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

19.06.2006 у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_4, банком та ОСОБА_5 були укладені договори поруки №Р014/5550/74/81705/1 та № Р014/5550/74/81705/2, відповідно (т. 1 а. с. 22-23, 24-25)..

Вказані договори укладені з кожним із поручителів окремо.

Відповідно до умов пунктів 2.1 цих договорів кожен із поручителів зобов'язався відповідати перед банком за виконання зобов'язань, взятих на себе позичальником - ОСОБА_2 за кредитним договором №014/5550/74/81705 від 19.06.2006, включаючи збитки, понесені банком за невиконання або неналежне виконання зобов'язань позичальником.

Із метою зменшення фінансового навантаження на позичальника між ОСОБА_2 та банком 23.03.2009 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №014/5550/74/81705 від 19.06.2006, на підставі умов якої тимчасово, з 23.03.2009 процентна ставка складає 9 % річних та діє до 23.03.2010 (т. 1 а. с. 17).

Із 24.02.2010 процентна ставка за користування кредитом встановлюється на попередньому рівні та складає 12,0 % річних.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст.509 ЦК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів.

Згідно зі ст. ст. 526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як убачається з матеріалів справи у зв'язку із порушенням позичальником обумовленого графіку погашення кредиту та сплати відсотків станом 07.10.2014 утворилася заборгованість в сумі 17 356,53 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 225 049,88 грн., з яких:

-15 213,71 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає - 197 265,45 грн. - заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 755,88 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає - 9 800,96 грн.;

-1 108,02 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає - 14 366,91 грн. - заборгованість за відсотками; - в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 997,98 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає - 12 940,10 грн.;

-1 034,80 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає - 13 417,52 грн. розрахована пеня (т. 1 а. с. 7-10).

Суд першої інстанції врахував умови кредитного договору та наданий позивачем розрахунок заборгованості, а також те, що відповідач порушує графік сплати кредиту та процентів, прострочену заборгованість не сплатив, кредит не повернув і продовжує користуватися ним.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що кредитний договір, укладений між нею та позивачем, порушує приписи ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не містить детального розпису сукупної вартості кредиту.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до п.п. 2, п.2 ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема про орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.

Як убачається із Графіку погашення кредиту оформленого сторонами як додаток №1 до вищевказаного кредитного договору, позичальнику було надано повну та вичерпну інформацію щодо кількості кредитних періодів; дат та сум платежів; залишку заборгованості; вартості послуг, пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням Кредитного договору; орієнтовної сукупної вартості кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом /а.с.13-16/.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживчим непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Згідно ч. 3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вищезазначених положень правової норми, колегія суддів приймає до уваги, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 31.08.2016 (т. 2 а. с. 12-13), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 11.10.2016 (т. 2 а. с. 14-16), не було встановлено порушень при укладенні між банком та ОСОБА_2 кредитного договору №014/5550/74/81705 від 19.06.2006 вимог Закону України «Про захист прав споживачів» стосовно надання повної інформації про умови кредитування, сукупної вартості кредиту, сплати ануїтентних платежів, як і того, що банк ввів позичальника в оману щодо реальних матеріальних витрат укладення кредитного договору та інш.

Цими ж судовими рішеннями встановлено, що відповідач не надала належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати спірний кредитний договір, укладений між сторонами- несправедливим.

Також цими ж судовими рішеннями визнано безпідставність доводів ОСОБА_2 про те, що вона не отримувала від позивача кредиту у сумі 23 000,00 доларів США. Відтак, доводи апеляційної скарги і в цій частині є безпідставними.

Інші доводи також не грунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги цього не спростовують тому, відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: