Постанова № 62304719, 26.10.2016, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3323/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участі секретаря Кюсєвої Т.О.,

позивача -

представника відповідача Новікової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача - Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області, вказуючи, що є пенсіонером органів прокуратури України з 02 березня 2011 року та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12 липня 2001 року. В органах прокуратури Донецької області він працював з 03 липня 1994 року по 31 березня 2015 року у зв*язку з виходом на пенсію, на день виходу на пенсію має більше 21 року стажу роботи на прокурорсько-слідчих посадах, отримує пенсію у розмірі 90% від суми місячного заробітку відповідних посад працівників прокуратури без обмеження максимального розміру. 26 лютого 2016 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників та надав довідку Прокуратури Донецької області № 18-57-138 від 15 лютого 2016 року про заробіток для перерахування пенсії у розмірі 90% від суми заробітку по відповідній посаді без обмеження максимального розміру. Своїм рішенням від 04 березня 2016 року відповідач здійснив перерахунок пенсії по заробітній платі та провів відповідну виплату, однак у подальшому рішенням від 25 квітня 2016 року йому було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, у відповідності до якого з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Зазначене рішення відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року вважає протиправним та таким, що порушує її конституційні права на соціальний захист та пенсійне забезпечення. Зазначив, що пенсія йому була призначена згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» до внесення змін у законодавство про пенсійне забезпечення, що стосується призначення пенсій, а не перерахунку, тому дії відповідача, який відмовив у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до вказаного ним розміру заробітку з посиланням на положення Закону, який не був чинним на час виникнення у нього відповідного обсягу прав, є неправомірними. Просив: - визнати протиправними дії та рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 25 квітня 2016 року щодо відмови йому у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 15 лютого 2016 року № 18-57-138 про заробіток у розмірі 90% від заробітку та скасувати його; - зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області провести перерахунок його пенсії у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 15 лютого 2016 року № 18-57-138 про заробіток для перерахунку пенсії у розмірі 90% від суми заробітку по відповідній посаді без обмеження максимального розміру пенсії, а також вирішити питання про відшкодування судових витрат.

Позивач у судове засідання не з*явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі (а.с. 22).

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала, наддавши письмові заперечення (а.с. 32), вказуючи, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Розпорядженням від 04 березня 2016 року перерахунок пенсії позивачеві проведено безпідставно, розпорядження було скасоване рішенням від 25 квітня 2016 року, керуючись нормами чинного законодавства. Тому, підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» не має. Також заперечувала проти вимог позову про стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору, у зв*язку з забороною використання коштів Пенсійного Фонду на непередбачені законом цілі. Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

З*ясувавши позицію позивача, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20 жовтня 2010 року перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управління Пенсійного Фонду України Донецької області як отримувач пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру», що не оспорювалося відповідачем у справі.

26 лютого 2016 року позивач звернувся до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області із заявою № 532 про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату, виданої прокуратурою Донецької області № 18-57-138 від 15 лютого 2016 року, в розмірі 90% заробітної плати за відповідною посадою, що вбачається з рішення відповідача (а.с. 12).

Відповідно до довідки Прокуратури Донецької області від 15 лютого 2016 року № 18-57-138 (а.с.11) фактична заробітна плата для нарахування пенсії позивачу за посадою заступника прокурора станом на 01 грудня 2015 року становить 12221,31 грн.

Розпорядженням відповідача від 04 березня 2016 року позивачу проведено перерахунок пенсії у розмірі 90% місячної заробітної плати на підставі вищезазначеної довідки Прокуратури Донецької області та з 01 січня 2016 року встановлено розмір пенсії 9777,05 грн., за період січня-березня 2016 року позивачу проведено донарахування сум пенсії, що вбачається з копії протоколу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 23 березня 2016 року (а.с. 36, 43-44).

Рішенням відповідача по управлінню від 25 квітня 2016 року скасовано розпорядження Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 04 березня 2016 року (а.с. 37-38, 45-46), керуючись п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ; позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у розмірі 90% місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 15 лютого 2016 року № 18-57-138 (а.с. 12-13).

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до вимог ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

У відповідності з вимогами ч.2 зазначеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Згідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правовий спір фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Законів України "Про прокуратуру" (далі - Закон № 2377-ІV ( № 1789-XII ) та № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII ) і Порядком подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку ) пенсій відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 ( далі - Порядок № 22-1 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру».

Згідно з ч.1 ст. 50-1 Закону № 1789-ХП (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, тобто в редакції Закону від 12.07.2001 року) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі за стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон №3668), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1789), зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону №1789 щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668.

В той же час, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668 змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 ст. 50-1Закон №1789).

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

На підставі викладеного, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законом №3668 зміни до ст.50-1 Закону №1789 щодо розміру пенсії у відсотках стосується порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації права на призначення пенсії, а не перерахунку призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Норми, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята і вісімнадцята ст.50-1 Закону № 1789, у які у зв'язку з прийняттям Закону №3668 зміни не вносилися.

Аналогічні висновки застосування норм матеріального закону містяться в постановах Верховного Суду України, зокрема, від 10.12.2013 року (справа №21-348а13), від 17.12.2013 року (справа №21-445а13), від 06.10.2015 року (справа №21-2432/15), які відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковими для судів при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 1789 в часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України видокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції Україниперебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII та втратив чинність Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16 , абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів ( їх дія поширюється нам осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 в частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15.12.2015 року.

Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2015 року №1697-VII.

Згідно з ч.13 ст.86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Частиною 20 ст.86 Закону №1697-VII передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Положення пункту 5 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII, яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратур», не можуть бути підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки вказані зміни законодавства не містять вимогу щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, а стосуються лише призначення пенсій особам, які підпадають під його дію.

Право на перерахунок пенсії надано позивачеві з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст.22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3668, встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи наявність підстав для перерахунку пенсії та зважаючи на те, що у відповідності до ч.18 статті 50-1 Закону № 1789 перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, суд вважає, що рішення відповідача від 25 квітня 2016 року що відмови позивачу в перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-138 від 15 лютого 2016 року є протиправним та підлягає скасуванню, а тому відповідача слід зобов'язати перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 15 лютого 2016 року № 18-57-138 без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_2 в повному обсязі.

В силу ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб*єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 18, 158-163, 167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 25 квітня 2016 року щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 15 лютого 2016 року № 18-57-138, скасувавши його.

Зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області перерахувати та виплатити з 01 січня 2016 року ОСОБА_2 пенсію у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 15 лютого 2016 року № 18-57-138 без обмеження її максимального розміру з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 551 (п*ятсот п*ятдесят одна) гривня 20 копійок.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області може бути подана апеляція протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 26 жовтня 2016 року. Повний текст постанови суду виготовлений 28 жовтня 2016 року.

Суддя: