Ухвала суду № 62299497, 24.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 жовтня 2016 року м. Київ К/800/23894/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року

у справі № 826/2675/14

за позовом Приватної фірми "Анжіо"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України , Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

про визнання незаконними та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У лютому 2014 року Приватна фірма «Анжіо» звернулась до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, в якому просила визнати незаконним припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 лютого 2014 року, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 лютого 2014 року; визнати незаконними та скасувати постанову про накладення штрафу № 66/14/7/26-18/1802/03 від 18 лютого 2014 року та постанову про накладення штрафу № 67/14/7/26-17/1802/03 від 18 лютого 2014 року, стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 98658,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано спірні приписи та постанови відповідача.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, відповідачем проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 лютого 2014 року.

За результатами перевірки встановлено, що під час перевірки з виїздом на місце та враховуючи надані Договір оренди № 27 від 28 лютого 2007 року (з додатковою угодою від 01 січня 2013 року № 10) та робочий проект топкової на твердому паливі, в існуючому приміщенні площею 34,0 кв.м. на вул. Героїв Оборони, 8 в Голосіївському районі міста Києва позивачем проведено будівельні роботи з технічного переоснащення топкової на твердому паливі без документів, що надають право на виконання зазначених робіт, чим порушено вимоги частини першої ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На момент перевірки вказане виробниче приміщення топкової за вказаною адресою позивачем експлуатується без прийняття його в експлуатацію, у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги частини восьмої ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», об'єкт відноситься до II категорії складності.

10 лютого 2014 року Інспекцією складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 лютого 2014 року, яким заборонено експлуатацію виробничого приміщення топкової до усунення допущеного правопорушення відповідно до вимог чинного законодавства України, а також зобов’язано позивача усунути допущені порушення відповідно до вимог чинного законодавства України у строк до 10 березня 2014 року.

Крім того, у зв’язку із встановленням зазначених в Акті перевірки порушень, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 10 лютого 2014 року щодо позивача складено два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме, щодо порушення вимог частини першої ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порушення вимог частини восьмої ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі Акта перевірки, зазначених припису та протоколів, відповідачем 18 лютого 2014 року прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 66/14/7/26-18/1802/03, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 частини другої ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 43848,00 грн., № 67/14/7/26-17/1802/03, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 6 частини другої ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 54810,00 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема, з того, що згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 29 квітня 2016 року №6258/15-42, складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, на момент дослідження встановлено, що роботи із заміни твердопаливних котлів відносяться до спеціалізованих видів будівельних робіт за умови, що їх виконують як частину загального будівельного процесу при новому будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні діючих підприємств, капітальному ремонті, реставрації, що передбачає втручання у несучі конструкції існуючого приміщення шляхом перебудови, створення, прибудови нових приміщень, зміну геометричних розмірів, повної комплексної заміни технічного оснащення (технологічного устаткування, пристроїв, приладів, інженерних мереж та їх систем).

Отже, роботи із заміни твердопаливних котлів за умови відсутності виконаних загальних будівельних процесів (втручання у несучі конструкції, інженерні системи) не відносяться до будівельних робіт як частини будівництва.

Відтак, виконані позивачем роботи із заміни твердопаливних котлів у існуючому приміщенні топкової, за адресою: м. Київ, вул. Г.Оборони, 8, не відносяться до будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, капітальний ремонт, тощо).

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що висновки відповідача щодо протиправного проведення позивачем саме будівельних робіт без документів, що надають право на виконання вказаних робіт та протиправної експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, не прийнятого в експлуатацію є необґрунтованими, а оскаржувані припис від 10 лютого 2014 року та постанови № 66/14/7/26-18/1802/03 та № 67/14/7/26-17/1802/03 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв’язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року у справі № 826/2675/14 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед