Ухвала суду № 62298797, 28.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 754/10913/16-а

Суддя доповідач Карпушова О.В.

У Х В А Л А

28 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя-доповідач Київського апеляційного адміністративного суду Карпушова О.В., розглянувши апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року у справі № 754/10913/16-а за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №754/10913/16-а разом з апеляційною скаргою Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Справу розглянуто в порядку скороченого провадження 03 жовтня 2016 року.(а.с.34-39).

Апеляційну скаргу відповідачем подано 21 жовтня 2016 року, згідно штампу вхідної кореспонденції суду. Доказів щодо дати отримання оскаржуваного судового рішення апелянтом не надано, в матеріалах справи вони також відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши дане клопотання, зазначаємо наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України "Про судовий збір" згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. При цьому, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Вивчивши доводи клопотання Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, суддя не знаходить підстав для його задоволення. Відсутність коштів на сплату судового збору у зв'язку із тим, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2016 рік не були передбачені кошти на такі цілі, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

У зв'язку з викладеним, апелянту необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал відповідної квитанції, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", що набрав чинності 01.09.2015 року, за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при подані позовної заяви.

За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 цієї статті Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2015 року становить 1378 гривень.

Апелянт подав апеляційну скаргу на постанову суду за позовом немайнового характеру, поданий фізичною особою, тому розмір судового збору, яку потрібно сплатити при подачі даної апеляційної скарги, складає складає 606,32 грн. (551,21 х 110%)

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги: рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

В зв'язку з вищенаведеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання апелянтом доказів про дату отримання оскаржуваного судового рішення або заяви про поновлення строку з підставами щодо поважності причин пропуску строку, якщо такі є, та оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Керуючись статтями 24, 186, 189, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року у справі № 754/10913/16-а за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати апелянту строк протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання доказів про дату отримання оскаржуваного судового рішення або заяви про поновлення строку з підставами щодо поважності причин пропуску строку, якщо такі є, та оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 606,32 грн.

Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Суддя О.В.Карпушова