Постанова № 62298082, 25.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 р. Справа №805/2209/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15:28

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Молочної І.С. при секретарі судового засідання Зимі М.О., розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бон Аппеті” до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про оскарження та скасування вимоги № Ю-121-00 від 05.04.2016 року,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Бон Аппеті”, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (Далі – відповідач) з вимогами про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-121-00 від 05.04.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимога відповідача про сплату суми у розмірі 153441,78 грн., в тому числі: недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 111853,10 грн, штрафу в сумі 37335,96 грн. та пені в сумі 4252,72 грн. є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем, як контролюючим органом не враховано приписи Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”. Адже, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов’язків платника єдиного внеску, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску не застосовуються. На виконання вимог Закону № 1669-VII позивач звертався до податкового органу з заявою про застосування п. 9-4 розділу Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010 року (Далі – Закон №2464-VI), однак жодної відповіді надано не було. Торгово-промисловою палатою на звернення позивача надано висновок про відсутність необхідності за даним спірним питанням засвідчення обставин непереборної сили.

Крім того, позивачем зазначено, що оскаржувана вимога включає раніше скасовані у судовому порядку вимоги, тобто, у податкового органу відсутні підстави для формування спірної податкового вимоги.

Позивач явку свого представника в судове засідання 25.10.2016 не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Разом з тим надав засобами електронного зв’язку клопотання про розгляд справи без участі його представника, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання представника не направив, разом з тим через Відділ діловодства та архівної роботи суду засобами електронного зв’язку надав клопотання про розгляд справи без участі його представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, відповідачем подано письмові заперечення проти адміністративного позову, якими контролюючий орган зазначає, що відповідно до звітів платника та згідно з даними облікової інформаційної системи фіскального органу станом на 04.04.2016 року загальна сума боргу складала 153441,78 грн, в тому числі: недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 111853,10 грн, штраф в сумі 37335,96 грн, та пеня в сумі 4252,72 грн. Тому, Жовтневою об’єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області сформовано та направлено спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 05.04.2016 року №Ю-121-00. Відповідач обґрунтовує правомірність винесеного рішення тим, що згідно ч. 12 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Також, зазначив, що якщо платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов’язані виконувати всі вимоги Закону №2464. Таким чином, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень частини першої ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Бон Аппеті” (код ЄДРПОУ 24325149, вул.Червонофлотська, буд.137 Приморський район, місто Маріуполь, Донецька область, 87500) є юридичною особою, що вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційної інформації.

Згідно довідки № 3433 від 18.02.2010 року, ТОВ “Бон Аппеті” з 17.10.1996 року перебуває на обліку як платник податків у Жовтневій об’єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС України у Донецькій області.

Відповідач, Маріупольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області, є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Як вбачається з матеріалів справи, Жовтневою об’єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління ДФС України у Донецькій області було сформовано та виставлено вимогу №Ю-121-00 від 05.04.2016 року, відповідно до якої підлягає до сплати сума боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 153441,78 грн, в тому числі: недоїмки в сумі 111853,10 грн, штрафу в сумі 37335,96 грн, та пені в сумі 4252,72 грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеної вимоги до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України спірну вимогу №Ю-121-00 від 05.04.2016 року залишено без змін.

Крім того, сума недоїмки за спірною вимогою у розмірі 153441,78 грн., включає суми, раніше зазначені контролюючим органом у вимогах від 03.03.2016 року №Ю-121-00, від 01.03.2016 року №Ю-0000011701, які оскаржені платником єдиного внеску у судовому порядку, за результатом чого скасовані постановами Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2016 року по справі № 805/859/16-а, від 17.05.2016 року по справі №805/980/16-а.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2464 від 08.07.2010 (Далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Бон Аппеті” в даних правовідносинах виступає в якості платника єдиного внеску, визначеного п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 16 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 року № 1669 (далі Закон №1669).

Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було внесено зміни в розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Законом України від 02.03.2015 №219-VIII “Про внесення змін до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.

Таким чином, положення пп.8 п.4 ст. 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, тоді як змін безпосередньо до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

Тобто на теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не містить у собі інформації щодо виключення з розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” пункту 9-4.

Таким чином, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску не застосовуються.

Водночас, на виконання приписів Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Маріуполь.

14.12.2015 року позивач звернувся до податкового органу із заявою про звільнення ТОВ “Бон Аппеті” від виконання своїх обов’язків визначених ч.2 ст.6 Закону №2464-VI на період з 14.04.2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану.

З матеріалів справи вбачається, що Торгово-промисловою палатою надано висновок № 212/12.1-21-03 від 26.02.2016 року, яким зазначено, що норми Закону № 1669-VII не містять обмеження у вигляді обов’язкової наявності форс-мажорних обставин, які підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати, для надання звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Як наслідок, у відповідності до приписів Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов’язків платника єдиного внеску.

Крім того, суд зазначає, що сума недоїмки за спірною вимогою у розмірі 153441,78 грн., включає суми, раніше зазначені контролюючим органом у вимогах від 03.03.2016 року №Ю-121-00, від 01.03.2016 року №Ю-0000011701.

Зазначені вимоги оскаржені позивачем у судовому порядку та скасовані постановами Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2016 року по справі № 805/859/16-а, від 17.05.2016 року по справі №805/980/16-а.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимогу про сплату боргу від № Ю-121-00 від 05.04.2016 року прийнято без дотримання принципів, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем всупереч приписів Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, враховуючи недоведеність відповідачем обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Бон Аппеті” до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про оскарження та скасування вимоги № Ю-121-00 від 05.04.2016 року задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції міста Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2016 року № Ю-121-00.

3. Стягнути з Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бон Аппеті” (код ЄДРПОУ 24325149) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2301 (дві тисячі триста одну) гривню 63 копійки.

4. Повний текст постанови виготовлено 28.10.2016 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Молочна І. С.