Ухвала суду № 62297783, 27.10.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10710/16-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та визнання за ним права власності на 9/10 часток нерухомого майна.

Нормамистатті 119 ЦПК Українирегламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 7постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогамст. 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимогст. 119 ЦПК України, а саме: у позовній заяві відсутня ціна позову щодо вимог про визнання права власності; до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до ставки встановленої Законом.

Відповідно до норм п.2 ч.1ст. 80 ЦПК України- ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

З прохальної частинипозову вбачається, що позивачем заявлені вимоги, зокрема про визнання права власності на 9/10 часток житлового будинку.

Таким чином, в порушення вимогст. 119 ЦПК Українив позові не зазначено ціну позову, яка повинна бути підтверджена відповідними доказами - вартістю майна станом на час подання позову до суду.

Від ціни позову залежить розмір судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.

У звязку з тим, що позивач не визначив ціну позову у позовній заяві в частині вимог про визнання права власності на 9/10 часток житлового будинку, суд позбавлений можливості оцінити правильність сплати позивачем судового збору в сумі 350,00 грн. згідно квитанції долученої до позовної заяви.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 119 ЦПК Українидо позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Статтями3і4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VIвизначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), з наступними змінами та доповненнямисудовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

За приписами ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленоїзакономна 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.2.2 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року(в редакціїЗакону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, який позивачу необхідно сплатити за подання позову до суду.

Згідно ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року(в редакціїЗакону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особоюмайнового характеру встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2016 рік затвердженоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"та на 1 січня 2016 року складає -1378,00 грн.

Відповідно до ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть міститикілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті. У разі об'єднання позовних вимог відповідно достатті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шостастатті 6 Закону № 3674-VI).Законне містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заявив такій об'єднано дві вимоги: майнового характеру , а саме: визнати за ОСОБА_1право власності на 9/10 часток житлового будинкута немайнового характеру, а саме: визнати недійсним договір дарування частки житлового будинку ,кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогамизаконує обов'язковою , а в порушення вимогст. 119 ЦПК Українипозивач не додавдокументи,щопідтверджують сплатусудовогозбору за кожнузаявленуним позовнувимогу.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Кодкласифікації доходів бюджету22030001.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульованоЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятоюстатті 119 ЦПКпередбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогамизаконує обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ятастатті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першоїстатті 207 ЦПК).

Крім того в порушення вимог ч.1 ст. 120 ЦПК України позивачем не надано до позовної заяви копії позовної заяви з копіями всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст.119,120 ЦПК Українита зазначених недоліків.

Відповідно дост.121 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях119і120цьогоКодексу,абоне сплаченосудовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підставизалишенняпозовної заявибез руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючисьст.119,ст.121,208-210 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійним договору дарування та визнання права власності - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, що не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4