Рішення № 62295884, 19.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 334/7696/13-ц Головуючий у 1-й інстанції: Дубина Л.А.

Провадження № 22-ц/778/3408/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.

Суддів: Крилової О.В.

ОСОБА_2

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що відповідно до укладеного договору № б/н від 29.12.2006 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1 950 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 6.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором відповідач повинен на вимогу Банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди Банку.

Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбаченим цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором не виконав.

У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31.07.2013 року має заборгованість в загальному розмірі 3 561,76 доларів США, яка складається з наступного: 1 215,59 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 436 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 680,96 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 62,58 доларів США - штраф (фіксована частина), 166,63 доларів США штраф (процентна складова).

Посилаючись на зазначені обставини, Банк просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.12.2006 року в розмірі 3 561,76 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.07.2013р., складає 28458,43 грн., та судові витрати.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.12.2006 року у сумі 3 561,76 доларів США, яка відповідно до курсу НБУ станом на 31.07.2013 року складає 28 458,43 грн., та судовий збір у сумі 284,58 грн. (а.с. 32).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2016 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2013 року скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 48).

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду від 14 червня 2016 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

За положеннями п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.12.2006 року між сторонами по справі було укладено договір № б/н, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1 950 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна» зі сплатою відсотків за користування кредитом (базова процентна ставка по кредитному ліміту на момент підписання договору становить 2% на місяць з розрахунку 360 днів у році) з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписана заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає договір про надання банківських послуг. Погашення заборгованості по кредитному ліміту може проводитися шляхом внесення коштів на карту клієнтом або списанням банком коштів з платіжної карти (а.с. 6).

Факт отримання кредиту, використання кредитної картки, а також неналежне виконання зобовязань за договоромвизнається відповідачем.

Згідно наданого Банком розрахунку станом на 31.07.2013 року ОСОБА_3 має заборгованість в загальному розмірі 3 561,75 доларів США, яка складається з наступного: 1 215,59 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 436 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 680,96 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 62,58 доларів США - штраф (фіксована частина), 166,63 доларів США штраф (процентна складова) (а.с. 3-5).

Розрахунок заборгованості відповідач не оспорює.

Крім іншого, останній платіж по погашенню кредиту був здійснений позичальником 25.11.2008 року в сумі 130 доларів США (а.с. 88-97).

Кредитна картка «Універсальна» 4149 6053 3734 0905 має встановлений строк дії (місяць/рік) 01/10, тобто до 01.02.2010 року (а.с. 85, 86).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що Банк звернувся досудуз позовом позамежами строків позовної давності.

Проте, повністю погодитися з таким висновком суду не можна з наступних підстав.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Визначення поняття «зобовязання» міститься у частині першій статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобовязання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним з видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Як вбачається з наданих представником Банку копій поштового реєстру, накладної, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом лише 06.09.2013 року, тобто зі спливом строку позовної давності, та просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість станом на 31.07.2013 року.

Разом із тим, за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі № 6-249цс15 та від 29.06.2016 року у справі № 6-1188цс16.

Як зазначалося вище, свої зобовязання перед Банком відповідач не виконав, станом на 31.07.2013 року має заборгованість в загальному розмірі 3 561,76 доларів США.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому кредитним договором передбачено щомісячне нарахування відсотків, а отже, перебіг позовної давності щодо кожного платежу починається після несплати чергового платежу, та проценти за кредитом і пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Таким чином, Банк не пропустив строк позовної давності щодо стягнення процентів за кредитом, право на які виникло у нього за три роки до моменту звернення до суду, тобто з 06.09.2010 року.

З урахуванням вищевикладеного, діючи в межах принципу диспозитивності, визначеногост. 11 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Банку підлягають частковому задоволенню на суму 1501,61 долара США, що за курсом НБУ 7,99 еквівалентно 11997,84 грн., з яких: заборгованість за відсотками (за період з 06.09.2010р. по 31.07.2013р.) 859,01 долара США, що за курсом НБУ 7,99 еквівалентно 6863,48 грн., заборгованість з комісії (за період з 06.09.2010р. по 31.07.2013р.) 413,44 долара США, що за курсом НБУ 7,99 дорівнює 3303,38 грн., штрафи 229,16 долара США, що за курсом НБУ 7,99 еквівалентно 1830,98 грн., відповідно до наданого представником Банку розрахунку, який є обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи, оформлений належним чином у відповідності до законодавства та умов кредитного договору.

У задоволенні решти вимог слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

З урахуванням наведеного, на підставі ст.ст. 307, 309 ЦПК України судова колегія вбачає підстави для скасування рішення суду із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Також, з відповідача на користь Банку необхідно стягнути судовий збір в загальному розмірі 251 грн. 96 коп. (за подання позовної заяви та апеляційної скарги), з урахуванням пропорційності задоволених вимог Банку (ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2016 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договоромв розмірі 1501,61 долара США, що за курсом НБУ складає 11997 грн. 84 коп., та судовий збір в сумі 251 грн. 96 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: