Ухвала суду № 62291905, 26.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6792/15

Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лук'янчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання недійсною, протиправною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року ПАТ «Марфін Банк» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (надалі - відповідач, СДПІ), в якому просило визнати недійсною, протиправною та скасувати податкову вимогу від 01.10.2015 року №7-23 СДПІ на суму 12055,80 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на адресу позивача від СДПІ надійшов лист від 01.10.2015 року (надалі - Лист) з додаванням Податкової вимоги на суму 12055,80 грн. (надалі - Вимога) та рішення про опис майна у податкову заставу. В листі зазначено, що за позивачем станом на 01.10.2015 року рахується податковий борг на суму 12055,80 грн. з податку на додану вартість по податковим деклараціям за квітень 2015 року та травень 2015 року. Позивач вважає, що у листі та у вимозі відсутнє жодне обґрунтування щодо підстав виникнення зазначеного боргу з податку на додану вартість та порядку визначення суми цього боргу. Крім цього позивач зазначає, що ним своєчасно було перераховано всі платежі з податку на додану вартість за зазначений період, а тому при винесені вимоги СДПІ були порушені вимоги ПК України, що є підставою для визнання недійсною, протиправною та скасування зазначеної вимоги.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, СДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Марфін Банк» знаходиться на обліку, як платник податків у СДПІ.

08.10.2015 року на адресу позивача від СДПІ надійшов лист від 01.10.2015 року за №1201/10/28-08-23-018 з додаванням Податкової вимоги від 01.10.2015 року №7-23 СДПІ на суму 12 055,80 грн. та рішення №6/23-033/1200 від 01.10.2015 року про опис майна у податкову заставу.

У листі відповідач стверджує, що по ПАТ «Марфін Банк» станом на 01.10.2015 року рахується податковий борг на суму 12055,80 грн. з податку на додану вартість який виник у зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям за квітень та травень 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно наданої Державною казначейською службою інформації, позивачем за квітень та травень 2015 року було сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість до закінчення граничного строку, що також підтверджено постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/6431/15.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України зазначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМ України від 16.10.2014 року №569, для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку ДФС, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПК України для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податків, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я, по-батькові платника податків, податковий номер або номер та серія паспорта, індивідуальний податкові номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПК України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платників.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, засобами електронного зв'язку 15.05.2015 року надана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2015 року №909632364, згідно якої платником визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 157666,00 грн..

Крім того, 15.06.2015 року засобами електронного зв'язку, позивачем, надана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2015 року №9124143788, згідно якої платником визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 201567,00 грн..

Враховуючи наведені норми та обставини справи, граничним строком сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2015 року є 30.05.2015 року, а за травень 2015 року - 30.06.2015 року.

За даними податкового органу позивачем самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень та травень 2015 року сплачені до бюджету 10.07.2015 року, тобто після закінчення граничного строку сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Але, відповідно до інформації, що надана Державною казначейською службою, про надходження на рахунок №37515000023477 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритому ПАТ «Марфін Банк», на зазначений рахунок надійшли кошти в розмірі 157666,00 грн. 27.05.2015 року та в розмірі 201567,00 грн. 24.06.2015 року з призначенням платежу - податок на додану вартість за квітень, травень 2015 року.

Пунктом 129.6 ст.129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Таким чином, оскільки позивач завчасно, а саме до граничного терміну сплати узгоджених зобов'язань, сплатив податкове зобов'язання з податку на додану вартість, останнім не було порушено норм діючого законодавства.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість посилань відповідача на те, що погашення оскаржуємого податкового боргу ПАТ «Марфін Банк» відбулось у зв'язку зі сплатою узгоджених зобов'язань раніше граничного терміну сплати, а тому податкова вимога вважалась відкликаною, з огляду на наступне.

Відкликання податкової вимоги не є тотожним визнанню її неправомірною або скасуванню. У разі набрання законної сили рішенням про задоволення позову та визнанню протиправною податкової вимоги, вона вважаються протиправною (неправомірною) з моменту її прийняття. Така вимога не створює будь-яких правових наслідків, а при її відкликанні вона вважається чинною протягом усього часу від моменту її формування та надіслання платнику до її відкликання, і в цей період чинності платнику податків може бути завдана шкода, якщо на підставі цієї вимоги виникли певні правовідносини.

Крім цього, колегія суддів погоджується з встановленими в ході судового розгляду судом першої інстанції обставинами, що відповідач почав обліковувати за позивачем податковий борг, а також самовільно зараховувати платежі, які ПАТ «Марфін Банк» здійснювало вже за наступні звітні періоди, в рахунок цього боргу.

Факт своєчасного перерахування позивачем податку на додану вартість за квітень, травень 2015 року встановлено Одеським окружним адміністративним судом у постанові від 24.02.2016 року (залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 року) по справі №815/6431/15 за адміністративним позовом ПАТ «Марфін Банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного Управління ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000104300 та №0000114300 від 13.10.2015 року, яка набрала законної сили з 25.05.2016 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що СДПІ не було доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваної податкової вимоги від 01.10.2015 року №7-23 СДПІ на суму 12055,80 грн., та не було надано жодних належних доказів, які б підтверджували наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість, а тому така вимоги є безпідставною та протиправною.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень процесуального та матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський