Рішення № 6228644, 08.07.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" липня 2009 р.Справа № 6/544

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Кришина Д.В. - довіреність від 16.03.2009р.

від відповідача ОСОБА_2 - довіреність від 11.01.2008р.

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Мурованокуриловецький завод мінеральної води "Регіна" (смт.Муровані Курилівці Вінницької області)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

про стягнення 24921,53 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 24921,53 грн. заборгованості за невиконання договору поставки від 03.01.2008р., з яких 22281,50 грн. - основний борг, 2640,03 грн. - пеня. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні основну суму боргу -22281,50 грн. визнав, проти стягнення пені заперечив, вважає її нарахування безпідставним, так як у видаткових накладних відсутнє посилання на договір від 03.01.08, укладений між сторонами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2008 року між ВАТ "Мурованокуриловецький завод мінеральної води "Регіна"(Позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Відповідач) було укладено договір поставки №28 мінеральної води (а.с.7-8).

Згідно п.1.1. договору Продавець (позивач) зобов'язується поставити на умовах EXW (інкотермс-90) Франко-завод (місце зазначене) та передати зі складу заводу у власність Покупця (відповідач) мінеральну воду в асортименті та в кількості, вказаній в заявці Покупця, яка становить єдиний документ дійсного договору (надалі-товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата за продукцію здійснюється після узгодження, в кожному конкретному випадку, наступним чином :

- попередня оплата в розмірі 100% вартості кожної окремої партії продукції;

- 100% вартості кожної окремої партії продукції оплачується по факту поставки, але не пізніше п'яти банківських днів з моменту поставки. Вид оплати зазначений у рахунку-фактурі. При наявності заборгованості за попередні партії продукції, оплата, яка надходить, зараховується на погашення боргу за раніше поставлені партії продукції (п.2.3. договору).

Позивач умови договору поставки мінеральної води №28 від 03.01.2008р. виконав в повному обсязі, передавши відповідачу товар по його заявкам в повному обсязі.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними та відповідними актами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, а копії долучені до матеріалів справи (а.с.11-65).

Відповідач свої зобов'язання по договору стосовно своєчасної оплати товару належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 22281,50грн., що підтверджується актом зведення взаєморозрахунків з 01.01.02 по 31.03.09р. (а.с.114-116).

20.10.2008 року позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату боргу (а.с.9).

На день розгляду справи сума боргу не змінилась та визнається відповідачем.

Крім суми основного боргу позивач з посиланням на п.6.2 договору просить стягнути з відповідача 2640,03 грн. пені.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (п.2 ст.692 ЦК України).

Оскільки відповідач не виконав в повному обсязі обов'язок щодо оплати отриманої продукції, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 22281,50 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно п.6.2 договору покупець за даним договором несе відповідальність за порушення умов дійсного договору у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день про термінування платежу. Згідно розрахунку позивача пеня складає 2640,03 грн., яка розрахована виходячи з подвійної облікової ставки НБУ на період з 06.11.08 по 06.04.09, тобто, як пояснив представник позивача, за останні шість місяців перед зверненням до суду.

Суд, дослідивши умови договору та надані позивачем видаткові накладні, приходить до висновку про безпідставне нарахування пені з огляду на наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з видаткових накладних та акту взаєморозрахунків, остання поставка товару була здійснена 09.07.2008р. (а.с.64). Враховуючи умови договору обов'язок по оплаті мав бути виконаний до 14.07.2008р. З цієї дати і слід нараховувати пеню за шість місяців. Отже, період для нарахування пені позивачем визначений невірно.

Крім того, слід зазначити, що у видаткових накладних відсутнє посилання на договір №28 від 03.01.2008р., укладений між сторонами.

За таких обставин відсутні підстави для застосування умов вказаного договору при нарахуванні пені.

Оскільки інший договір, що зазначений в накладних, позивачем не наданий, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення пені.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Мурованокуриловецький завод мінеральної води "Регіна" в частині стягнення основного боргу в сумі 22281,50 грн. обгрунтовані, підтверджуються належними доказами, що містяться в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В частині стягнення пені суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (10004, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Відкритого акціонерного товариства "Мурованокуриловецький завод мінеральної води "Регіна" (23400, Вінницька область, смт.Муровані Курилівці, вул.Дімітрова, 18, код 05513388) - 22281,50 грн. боргу, а також 222,82 грн. сплаченого державного мита та 105,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам