Постанова № 62277036, 26.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 876/5794/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі за його позовом до військової частини польова пошта В 0259 про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

25 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просива визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини польова пошта В 0259 від 18 січня 2016 року № 39, яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та позбавлено преміювання в повному обсязі за січень 2016 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі № 803/206/16 у задоволенні позову було відмовлено.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржено позивачем ОСОБА_2, який просить її скасувати та прийняти нову про задоволення його позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом було проігноровано його покликання на переслідування зі сторони відповідача. Окрім того, звертає увагу апеляційного суду на те, що на момент спірних подій здавав кров чотири рази протягом 2015 року і за жоден день не отримував вихідного дня.

При цьому стверджує, що фактичним керівником танковим батальйоном був солдат ОСОБА_3, з яким він вирішував питання вихідного дня, а прапорщик ОСОБА_4 доглядав тяжко хворого батька, який помер на початку січня 2016 року. Його клопотання під час службового розслідування про витребування інформації про сеанси дзвінків залишилось поза увагою осіб, що проводили службове розслідування, та суду першої інстанції. Під час проведення службового розслідування йому не роз'яснювались права, відбиралось пояснення лишень формально, документів не витребовувалось.

Окрім того, наполягає на тому, що згідно із наказом Міністра оборони України № 82 від 15.03.2004 року, яким визначено порядок проведення службового розслідування, керівник, який вирішив притягнути військовослужбовця до відповідальності, не має повноважень щодо його притягнення, допоки не проведене з ним бесіду, яку оформить аркушем бесіди. При цьому оспорюваний наказ датований 18.01.2016 року, а бесіду було проведено 22.01.2016 року.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з таких міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що службове розслідування по факту невиходу ОСОБА_2 на службу проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних силах України. Той факт, що бесіда була проведена відповідачем після притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не спростовує факту вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку та законність рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

За правилами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут внутрішньої служби).

Відповідно до п. 9 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами п. 18 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.

Пунктом 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут) прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Положеннями п. 85 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

З метою застосування єдиного порядку проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців у Збройних Силах України наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 року за № 385/8984, було затверджено Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Збройних силах України (далі - Інструкція № 82).

Відповідно до п. 1.1. Інструкції № 82 вона визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку).

Приписами розділу 3 вказаної Інструкції, яким визначено предмет службового розслідування, передбачено, що розслідуванням повинно бути встановлено:

наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки;

осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;

наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;

конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено;

ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;

умови та причини, що сприяли правопорушенню;

чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Згідно із п. 4.1. Інструкції № 82 за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються:

посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

підстави службового розслідування;

час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття);

обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину;

заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;

пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

інші заходи, які пропонується здійснити.

Як безспірно встановлено судом, наказом командира в/ч В0259 полковника ОСОБА_5 від 01.01.2016 року № 2 було призначено проведення службового розслідування за фактом невиходу на службу 29.12.2015 року водія зенітного ракетного взводу танкового батальйону солдата ОСОБА_2, за результатами якого був складений акт від 18.01.2016 року. У вказаному акті зазначено, що солдат ОСОБА_2 не прибув у в/ч В0259 після стаціонарного лікування в день виписки з військового шпиталю в/ч А4554 згідно з приписом від 28.12.2015 року № 2049, був відсутній на ранковому шикуванні та на протязі дня до 17:00 год. 29.12.2015 року, тобто понад 3 години, без поважних причин, не доповів своєму безпосередньому начальникові старшому прапорщику ОСОБА_4 про необхідність порубки дров та отримання для цього вихідного дня, тобто з особистих питань та питань, що стосувалися виконання ним службових обов'язків.

Пунктом 86 Статуту передбачено, що після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Положенням пп. 4.3. п. 4 Інструкції № 82 встановлено, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування. Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось. За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується особою, яка проводила бесіду, військовослужбовцем, з яким вона проводилась, присутніми посадовими особами та його безпосереднім начальником. У разі ухилення військовослужбовця від проведення бесіди або відмови підписати аркуш бесіди посадовою особою в ньому робиться відповідний запис про відмову. Аркуш бесіди зберігається з матеріалами службового розслідування.

Прийняття рішення за результатами розслідування регламентовано п. 5 Інструкції № 82.

Приписами пп. 5.1. п. 5 Інструкції № 82 передбачено, що посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.

Відповідно до п. 5.3. цієї ж Інструкції № 82 притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

На переконання апеляційного суду, системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що притягненню військовослужбовця до відповідальності повинне передувати проведення службового розслідування, у ході якого встановлюються обставини, зазначені у розділі 3 Інструкції № 82.

При цьому приписи п. 4.3 Інструкції № 82 свідчать про те, що посадова особа, яка призначала службове розслідування, зобов'язана провести бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось, і така бесіда не проводиться лише у випадку ухилення військовослужбовця від її проведення. Аркуш бесіди, у якому зазначається дата її проведення, а також заперечення, прохання (побажання) особи, стосовно якої проведено службове розслідування, зберігається з матеріалами службового розслідування.

Виходячи із приписів п. 5.1 Інструкції № 82 аркуш бесіди разом із іншими матеріалами службового розслідування підлягає розгляду службовою особою, яка призначила службове розслідування, і є однією з підставо прийняття відповідного рішення.

18.01.2016 року тимчасово виконуючим обов'язки командира в/ч В 0259 майором ОСОБА_6 було видано наказ № 39 «Про результати службового розслідування», відповідно до якого на ОСОБА_2 за порушення вимог абз. 2 ст. 6 Загальних положень, ст.ст. 11, 12, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4, абз. 5 ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення, передбачене п. «б» ст. 49 Дисциплінарного статуту збройних сил України, у виді догани та згідно із п. 31.6 наказу Міністра оборони України № 260 від 14.07.2008 року «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» позбавлено преміювання в повному обсязі за січень 2016 року.

Разом із тим, відповідно до матеріалів справи оспорюваний наказ командира військової частини польова пошта В 0259 № 39 було прийнято 18.01.2016 року ( а.с. 68-69), а аркуш бесіди із позивачем ОСОБА_2 датовано 22.01.2016 року. При цьому у ході бесіди позивач ОСОБА_2 виражав незгоду із результатами проведеного службового розслідування, вважаючи їх упередженими та такими, що зроблені без урахування фактичних обставин справ.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що оспорюваний наказ командира військової частини польова пошта В 0259 № 39 від 18.01.2016 року було прийнято передчасно, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням принципу рівності перед законом, без повного урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а отже він не може вважатися правомірним і підлягає скасуванню.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі № 803/206/16 та прийняти нову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини польова пошта В 0259 від 18 січня 2016 року № 39 «Про результати службового розслідування».

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Постанова у повному обсязі складена 27 жовтня 2016 року.