Рішення № 62272843, 24.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.16р. Справа № 904/6848/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 242 607,24 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 614 від 19.04.2016, представник;

ОСОБА_3, довіреність № 1348 від 25.07.2016, представник;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 95/12 від 16.06.2016, представник;

ОСОБА_5, довіреність № 115/81 від 10.08.2016, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 242607,24 грн., з яких: 234 187,80 грн. - плата за користування вагонами; 8 419,44 грн. - збір за зберігання вантажу.

Судовий збір у сумі 3 639,11 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що взаємовідносини позивача з відповідачем стосовно подачі та забирання вагонів регулюються як Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів, так і укладеним між ними договором №ПР/М-12-2/14-1438НЮдч від 21.09.2012 про експлуатацію залізничної підїзної колії Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції ОСОБА_1 і Рядова ДП "ОСОБА_1 залізниця".

За накладними №№ 41655168, 41655176, 41651779, 41650565, 41676560, 41708355, 41709569, 41711110, 41712159 залізницею були прийняті до перевезення порожні вагони власності ТОВ "Лемтранс" на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК" (а.с. 197 - 213 том 1). На шляху прямування відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, у звязку з несвоєчасним забиранням одержувачем вантажу зі станції призначення ОСОБА_1 на свою підїзну колію дані вагони були затримані:

на станції підходу Тік за наказом № 240 від 12.02.2016, про що складені акт загальної форми ГУ-23 № 38 від 12.02.2016 та акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 7 від 12.02.2016;

на станції підходу Кривий Ріг-Західний за наказом № 267 від 15.02.2016, про що складені акт загальної форми ГУ-23 № 21 від 15.02.2016 та акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 21 від 15.02.2016;

на станції підходу ОСОБА_6 за наказом № 312 від 18.02.2016, про що складені акт загальної форми ГУ-23 № 61 від 18.02.2016 та акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 61 від 18.02.2016.

Представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів вручено вчасно. Відповідно до положень Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами та на підставі оформлених станціями затримки актів форми ГУ-23а № 7 від 12.02.2016, № 21 від 15.02.2016, № 61 від 18.02.2016 Публічному акціонерному товариству "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 20029109, 23029111, 22029074, 22029073, 21029072, 21029110, 21029071, 20029070 у загальній сумі 234187,80 грн. з ПДВ та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 25029019 на суму 8419,44 грн. з ПДВ (а.с. 39 - 54 том 1).

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти заявлених у ньому вимог та просить відмовити у позові частково у сумі 178 152,50 грн. При цьому посилається на те, що позивачем не надано доказів зайнятості колій станції призначення ОСОБА_1 з вини відповідача, який був готовий прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію. Зокрема, акти загальної форми, що додані до позову, враховуючи кількість вагонів та періоди їх затримки, не доводять вини відповідача у затримці спірних вагонів. На підтвердження своєї готовності прийняти затримані за станціях підходу вагони за наказами № 240 від 12.02.2016 та № 267 від 15.02.2016 відповідач надав повідомлення на адресу позивача № 668/63 від 15.02.2016, №739/63 від 17.02.2016, № 766 від 18.02.2016, а також відомості про наявність вільних колій на станції призначення у певні проміжки часу, що дозволяло доставити спірні вагони у період їх затримки, а саме: на момент затримки вагонів за наказами № 240 від 12.02.2016, №267 від 15.02.2016 вільними були колії №№ 2, 3, 5, 8, а колії №№ 1, 4, 6, 7 мали достатні проміжки вільного часу (а.с. 237 - 239 том 1).

Крім того, відповідач вказує на неправомірне нарахування позивачем плати за користування вагонами за наказом № 312 від 18.02.2016, оскільки в цій частині відповідачем платежі повністю здійснені.

За результатом виконаного відповідачем контррозрахунку обгрунтованою на його думку є заборгованість на суму 64 454,64 грн., з яких: 60587,04 грн. з ПДВ - плата за користування вагонами за наказом № 240 від 12.02.2016; 1443,84 грн. з ПДВ - плата за користування вагонами за наказом № 267 від 15.02.2016, 2423,76 грн. з ПДВ - збір за зберігання вантажу за наказом № 240 від 12.02.2016.

26.09.2016 відповідач подав письмове клопотання, у якому просить витребувати від позивача наступні докази:

1) графік руху поїздів по вузлу ОСОБА_1 (у кольорі) на дату затримки вагонів, а саме: станом на момент прийняття наказу № 240 від 12.02.2016 о 08:38 год., станом на момент видачі наказу № 267 від 15.02.2016 о 00:22 год.;

2) графік виконаного руху по вузлу ОСОБА_1, у тому числі зайнятість приймально-відправних колій, а саме: станом на момент прийняття наказу № 240 від 12.02.2016 о 08:38 год., станом на момент видачі наказу № 267 від 15.02.2016 о 00:22 год.;

3) витяг з журналу форми ДУ-3 на момент прибуття поїзду, а саме: 12.02.2016 о 07:12 год. та видачі наказу № 240, на момент прибуття поїзду, а саме: 14.02.2016 о 19:45 год. та видачі наказу № 267, який знаходиться у постійному користуванні позивача та зможе підтвердити фактичну зайнятість колій у спірному періоді;

4) витяг з журналу реєстрації вхідної факсимільної кореспонденції Криворізької дирекції Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", а саме: 15.02.2016 та з 17.02.2016 по 18.02.2016.

Заявлене клопотання відповідач вмотивовує необхідністю підтвердити скупчення вагонів на станції ОСОБА_1 на час видачі наказів про затримку спірних вагонів, а також для підтвердження зайнятості колій саме вагонами ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат (а.с. 23 - 25 том 2).

У поданих 03.10.2016 та 12.10.2016 до суду письмових поясненнях позивач проти доводів відповідача заперечує з підстав їх необгрунтованості і достатності долучених до позову доказів вини відповідача у затримці спірних вагонів та нарахування у зв'язку з цим заявленої до стягнення плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу.

Проти задоволення клопотання заперечує з огляду на його безпідставність та недоцільність. При цьому вказує на те, що у графіку руху поїздів не відображаються номери вагонів та актів загальної форми, через що він не є належним доказом у справі. Крім того, графіки руху поїздів, графіки виконаного руху поїздів входять до переліку відомостей, що мають гриф "конфіденційно", через що надати їх для ознайомлення, копіювання залізниця не може. Визначення наявності або відсутності технічної можливості у залізниці доставити спірні вагони, що затримані на підходах, відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів, якими відповідач не володіє (а.с.26 - 48, 55 - 67 том 2).

У судовому засіданні 24.10.2016 представники відповідача наполягали на правовій позиції, викладеній у відзиві на позов та пояснили, що наданих ними доказів достатньо для підтвердження її обгрунтованості.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду від 18.08.2016 з призначенням розгляду справи у судовому засіданні на 12.09.2016, після чого розгляд справи відкладався на 03.10.12016, 12.10.2016 та 24.10.2016 у межах продовженого за клопотанням представника позивача та відповідно до ухвали господарського суду від 13.10.2016 строку вирішення спору до 01.11.2016.

У судовому засіданні 24.10.2016 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Власник колії, Вантажовласник) укладений договір №ПР/М-12-2/14-1438НЮдч від 21.09.2012 (в редакції додаткової угоди № 2 від 15.12.2015) про експлуатацію залізничної підїзної колії Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції ОСОБА_1 і Рядова ДП "ОСОБА_1 залізниця", відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується підїзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції ОСОБА_1 залізниці: ОСОБА_1 - стрілками № 2, 4, 6 до колій № 6 та № 8 станції ОСОБА_1; Рядова стрілкою № 8 до колії № 6 станції Рядова.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).

Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів.

Вагони, що прибули на станцію ОСОБА_1 залізниці для ПАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції ОСОБА_1 за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Вагони, що прибули на станцію Рядова ОСОБА_1 залізниці для ПАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (пункт 6 договору).

Цей договір укладається терміном на 5 років і діє з моменту його підписання сторонами. Термін дії з 29.10.2012 до 28.10.2017 (пункт 20 договору).

За накладними №№ 41655168, 41655176, 41651779, 41650565, 41676560, 41708355, 41709569, 41711110, 41712159 залізницею були прийняті до перевезення порожні вагони власності ТОВ "Лемтранс" на адресу одержувача Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

За наказом № 240 від 12.02.2016 о 08:38 год. на станції Тік ОСОБА_1 залізниці були затримані порожні вагони, що перевозились за накладними №№ 41655168, 41655176, 41651779, 41650565, через неможливість приймання їх станцією призначення ОСОБА_1 залізниці з причини скупчення на цій станції вагонів, що раніше прибули на адресу відповідача та не забиралися останнім через несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, про що складений акт загальної форми ГУ-23 № 38 від 12.02.2016 (а.с. 55, 66 том 1).

Затримані спірні вагони за цим наказом (голова 55120315, хвіст - 53748372) перевозилися у поїзді № 2108 (індекс поїзда 4011-63-4573) у кількості 57 на своїх осях, повний перелік номерів яких зазначений в акті загальної форми ГУ-23 № 38 від 12.02.2016.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Тік ОСОБА_1 залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 7 від 12.02.2016 (а.с. 61 том 1).

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 12.02.2016 о 09:10 год. (а.с.60 том 1).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 7 від 12.02.2016 затримані вагони, що прибули поїздом № 2108, відправлені поїздом № 2107 19.02.2016 о 17:10 год. (а.с.61 том 1).

За наказом № 267 від 15.02.2016 о 00:22 год. на станції Кривий Ріг-Західний ОСОБА_1 залізниці були затримані порожні вагони, що перевозились за накладними №№ 41676560, 41708355, 41709569, 41711110, 41712159, через неможливість приймання їх станцією призначення ОСОБА_1 залізниці з причини скупчення на цій станції вагонів, що раніше прибули на адресу відповідача та не забиралися останнім через несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, про що складений акт загальної форми ГУ-23 № 21 від 15.02.2016 (а.с. 56, 64 том 1).

Затримані спірні вагони за цим наказом (голова 56227002, хвіст - 53560645) перевозилися у поїзді № 2160 (індекс поїзда 4011-15-4573) у кількості 65 на своїх осях, повний перелік номерів яких зазначений в акті загальної форми ГУ-23 № 21 від 15.02.2016.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Кривий Ріг-Західний ОСОБА_1 залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 21 від 15.02.2016 (а.с. 63 том 1).

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 16.02.2016 о 01:00 год. (а.с.60 том 1).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 21 від 15.02.2016 затримані вагони, що прибули поїздом № 2160, відправлені 18.02.2016 о 19:10 год. (а.с. 63 том 1).

За наказом № 312 від 18.02.2016 о 23:10 год. на станції ОСОБА_6 залізниці були затримані порожні вагони, що перевозились за накладними №№ 41676560, 41708355, 41709569, 41711110, 41712159, через неможливість приймання їх станцією призначення ОСОБА_1 залізниці з причини скупчення на цій станції вагонів, що раніше прибули на адресу відповідача та не забиралися останнім через несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, про що складений акт загальної форми ГУ-23 № 61 від 18.02.2016 (а.с. 57, 65 том 1).

Затримані спірні вагони за цим наказом (голова 56227002, хвіст - 53560645) перевозилися у поїзді № 2160 (індекс поїзда 4011-015-4573) у кількості 65 на своїх осях, повний перелік номерів яких зазначений в акті загальної форми ГУ-23 № 61 від 18.02.2016.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів ОСОБА_6 залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 61 від 18.02.2016 (а.с. 62 том 1).

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 18.02.2016 о 23:40 год. (а.с.58 том 1).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 61 від 18.02.2016 затримані вагони, що прибули поїздом № 2160, відправлені 19.02.2016 о 21:25 год. (а.с. 62 том 1).

На станції призначення ОСОБА_1 залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення відповідальності на вантажовласника №№ 662, 667, 672, 673, 675, 679, 680, 685, 686, 688, 691, 692, 693, 694, 695, 697, 698, 699, 702, 703, 706, 707, 709, 713, 714, 715, 718, 719, 720, 721, 722, 724, 725, 731, 732, 736, 737, 738, 743, 744, 748, 749, 750, 753, 754, 757, 758, 759, 762, 763, 774, 775, 776, 777, 778, 779, 780, 783, 784, 785, 787, 788, 795, 796, 799, 800, 806, 807, 808, 809, 811, 812, 813, 814, 815, 817, 818 щодо зайнятості колій призначення вагонами за загальний період з 03:00 год. 12.02.2016 до 12:20 год. 20.02.2016, що охоплює час затримки спірних вагонів на станціях Тік, Кривий Ріг-Західний, ОСОБА_6 залізниці (а.с. 138 189 том 1).

Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Відповідні записи-повідомлення відображені у Книзі форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції ОСОБА_1 залізниці (а.с. 67 - 137 том 1).

Враховуючи наведені вище обставини щодо затримки спірних вагонів за наказами №240 від 12.02.2016, № 267 від 15.02.2016, № 312 від 18.02.2016 за увесь час затримки спірних вагонів позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 234 187,80 грн. з ПДВ, яка включена до відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46: №№ 20029109, 23029111, 22029074, 22029073, 21029072, 21029110, 21029071, 20029070 (а.с. 39 53 том 1).

Вказані відомості підписані відповідачем із застереженням про готовність прийняти спірні вагони на під'їзну колію у певні проміжки часу, які були затримані за наказами №240 від 12.02.2016 та № 267 від 15.02.2016 (а.с. 61 - 95 том 1).

Крім того, за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 25029019 та відповідно до актів загальної форми ГУ-23 № 38 від 12.12.2016 та № 21 від 15.02.2016 позивачем розраховано та заявлено до стягнення збір за зберігання вантажу у загальній сумі 8 419,44 грн. з ПДВ.

Вказана накопичувальна картка підписана відповідачем також із застереженням про відсутність його вини у затримці вагонів за наказами №№ 240 від 12.02.2016, 267 від 15.02.2016, а також про наявність на станції призначення ОСОБА_1 залізниці вільних колій, придатних для приймання затриманих спірних вагонів (а.с. 54 том 1).

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем заявлених до стягнення плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

За статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 /з подальшими змінами/ (далі Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно зі статтею 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами).

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, встановлено, що збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458), чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Згідно з пунктами 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Матеріалами справи підтверджується, що станціями затримки Тік, Кривий Ріг-Західний, Савро та станцією призначення ОСОБА_1 залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станціях затримки Тік, Кривий Ріг-Західний, ОСОБА_6 залізниці відповідно до наказів № 240 від 12.02.2016, № 267 від 15.02.2016, № 312 від 18.02.2016 розрахована відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356) плата за користування спірними вагонами у загальній сумі 234 187,80 грн. з ПДВ та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 25029019 на суму 8 419,44 грн. з ПДВ (а.с. 39 - 54 том 1).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у звязку з неприйняттям вагонів вантажовласником Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Підписані відповідачем без заперечень акти форми ГУ-23 про віднесення на відповідальність вантажовласника, складені на станції призначення, доводять вину відповідача у скупченні вагонів, що зумовило затримку спірних вагонів за наказами № 240 від 12.02.2016, № 267 від 15.02.2016 та № 312 від 18.02.2016.

Подальше вивільнення колій станції призначення у певні проміжки часу не є безумовною підставою для доставки спірних вагонів у цей час.

Так, підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та звязків України від 30.08.2005 № 5076 визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно розпорядчим актом станції.

Однак, зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.10.2013 у справі № 904/2732/13.

Відповідно до Розяснень Вищого господарського суду України (лист № 0701-11/96/715/14 від 12.06.2014) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Позивачем надані пояснення поїзних диспетчерів, які свідчать про неможливість подачі спірних вагонів до закінчення їх затримки, у звязку з зайнятісттю колій станції призначення з вини вантажоотримувача, яким не забирались подані на його адресу вагони.

За поясненнями поїзних диспетчерів вагони, які є не графіковими, можуть бути відправлені за одночасного існування таких умов: наявні вільні колії на станції призначення; наявний вільний локомотив і локомотивна бригада; наявні вільні колії попутних станцій для пропуску даних вагонів (а.с. 65 67 том 2).

Отже, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору, ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.09.2013 року у справі № 904/2287/13.

З огляду на зазначене, посилання відповідача на наявність на станції призначення вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суд вважає безпідставними.

Наведене є також і підставою у відхиленні клопотання відповідача про витребування від позивача доказів: графіку руху поїздів (у кольорі) та графіку виконаного руху по вузлу ОСОБА_1, витягу з журналу форми ДУ-3 тощо, оскільки вказане клопотання обґрунтовано необхідністю підтвердити скупчення вагонів на станції ОСОБА_1 на час видачі наказів про затримку спірних вагонів та зайнятість колій саме вагонами ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат.

Наявних у справі доказів достатньо для визнання цієї обставини як такої, що мала місце з вини відповідача, а тому додаткового доведення не потребує. Крім того, дослідження цих доказів вимагає спеціальних знань.

Отже, Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" не спростувало доводів позивача, не надало доказів того, що мало можливість прийняти спірні вагони, а також не довело наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу встановлено, що він здійснений позивачем правомірно, правильно та без врахування визнаної відповідачем нарахованої у відомостях форми ГУ-46 плати за користування вагонами, затриманими за наказом № 312 від 18.02.2016.

За таких обставин посилання відповідача на неправомірність здійсненого позивачем розрахунку плати за користування вагонами і збору за зберіганні вантажу є безпідставним.

Слід також зазначити, що плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 03.09.2013 у справі 904/2287/13.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 3639,11 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5а, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "ОСОБА_6 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) плату за користування вагонами у сумі 234 187,80 грн., збір за зберігання вантажу у сумі 8 419,44 грн., судовий збір у сумі 3 639,11 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.10.2016.

Суддя ОСОБА_7