Ухвала суду № 62272266, 12.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 759/13364/15-ц С№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9800/2016Головуючий у суді першої інстанції: Кириленко Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого-судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О.,Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Юрченко А.С.,

за участю: представника позивача - Дубровського П.В.

представника відповідачів - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» та ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 30 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ПАТ Комерційний банк «Правекс-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25 жовтня 2007 року між АКБ «Правекс- Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 316-008/07Р, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит в іноземній валюті в сумі 90000,00 доларів США, строком до 25 жовтня 2026 року із розрахунку 11,3% річних за час фактичного користування кредитом, а відповідачка зобов'язалась повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі. Крім того, в якості забезпечення виконання відповідачкою ОСОБА_5 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_6 був укладений договір поруки № 316-008/07Р від 26.10.2007 року. Згідно до зазначеного договору поруки ОСОБА_6 зобов'язалась солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_5 зобов'язань, передбачених кредитним договором 316-008/07Р від 25 жовтня 2007 року. Позивач виконав умови кредитного договору та надав ОСОБА_5 зазначені грошові кошти у повному обсязі, однак остання свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, та станом на 29.05.2015 року має заборгованість, яка становить 188 669,70 доларів США. Враховуючи те, що відповідачі ухиляються від виконання умов договорів в добровільному порядку, позивач посилаючись на ст.ст. 15, 16, 526, 549, 553-555, 599, 610, 611,625, 626, 629, 1049, 1054 ЦК України просив заявлені вимоги задовольнити.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Солідарно стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Правекс Банк» заборгованість за кредитом в розмірі 67 485 доларів США, заборгованість за відсотками в розмірі 26 439, 67 доларів США, а всього 93 924, 67 доларів США.

Солідарно стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Правекс Банк» пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 101 346, 62 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 188 139 грн. 50 коп., а всього 289 486 грн. 12 коп.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Правекс Банк» судовий збір по 1827 грн. з кожного.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач ОСОБА_7 акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк», подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції змінити, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначив про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування строків позовної давності, оскільки пропозиція ОСОБА_5 від 15 березня 2016 року про вирішення питання щодо погашення боргу за кредитним договором свідчить про визнання нею заборгованості перед банком.

В свою чергу, не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «Правекс-Банк» - Дубровський П.В. апеляційну скаргу підтримав, проти апеляційної скарги представника відповідача заперечував.

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 свою апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити, проти доводів апеляційної скарги ПАТ КБ «Правекс-Банк» заперечувала і просила її відхилити.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг та пред'явлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом установлено, що 25 жовтня 2007 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 316-008/07Р, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті на загальну суму 90000 доларів США на споживчі цілі, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування нерухомого майна, а позичальник у свою чергу зобов'язалась погасити кредит до 25 жовтня 2026 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 11,3 % річних.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору, у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за цим договором (відносно строків сплати відсотків і повернення кредиту та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі), розмір процентної ставки збільшується на 1 % річних, починаючи з розміру, встановленого п.1.2 даного договору. У випадку наступного невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором розмір процентної ставки збільшується з урахуванням збільшення процентних ставок, зроблених раніше, відповідно до умов даного пункту договору. Новий розмір процентної ставки встановлюється дня, наступного за днем, в який позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або виконав не в повному обсязі.

Крім того, п.9.1 договору встановлено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування кредитом ОСОБА_5 сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки, зазначеної в п.1.2 договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

Банк виконав умови кредитного договору № 316-008/07/Р від 25 жовтня 2007 року та надав ОСОБА_5 у кредит грошові кошти у сумі 90000 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки від 26 жовтня 2007 року.

Відповідно до умов договору відповідачка ОСОБА_5 зобов'язалась повертати кредит та сплачувати відсотки щомісячно рівними частинами протягом всього строку дії договору, однак умови кредитного договору належним чином не виконує, з травня 2009 року кредит у встановленому договором розмірі не повертає та відсотки не сплачує, внаслідок чого станом на 29 травня 2015 року виникла заборгованість по кредиту, в тому числі прострочена, в розмірі 82495,00 доларів США, заборгованість по відсоткам в розмірі 53052,93 доларів США. За порушення виконання зобов'язання позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 19091,47 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 34030,30 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 316-008/07Р від 25 жовтня 2007 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_6 був укладений договір поруки № 316-008/07Р від 26 жовтня 2007 року.

Відповідно до п.1.1 договору поруки, поручитель, у порядку та умовах, передбачених даним договором, зобов'язуються нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором № 316-008/07Р від 25 жовтня 2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 25 жовтня 2026 року у розмірі 900000 доларів США та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору,, відшкодування збитків та іншої заборгованості.

Судом також установлено, що відповідачем ОСОБА_5 щомісячні платежі вносилися не регулярно та не у розмірі, визначеному кредитним договором, у зв'язку з чим позивачем нарахована заборгованість з 1 травня 2009 року до 29 травня 2015 року.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка ОСОБА_5 взятих на себе зобов'язань щодо щомісячного погашення кредиту та сплати процентів належним чином не виконує, у зв'язку з чим у позивача виникло право, передбачене законом та умовами договору, вимагати дострокового повернення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів. При цьому, оскільки обов'язок позичальника повертати кредит та сплачувати проценти визначений періодичними щомісячними платежами, з відповідачів солідарно підлягає достроковому стягненню заборгованість за кредитом в межах строку позовної давності за період з серпня 2012 року по день проведення розрахунку.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам та вимогам матеріального закону.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Судом установлено, що між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_5 25 жовтня 2007 року був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала грошові кошти в сумі 90000 доларів США, що підтверджується заявою ОСОБА_5 на видачу готівки № 1 від 26 жовтня 2007 року (т.2 а.с.43).

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивачем не надано доказів на підтвердження отримання ОСОБА_5 грошових коштів за кредитним договором підлягають відхиленню, оскільки такі спростовуються наявною в матеріалах справи та дослідженою в суді першої інстанції заявою на видачу готівки № 1 від 26 жовтня 2007 року, яка відповідно до Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 14 серпня 2003 року № 337, є видатковим касовим ордером.

За умовами кредитного договору сторони встановили, що повернення кредиту та сплата процентів відбувається щомісячними платежами, а у разі порушення строків сплати відсотків, повернення кредиту позичальник сплачує пеню.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу (правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року у справі №6-цс14).

Встановивши, що позичальником допущено порушення виконання зобов'язань з травня 2009 року, а також те, що позивач до суду звернувся з позовом у серпні 2015 року, відповідачкою ОСОБА_5 в суді першої інстанції заявлено про застосування строків позовної давності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в межах строку позовної давності за період з серпня 2012 року по день проведення розрахунку - 29 травня 2015 року в розмірі 67485 доларів США, заборгованості за відсотками за цей же період в розмірі 26439,67 доларів США.

Доводи представника ОСОБА_5, викладені в апеляційній скарзі в тій частині, що розрахунок заборгованості є невірним, підстави для стягнення заборгованості за період з серпня 2012 року по травень 2015 року у суду першої інстанції були відсутні, фактично зводяться до заперечень відповідача на позовні вимоги банку, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, а тому ці доводи не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Крім того, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 в тій частині, що банком неправомірно нарахована пеня в доларах США не заслуговують на увагу, оскільки нарахована банком пеня, правомірно стягнута судом першої інстанції в національній валюті. Оскільки розмір пені не перевищує розміру кредитної заборгованості, а також судом не встановлено інших обставин, що мають істотне значення для зменшення розміру неустойки за рішенням суду, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування положень ч.3 ст.551 ЦК України.

Не заслуговують на увагу апеляційного суду і доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «Правекс Банк» щодо безпідставності застосування строків позовної давності з урахуванням її переривання діями ОСОБА_5, яка 15 березня 2016 року звернулася до банку з пропозицією по погашенню заборгованості, оскільки зі змісту пропозиції слідує, лише те, що позичальник пропонувала списати заборгованість і залишити її на рівні 20000 доларів США, що не може свідчити про визнання останньою свого боргу за період з 2009 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та ухвалив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» та ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, - відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 30 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: