Постанова № 62271772, 24.10.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1653/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Роєнка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В:

26.09.2016 до суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі- відповідач, ГУНП в Чернігівській області), Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - Атестаційна комісія), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, яке оформлене протоколом ОП № 15.00025231.0054201 від 19.08.2016 та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийняте відносно поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 02.09.2016 № 171 о/с в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" 05.09.2016;

-поновити ОСОБА_3 з 06.09.2016 на посаді поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Чернігівській області;

-стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_3 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.09.2016 до винесення судом постанови по справі;

-в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та в частині стягнення грошового забезпечення за один місяць допустити негайне виконання постанови суду;

-зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області подати звіт про виконання постанови суду.

В обґрунтування вимог зазначив, що підставою для прийняття ГУНП в Чернігівській області наказу про звільнення від 02.09.2016 № 171 о/с був висновок Атестаційної комісії про те, що ОСОБА_3 не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, однак з таким висновком не погоджується, оскільки наказ органу поліції, який би передбачав атестування позивача із зазначенням підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", відсутній. Крім того, висновок Атестаційної комісії є немотивованим.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник Атестаційної комісії у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник ГУНП в Чернігівській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначив, що висновок Атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді підлягає обов'язковому виконанню шляхом видання наказу про звільнення. Крім того, позивач, зареєструвавшись через Інтернет, вважається таким, що пройшов атестування в добровільному порядку. Таким чином, наказ ГУНП в Чернігівській області від 02.09.2016 № 171 о/с прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому є правомірним.

Згідно частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника Атестаційної комісії.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника ГУПН в Чернігівській області, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 07.11.2015 № 3 о/с відповідно до п.п. 9,12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" позивача призначено на посаду інспектора дорожньо-патрульної служби роти дорожньо-патрульної служби ГУНП в Чернігівській області, присвоївши спеціальне звання ''старший сержант поліції''.

На виконання вимог службової телеграми ДКЗ Національної поліції України від 22.03.2016 № 936/12/1/1/01-2016 "Про проведення атестування" та з метою належної організації атестування поліцейських, доручено у тому числі ГУНП в Чернігівській області ужити заходів щодо підготовки списків керівного складу ГУНП окремо за відповідними категоріями начальницького складу (а.с.57).

З метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11. 2015 №1465, ГУНП в Чернігівській області видано наказ від 12.02.2016 № 170 "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Чернігівській області", в якому наказано: 1) провести атестування поліцейських ГУНП в Чернігівській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУНП, починаючи з 15.02.2016; 2) створити атестаційні комісії ГУНП № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7; 3) УКЗ ГУНП (Фещенко К.В.) погодити з керівництвом Національної поліції України персональний склад атестаційних комісій ГУНП та подати їх на затвердження; 4) засідання атестаційних комісій проводити за адресою: проспект Перемоги,74, м. Чернігів, з 09.00 до 18.00; 5) сектору комунікацій ГУНП (Бриль С.М.) розмістити на офіційному веб-сайті ГУНП (а.с.38).

Наказом ГУНП в Чернігівській області № 823 від 14.07.2016 затверджено персональний склад Атестаційної комісії №13 ГУНП у Чернігівській області, а саме: голова-полковник поліції Нагорний Віктор Іванович, заступник начальника управління (карного розшуку) -начальник відділу ГУНП в Чернігівській області; секретар-молодший лейтенант поліції Потапенко Вікторія Петрівна, інспектор роти № 2 батальйону управління патрульної поліції у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції та члени комісії: підполковник поліції Ткаченко Наталія Анатоліївна, заступник начальника управління інформаційного забезпечення ГУНП в Чернігівській області; Варнакова Олена Юріївна, Чернігівська профспілка підприємців; Солодовник Павло Васильович, Чернігівська регіональна філія НТКУ; Якуба Галина Олександрівна, громадська організація "Всеукраїнське об'єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу" (а.с.62).

На підставі наказу ГУНП в Чернігівській області від 12.02.2016 № 170 та на виконання вимог Інструкції від 17.11.2015 № 1465, проведено атестування, під час якого членами атестаційної комісії в складі: Нагорного Віктора Івановича, Потапенко Вікторії Петрівни, Ткаченко Наталії Андріївни досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список (форми 1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел та складено протокол №15.00025231.0054201 від 19.08.2016, в якому вказано, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с.63-64).

На підставі вищевказаного висновку Атестаційної комісії ГУНП в Чернігівській області видано наказ 02.09.2016 № 171 о/с про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" 05.09.2016 (а.с.55).

Не погоджуючись з висновками Атестаційної комісії та рішенням про звільнення, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України № 580-VIII від 02 липня 2015 року "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 57 Закону № 580-VIII, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками, рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно і законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Положення частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що закріплений у ньому перелік підстав атестування поліцейських є вичерпним. Положення частини четвертої статті 57 Закону про те, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, у взаємозв'язку із положенням частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування має бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

В свою чергу, як видно із змісту наказу ГУНП в Чернігівській області №170 від 12 лютого 2016 року "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Чернігівській області", останній не містить ім'я поліцейських, які підлягають атестуванню, необхідність та посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачених частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Довідку Управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області про те, що позивач зареєструвавшись через Інтернет за № 157 (а.с.56), вважається таким, що пройшов атестування в добровільному порядку, суд до уваги не бере, оскільки довідка містить різні прізвища осіб, а також з останньої неможливо ідентифікувати, коли саме відбувались ці дії. Крім того, такої підстави як проведення атестування "в добровільному порядку" статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються Законом України "Про професійний розвиток працівників" № 4312-VI від 12 січня 2012 року (далі - Закон № 4312-VI).

Так, в розумінні статті 1 Закону № 4312-VI, атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 4312-VI, атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

При цьому суд зазначає, що положення статті 12 Закону № 4312-VІ є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників, не суперечить положенням Закону № 580-VIII, а тому поширюються на відносини із атестування поліцейських.

Відповідно до пункту 3 розділу І "Загальні положення" Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженим наказом МВС України №1465 від 17.11.2015р. (Інструкція №1465), атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Із аналізу вищевказаних правових норм випливає, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Також, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.

Більш того, не підлягають атестації працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше 1 року.

Як вже встановлено судом, позивач призначений на службу в поліцію наказом ГУНП в Чернігівській області від 07.11.2015, а звільнений наказом від 02.09.2016, тобто відпрацював на посаді менше року, що суперечить приписам Закону № 4312-VI.

Щодо самої процедури проведення атестації, то слід зазначити таке.

Пунктом 2 розділу І Інструкції №1465 визначено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Зокрема, розділом ІV Інструкції №1465 визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.

Так, відповідно до пунктів 3, 11 розділу IV Інструкції №1465, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. Атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції №1465, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Зміст викладених положень Інструкції свідчить, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду.

Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.

В свою чергу Інструкція №1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.

Згідно з пунктами 20-23 Інструкції №1465 усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Як вбачається з протоколу ОА № 15.00025231.0054201 від 19.08.2016, на комісії була присутня Ткаченко Наталія Андріївна, однак наказом ГУНП в Чернігівській області № 823 від 14.07.2016 затверджено членом атестаційної комісії Ткаченко Наталію Анатоліївну (а.с.36). Будь-які застереження щодо допущеної описки відсутні, що ставить під сумнів правомочність члена комісії.

Аналізуючи доводи позивача, щодо неврахування Атестаційною комісією при прийнятті оскаржуваного рішення, позитивних характеристик, показників службової діяльності, суд вказує на таке.

Як видно із протоколу засідання атестаційної комісії № 15.00025231.00542041 від 19.08.2016, комісія не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності та професійних якостей, наявність або відсутність дисциплінарних стягнень тощо.

Отже, висновок (рішення) комісії є абсолютно немотивованим та відсутні докази на підтвердження наявності такої обставини, як низький рівень мотивації позивача для подальшої служби в поліції.

Разом з тим, із атестаційного листа та інших матеріалів, які були предметом дослідження Атестаційної комісії слідує протилежне, що позивач характеризується виключно позитивно, безпосередній начальник позивача вважає його таким, що відповідає займаній посаді (а.с.61).

Стосовно посилань представника ГУНП в Чернігівській області на незадовільні результати тестування, як на обставину, що свідчить про службову невідповідність позивача, суд зазначає, що згідно положень Інструкції № 1465 результати тестування обов'язково враховуються атестаційною комісією, однак вони не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що процедура проведення співбесіди, як етапу атестування, повинна бути достатньо прозорою з тим, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, керівники органів поліції, які реалізовують її результати та суд, перевіряючи законність проведеного атестування, могли з'ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення.

Оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" у рішенні ЄСПЛ від 27.09.2010 зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Проте з матеріалів даної справи неможливо встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач та, які обставинив сукупності призвели до прийняття оскаржуваного рішення про службову невідповідність.

Крім того, для вирішення спору та оцінки оскаржуваних рішень суд також врахував вимоги Європейської соціальної хартії, обов'язок з дотримання якої Україна взяла на себе відповідно доЗакону України від 14.09.2006 №137-V Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) та якої не дотримався відповідач.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої кожна людина повинна мати можливість заробляти собі на життя професією, яку вона вільно обирає. Працюючі жінки у разі материнства мають право на особливий захист. Усі працівники мають право на захист у випадках звільнення. Кожна людина має право на захист від бідності та соціального відчуження. (пункти 8, 24, 30 ч. І вказаної Хартії).

Відповідно до статті 20 ч.ІІ Європейської соціальної хартії з метою забезпечення ефективного здійснення права на рівні можливості та рівне ставлення у вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі Сторони зобов'язуються визнавати це право і вживати відповідних заходів для забезпечення його застосування або для сприяння його застосуванню у таких галузях:

a) працевлаштування, захист від звільнення та професійна реінтеграція;

b) професійна орієнтація, підготовка, перепідготовка та перекваліфікація;

c) умови працевлаштування і праці, включаючи винагороду;

d) професійний ріст, включаючи просування по службі.

Статтею 24 ч. ІІ вказаної Хартії з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення Сторони зобов'язуються визнати:

a) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов'язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби;

b) право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав, визначених Законом, для проведення атестації позивача, заборону проведення такої для осіб, які відпрацювали на посаді менше 1 року та неврахування атестаційною комісією всіх критеріїв, за якими оцінюється особа, суд доходить висновку, що рішення Атестаційної комісії щодо невідповідності займаній посаді та, як наслідок, прийнятій наказ ГУНП в Чернігівській області про звільнення позивача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Визначаючись щодо передбачених чинним законодавством підстав для поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає про наступне.

Із положень статті 235 КЗпП України випливає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 №100, затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

В пункті 6 Постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно довідки управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 29.09.2016 № 1098/124/24/01-16 середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_3 складає 117,58 грн.(а.с.66).

Кількість календарних днів вимушеного прогулу станом на день прийняття судового рішення становить 49 (з 06.09.2016 по 24.10.2016 ), у зв'язку з чим розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу становить 5761,42 грн. (117,58 грн. х 49дн.)

Враховуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що наявні підстави для поновлення позивача на попередній посаді, з мотивів, наведених у позові та як наслідок стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує в тому числі чи є підстави допустити негайне виконання постанови.

В силу положень пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи вищенаведені норми процесуального закону, постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді поліцейського роти дорожньо-патрульної служби ГУНП в Чернігівській області та в частині стягнення із ГУНП в Чернігівській області на користь ОСОБА_3 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Що стосується клопотання позивача про встановлення відповідачу строку для надання звіту про виконання судового рішення, що власне по своїй суті не є позовною вимогою, слід зазначити, що згідно з частини першої статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За таких обставин суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області подати звіт про виконання постанови суду після набрання законної сили.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, яке оформлене протоколом ОП № 15.00025231.0054201 від 19.08.2016 та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийняте відносно поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 171 о/с від 02.09.2016 в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" 05.09.2016.

Поновити ОСОБА_3 з 06.09.2016 на посаді поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.09.2016 по 24.10.2016 в розмірі 5761,42 грн.

В частині поновлення ОСОБА_3 на посаді поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та в частині стягнення грошового забезпечення за один місяць допустити негайне виконання постанови суду.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області подати звіт про виконання постанови суду після набрання законної сили.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення

Суддя І.І. Соломко