Вирок № 62270950, 26.10.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3351/16-к

Провадження №11-кп/772/956/2016

Категорія: 34

Головуючий у суді 1-ї інстанції Каленяк Р. А.

Доповідач:Олексієнко Ю. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого - судді Олексієнка Ю.Г.,

Суддів: Дедик В.П., Нешик Р.І.,

При секретарі Міхневич І.А.,

за участю прокурора Кузьміна С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

адвоката Павенського Б.В.

потерпілої: ОСОБА_5,

розглянувши «26» жовтня 2016 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 12015020010007050 за апеляційною скаргою прокурора Вінницької області Янківа О.Ф. та ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2016 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чемериси-Барські, Барського району, Вінницької області, громадянина України, українця, інваліда ІІ групи з дитинства, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винуватим за ч.1 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнено від відбування основного призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до вимог ст. 76 п. 2, 3, 4 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат, а також з цивільними позовами, -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2016 року встановлено, що ОСОБА_3 20 жовтня 2015 року о 18:40 год. керуючи технічно-справним автомобілем марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині дороги вул. Соборної, у м. Вінниці в напрямку вул. Театральної, в районі будинку № 8, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не прийняв міри щодо зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, не надав перевагу в русі ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які перетинали проїзну частину, внаслідок чого, з необережності допустив наїзд на вказаних осіб.

Внаслідок даної пригоди пішохід ОСОБА_5, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1781 від 22 грудня 2015 року, отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами.

ОСОБА_7, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 153/209 від 12 лютого 2016 року, отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 98а від 15 лютого 2016 року: «в діях водія автомобіля «ВАЗ 2107» ОСОБА_3 вбачається невідповідність дій вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди».

Таким чином, водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 1.5, 4.16а, 18.1 Правил дорожнього руху України.

Дїі ОСОБА_3 кваліфіковано судом за ст. 286 ч. 1 КК України тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, кваліфікуючою ознакою якого спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. В своїй апеляційній скарзі з доповненнями прокурор ставить питання про скасування вироку в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 6-ти (п'яти) місяців арешту із позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 3 (три) роки. Також із апеляційною скаргою звернулося ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», в які просить про зміну вироку суду в частині цивільного позову. Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинуваченого та його адвоката, та потерпілу ОСОБА_5, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг прокурора та ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» , апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, а ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» залишити без задоволення. До таких висновків апеляційний суд дійшов з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєні злочину, за який він обвинувачується, при обставинах, викладених у вироку є обґрунтованим, суд дав вірну юридично-правову оцінку і визначив кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 286 КК України. Що стосується призначеного покарання ОСОБА_3 , то відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Згідно матеріалів кримінального провадження та документів, наданих в судовому засіданні апеляційного суду - ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, щиро розкаявся, являється інвалідом другої групи, вчинив злочин ненавмисно, а з необережності.

Апеляційний суд враховує і ту обставину, що - ОСОБА_3 має постійне місце роботи, де позитивно характеризується, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України, обмеження волі не застосовується до осіб які являються інвалідами першої та другої групи, а як вбачається із матеріалів кримінального провадження - ОСОБА_3 являється інвалідом другої групи з дитинства, потерпіла ОСОБА_5 в апеляційній інстанції просила ОСОБА_3 суворо не карати, а тому такий вид покарання, який призначено судом першої інстанції, як обмеження волі йому не може бути призначено. Санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, передбачено покарання у виді штрафу, як альтернативний вид покарання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання та у відповідності до ст.. 409, 413, 413, 414 КПК України є підставою для скасування вироку суду.

Тому, колегія суддів вважає за можливе застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.

Доводи представника страхової компанії в апеляційній скарзі щодо зменшення розміру відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_5 є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, а тому не підлягають до задоволення.

За вказаних обставин апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, а вирок Вінницького міського суду відносно ОСОБА_3 в частині призначення покарання - скасуванню та постановленню нового вироку.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 409, 413, 414, 419, КПК України, -

ЗАСУДИВ :

Апеляційну скаргу прокурора на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2016 року - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2016 року - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2016 року по кримінальному провадженні № № 12015020010007050 щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України - скасувати в частині призначеного покарання.

Вважати засудженим ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у розмірі 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян штрафу, що еквівалентно 5 950 грн. (п'яти тисячам дев'ятсот п'ятдесяти грн.) з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3(три) роки.

В решті вирок залишити без змін.

На вирок може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: