Ухвала суду № 62270623, 25.10.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25.10.2016 р. № 814/1863/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, провизнання протиправним та скасування наказу від 30.03.2016р. №63 о/с, поновлення на посаді позивача,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України про скасування наказу в частині звільнення його зі служби в поліції від 30.03.16 №63 о/с, поновлення на службі та зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Під час підготовчого провадження від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки ним пропущений місячний строк звернення до суду, передбачений ч.3 ст.99 КАС України.

На запит суду ОСОБА_1 пояснив, що наказ про звільнення йому вручено не було, трудову книжку відповідачем досі не видано. Пояснив, що про факт його звільнення йому було повідомлено усно керівництвом Первомайського відділу поліції. Пізніше він отримав листа про необхідність з'явитися для здійснення розрахунку та подання декларації відповідно до ст.45 Закону України «Про запобігання корупції». Декларацію він заповнив відразу 30.03.16 та передав до відділу кадрового забезпечення Первомайського відділу поліції, а за остаточним розрахунком з'явився до ГУНП лише 29.04.16. Кошти отримав у повному обсязі.

Факт не вручення ОСОБА_1 наказу про звільнення №63 о/с від 30.03.16 та трудової книжки відповідач не заперечив. Разом з тим, відповідач звернув увагу на те, що трудову книжку та наказ про звільнення ОСОБА_1 не отримав навмисно. Про факт свого звільнення він знав 30.03.16, оскільки здав справи, з наступного дня перестав виходити на службу, заповнив декларацію про майно, доходи і зобов'язання фінансового характеру за 2016 рік, отримав остаточний розрахунок при звільненні (грошове утримання та грошова компенсація за дні невикористаної відпустки). Таким чином, на думку відповідача, навіть за відсутності наказу про звільнення та трудової книжки, йому було відмово про факт його звільнення, а тому він мав можливість своєчасно протягом місяця звернутися за захистом своїх прав. Для поновлення строків позивачу підстави відсутні, оскільки він не наводить жодних поважних причин пропуску звернення до суду.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.08 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Питання початку перебігу строк звернення до суду законодавцем чітко пов'язується з настанням двох подій: вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Оскільки, в цьому випадку жодна з цих подій не відбулася, місячний строк звернення до суду не лише не закінчився, а ще навіть не починався.

Тобто, незважаючи на те, що з моменту видання наказу від 30.03.16 до моменту звернення позивача до суду 22.09.16 пройшло більше п'яти місяців, місячний строк звернення до суду, визначений ч.3 ст.99 КАС України, пропущений не був.

Оскільки, позивачем не пропущено строк звернення до суду, визначений ч.3 ст.99 КАС України, у суду немає підстав вирішувати питання про поважність причин його пропуску.

В задоволенні клопотання відповідача відмовити.

Після здійснення підготовки справи до судового розгляду, а саме огляду наданих позивачем письмових доказів, вирішення питання про необхідність витребування додаткових документів та інших матеріалів, вирішення питання про залучення третіх осіб до справи та проведення всіх необхідних заходів, передбачених ст. 110 Кодексу адміністративного судочинства України для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 110, 121, 165 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

2.Закінчити підготовче провадження та призначити справу № 814/1863/16 до судового розгляду у судовому засіданні на 23.11.2016 о 10:00 год. за адресою: вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001, тел./факс 50-77-82, inbox@adm.mk.court.gov.ua, web: www.court.gov.ua, ідентифікаційний код: 35356555.

Суддя В.В.Біоносенко