Постанова № 62266046, 23.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 березня 2012 року № 2а-19499/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергоком" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2011р. №0000622330, №0000632330 На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеренергоком»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання неправомірними дії ДПІ у Подільському районі м. Києва щодо визнання правочинів укладених між ТОВ «Інтеренергоком»та ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, які не створюють юридичних наслідків, такими що порушують публічний порядок, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 30.06.2011 р. № 0000622330; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 30.06.2011 р. № 0000632330.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник Позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

В матеріалах справи містяться пояснення Відповідача, в ході перевірки працівниками ДПІ було встановлено, що правочини щодо поставки обладнання від ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»містять ознаки нікчемних правочинів (зокрема, підписання документів від імені контрагентів не уповноваженими особами, відсутність реальної можливості у контрагентів Позивача виконати свої договірні зобов'язання).

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва було проведено планову виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергоком»(надалі по тексту Позивач) з питань дотримання податкового законодавства за період з 26.11.09 по 31.03.11, валютного та іншого законодавства за період з 26.11.09 р. по 31.03.11 р.

За результатами перевірки складено акт від 10.06.2011 р. за № 162/23-304/36865795 (надалі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.94р. №334/94 - ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Інтеренергоком»в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 178 081 грн., у тому числі за 2010 рік на суму 178 081 грн.; пп.7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податку на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 142465,00 грн. у тому числі за жовтень 2010 року у сумі 142 465,00 грн.

На підставі даного акту перевірки Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення: від 30.06.2011 р. № 0000632330 про сплату 178081,00 грн. (за основним платежем - 142465,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -35616,00 грн.) податку на додану вартість, застосованих за порушення пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями); від 30.06.2011 р. № 0000622330 про сплату податку на прибуток на загальну суму 222601,00 грн. (штрафні санкції в сумі -44520,00 грн. та за основним платежем 178081,00 грн.) застосованих за порушення п. 5.1 пп. 5.2.1. ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем подано скарги до Державної податкової служби України та Державної податкової адміністрації у м. Києві, скарги Позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог частково виходячи з наступного.

По-перше. В частині щодо виявлених порушень пп. 7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеренергоком»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу №18-БС/2010 від 24.09.2010 р. (надалі по тексту Договір №18-БС/2010).

У відповідності до п. 1.1 Договору №18-БС/2010, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця протягом жовтня 2010 року - квітня 2011 року «Прилади для вимірювання фізичних та хімічних величин (витратомірні комплекси, коректори та обчислювачі)», надалі -Товар, згідно специфікацій, які наведені в додатках до цього Договору та є його невід'ємними частинами, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар.

Згідно п. 2.1 Договору №18-БС/2010, назва, асортимент, кількість Товару зазначені у специфікаціях, які наведені в додатках до цього Договору. Товар повинен бути новий, таким, що не був у використанні.

Відповідно до 3.1 Договору №18-БС/2010, продавець здійснює передачу Покупцю Товару протягом жовтня 2010 - квітня 2011 року, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб, на базисних умовах Ex-Works, Київ (Правила ІНКОТЕРМС, редакція 2000 року). Передача Товару здійснюється Продавцем партіями в межах специфікацій на підставі рознарядок Покупця, в яких зазначається назва, кількість, асортимент партії Товару. Спосіб фасування товару: в заводському пакуванні.

Згідно п. 5.1 Договору №18-БС/2010, ціна Товару зазначена у специфікаціях, які належать в додатках до цього договору.

Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується додатком №1 до вищезазначеного договору, специфікацією на товар, рахунками-фактури, картками рахунків, податковими накладними (копії даних документів містяться в матеріалах справи).

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеренергоком»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу №20-БС/2010 від 22.09.2010 р. (надалі по тексту Договір №20-БС/2010).

У відповідності до п. 1.1 Договору №20-БС/2010, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця протягом жовтня 2010 року - квітня 2011 року «Прилади вимірювальні, контрольні, випробувальні різні (лічильники промислові)», надалі - Товар, згідно специфікацій, які наведені в додатках до цього Договору та є його невід'ємними частинами, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар.

Згідно п. 2.1 Договору №20-БС/2010, назва, асортимент, кількість Товару зазначені у специфікаціях, які наведені в додатках до цього Договору. Товар повинен бути новий, таким, що не був у використанні.

Відповідно до 3.1 Договору №20-БС/2010, продавець здійснює передачу Покупцю Товару протягом жовтня 2010 - квітня 2011 року, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб, на базисних умовах Ex-Works, Київ (Правила ІНКОТЕРМС, редакція 2000 року). Передача Товару здійснюється Продавцем партіями в межах специфікацій на підставі рознарядок Покупця, в яких зазначається назва, кількість, асортимент партії Товару. Спосіб фасування товару: в заводському пакуванні.

Згідно п. 5.1 Договору №20-БС/2010, ціна Товару зазначена у специфікаціях, які належать в додатках до цього договору.

Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується специфікацією на товар, рахунками-фактури, картками рахунків, податковими накладними (копії даних документів містяться в матеріалах справи).

В Акті перевірки зазначено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт від 08.02.2011р. №66/23-2/36756438 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.10.2010 року, за результатами якого встановлено що, у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інших первинні бухгалтерські документи, реєстри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»відповідно до даних 1-ДФ склала дає 1 особа. Згідно з податковою звітністю у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Працівниками ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено виїзд на юридичну (м. Київ, вул. Городецького, 11/Б) та фактичну адресу (Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46в) ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», в результаті чого встановлено, що підприємство та його посадові за особи за вищевказаними адресами не знаходяться, про що складено акти незнаходження за місцезнаходженням б/н від 28.01.2011 року.

На адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва листом від 28.01.2011 року (вих. №418/7/26-3015) надійшла копія протоколу допиту свідка від 18.01.201р., а саме директора ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»Оліфірової Софії Валеріївни.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що остання декларація з податку на прибуток подана за І півріччя 2010 року. Згідно з базою даних АІС Податки, в деклараціях з податку на прибуток підприємства, які надавались ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»до ДПІ у Печерському районі м. Києва фінансово-господарська діяльність (в т.ч. основні засоби) у підприємства відсутні.

На підставі зазначеного перевіркою зроблено висновок про порушення ТОВ «Інтеренергоком»ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним, а первинні документи, що виписані ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»не можуть бути прийняті до уваги як документи, що підтверджують правомірне віднесення ТОВ «Інтеренергоком»до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених за товари (послуги) по операціям з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал».

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених угод з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Поруч з тим, протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, згідно з положеннями ст.323 Кримінально-процесуального кодексу України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому, згідно ст.76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна Постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 15.06.2011 р. по справі №4 ск-215/11 про скасування постанови від 24.01.2011 р. старшого слідчого в особливо важливих справах ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємства при придбанні ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»вчиненого повторно, за ознаками злочини, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.

Крім того, Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.07.2011 р. Постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 15.06.2011 р. по справі №4 ск-215/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

А також суд зазначає, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність даних підприємств.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В матеріалах справи міститься копія Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2011 р. за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»звернулося до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо визнання та визначення в акті перевірки №66/23-2/36756438 від 08.02.2011 р. нікчемних правочинів, здійснених ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»при придбанні та продажу товарів (послуг), якою позовні вимоги ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»задоволені, визнано протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо проведення перевірки 08.02.2011р. та визнано протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо складання акту перевірки №66/23-2/36756438 від 08.02.2011 р.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України,обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що за вищезазначеним договором позивачем було придбано товар, отже договори було належним чином та в повному обсязі виконано.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Судом залучено до матеріалів справи: договори, специфікацією на товар, рахунки-фактури, картки рахунків, податкові накладні.

Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст.7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було використано наданих йому законодавством можливостей для встановлення факту правомірності віднесення позивачем сум до податкового кредиту.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних зауважень з приводу відсутності податкових накладних, на підставі яких у перевіряємому періоді позивачем віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, чи невідповідності таких накладних встановленим вимогам у податкового органу відсутні.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу про неможливість віднесення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ в разі не сплати контрагентом податкових зобов'язань, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 30.06.2011 р. № 0000632330 підлягає скасуванню в повному обсязі.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. за № В/9991/1186/11, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.09.2011 р. за № К/9991/2957/11, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.10.2011 р. за № К/9991/14602/11.

По-друге. В частині щодо виявлених порушень п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.94р. №334/94 - ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), суд зазначає наступне:

Судом встановлено, що між ТОВ «Інтеренергоком»(Постачальник) та Дочірнією компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Покупець) було укладено Договір №100801016 про постачання товару від 26.08.2010 р. (надалі по тексту Договір №100801016).

Згідно з п. 1.1 Договору №100801016, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві протягом серпня 2010 року - квітня 2011 року «Прилади для вимірювання фізичних та хімічних величин (витратомірні комплекси, коректори та обчислювачі)», надалі - товар, згідно специфікації, яка наведена в додатку № 1 до даного Договору та є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

У відповідності до п.1 2 Договору №100801016, назва, асортимент, кількість товару зазначені у специфікації, яка наведена в додатку № 1 до даного Договору. Товар повинен бути новий, який не був у використанні.

Згідно п. 3.1 Договору №100801016, Постачальник здійснює поставку Покупцю товару протягом серпня 2010 року - квітня 2011 року, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб, на базисних умовах DDР - "Поставка зі сплатою мита до місця призначення", ІНКОТЕРМС Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2000 року). Постачальник здійснює поставку товару, зазначеного в специфікації (позиції товару зазначені у специфікації), в місця призначення таким відокремленим підрозділам Покупця: Позиція 1: 25 шт - Макіївське ЛВУМГ, УМГ «Донбастрансгаз»ДК «Укртрансгаз»ПАК «Нафтогаз України», 861 15, м. Макіївка, вул. Антропова, 5-а, Центральний склад; 23 шт - Боярське ЛВУМГ. УїМГ «Київтрансгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»08150. Київська обл. м. Боярка, вул. Маяковського, 49; 10 шт - УМГ «Львівтрансгаз». ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»с. Угерсько, Стрийськийр-н. Львівська обл. Центральний склад. Позиція 2: Боярське ЛВУМГ. УМГ «Київтрансгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»08150, Київська обл.. м. Боярка. вул. Маяковського, 49 Позиція 3-4; УМГ «Львівтрансгаз». ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»с. Угерсько, Стрийський р-н. Львівська обл. Центральний склад Позиція 5; Богородчанське ЛВУМГ. УМГ "Прикарнаттрансгаз". ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», смт. Богородчани. Івано-Франківська обл. Позиція 6-8; Харківське ЛВУМГ, УМГ «Харківтраисгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м Харків, проспект Гагаріна, 350.

Відвантаження товару здійснюється Постачальником партіями в межах специфікації на підставі рознарядок Покупця, в яких зазначається найменування, адреса та відвантажувальні реквізити (адреса місця призначення) відокремленого підрозділу Покупця, назва, кількість, асортимент партії товару. Спосіб фасування товару: в заводському пакуванні.

В матеріалах справи міститься специфікація на товар, додаток № 1 до вищезазначеного договору, довіреності на отримання товару, податкові накладні та інші документи.

Також, між ТОВ «Інтеренергоком»(Постачальник) та Дочірнією компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Покупець) було укладено Договір №100801016 про постачання товару від 26.08.2010 р. (надалі по тексту Договір №100801017).

Згідно з п. 1.1 Договору №100801017, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві протягом серпня 2010 року - квітня 2011 року «Прилади вимірювальні, контрольні, випробувальні різні (лічильники промислові)», надалі - товар, згідно специфікації, яка наведена в додатку № 1 до даного Договору та є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

У відповідності до п.1 2 Договору №100801017, назва, асортимент, кількість товару зазначені у специфікації, яка наведена в додатку № 1 до даного Договору. Товар повинен бути новий, який не був у використанні.

Згідно п. 3.1 Договору №100801017, Постачальник здійснює поставку Покупцю товару протягом серпня 2010 року - квітня 2011 року, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб, на базисних умовах DDР - "Поставка зі сплатою мита до місця призначення", ІНКОТЕРМС Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2000 року). Постачальник здійснює поставку товару, зазначеного в специфікації (позиції товару зазначені у специфікації), в місця призначення таким відокремленим підрозділам Покупця: Позиція 1-3 Боярське ЛВУМГ, УМГ «Київтрансгаз», ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Маяковського, 49, Центральний склад. Позиція 4-14 УМГ «Львівтрансгаз», ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», с. Угерсько, Стрийський р-н, Львівська обл. Центральний склад. Позиція 15-16 Харківське ЛВУМГ, УМГ «Харківтрансгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»61080, м. Харків, проспект Гагаріна, 350. Позиція 17 Олександрівське ЛВУМГ, УМГ «Черкаситрансгаз», ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»смт. Олександрівна, Кіровоградська обл., Центральний склад.

Відвантаження товару здійснюється Постачальником партіями в межах специфікації на підставі рознарядок Покупця, в яких зазначається найменування, адреса та відвантажувальні реквізити (адреса місця призначення) відокремленого підрозділу Покупця, назва, кількість, асортимент партії товару. Спосіб фасування товару: в заводському пакуванні.

В матеріалах справи міститься специфікація на товар, додаток № 1 до вищезазначеного договору, довіреності на отримання товару, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності та інші документи.

Зобов'язання Позивачем за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується податковими накладними (копії даних документів залучені до матеріалів справи).

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлює, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 цього Закону).

Згідно п.п.5.2.1, п.5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. цієї ж норми Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обов'язковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.- 5.7. ст.5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні»від 16.07.1999р № 996-XIY. Частина 2 ст. 9 вказаного Закону висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції.

Крім того Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить норми про обов'язкове підтвердження валових витрат матеріальними носіями рекламної продукції.

З аналізу матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Товар, який було придбано Позивачем у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»в подальшому був реалізований Дочірнією компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що підтверджується Договорами, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться докази перевезення (договори, Акти про прийняття наданих транспортно-експедеційних послуг по перевезенню вантажів в міжнародному автомобільному сполученні, заявками-підтвердженнями) товару придбаного Позивачем товару, який в подальшому був реалізований.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення від 30.06.2011 р. № 0000622330, а отже вимоги Позивача є обґрунтованими.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

По-третє. В частині щодо визнання неправомірними дії ДПІ у Подільському районі м. Києва щодо визнання правочинів укладених між ТОВ «Інтеренергоком»та ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, які не створюють юридичних наслідків, такими що порушують публічний порядок, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, суд зазначає наступне.

В даній частині суд відмовляє, оскільки позивачем не доведено в чому саме полягає неправомірність дії ДПІ у Подільському районі м. Києва щодо визнання правочинів укладених між ТОВ «Інтеренергоком»та ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, які не створюють юридичних наслідків, такими що порушують публічний порядок, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 30.06.2011 р. № 0000622330; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 30.06.2011 р. №0000632330.

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук