Постанова № 6226515, 23.06.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15»червня 2009 р.Справа № 7/182-06

Колегія Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді -Істоміної О.А.,

судді - Білоусової Я.О.,

судді- доповідача - Пуль О.А.,

при секретарі Анікіній К.Є.,

за участю представників сторін:

кредитора ОСОБА_2,

боржника не зявився,

арбітражного керуючого не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора по заробітній платі ОСОБА_2 (вх. № 996 С /2-6) на ухвалу господарського суду Сумської області від 24 березня 2009 року по справі №7/182-06,

за заявою - Головного Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі, м. Охтирка Сумської області,

до боржника Закритого акціонерного товариства «Охтиркашляхбуд», м. Охтирка Сумської області, код 03581535,

про визнання банкрутом,-

встановила:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.03.09 року по справі № 17/182-06 (колегією суддів: головуючого судді Костенко Л.А., суддів Шевченко П.І., Лугової Н.П.) в задоволенні заяви кредитора ОСОБА_2 про перегляд постанови господарського суду Сумської області про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства «Охтиркашляхбуд»відмовлено. Постанову господарського суду Сумської області від 04.12.2006р. у справі № 7/182-06 залишено без змін. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ЗАТ «Охтиркашляхбуд». Ліквідовано ЗАТ «Охтиркашляхбуд». Провадження у справі припинено. Постановлено вимоги кредиторів, не задоволені у звязку з недостатністю майна боржника вважати погашеними.

Кредитор ОСОБА_2 з ухвалою суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 24.03.2009 р. у справі № 7/182-06 та винести окрему ухвалу суду про направлення матеріалів до слідчих органів про протиправне заволодіння майном товариства та його розтрату, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ліквідатор арбітражний керуючий Козін Д.В. надав заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 24.03.2009р. - без змін. При цьому, ліквідатор вважає, що скаржник в своїй заяві не надав суду жодних фактичних даних, які б спростовували факти фінансового стану підприємства, наявність чи відсутність кредиторської заборгованості, наявність господарської діяльності та інше, які були покладені в основу постанови про визнання підприємства банкрутом на момент розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила таке.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.11.2006 року порушено провадження у справі № 7/182-06 про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства «Охтиркашляхбуд»в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Сумської області від 04.12.2006 року Закрите акціонерне товариство «Охтиркашляхбуд»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Козіна Д.В. та зобовязано його виконати вимоги по виконанню дії щодо ліквідації боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(а.с.а.с. 77-78 т.1).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.08.2007 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ЗАТ «Охтиркашляхбуд», ЗАТ «Охтиркашляхбуд»ліквідовано, провадження у справі припинено (а.с. 84 т.10), яку постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2007 року скасовано (з врахуванням ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2008 р. про виправлення помилки). Справу направлено для подальшого провадження до господарського суду Сумської області (а.с.а.с 121-124 т. 10).

17.03.2008 року ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Сумської області з заявою, в якій просив переглянути та скасувати постанову господарського суду Сумської області від 04.12.2006 року по справі № 7/182-06 про визнання банкрутом боржника ЗАТ «Охтиркашляхбуд»(а.с.а.с. 9-12 т.11).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.03.2008 р. у прийнятті заяви про перегляд постанови суду від 04.12.2006 р. по справі № 7/182-06 про банкрутство ЗАТ «Охтиркашляхбуд»за нововиявленими обставинами відмовлено (а.с.а.с.144 т. 10).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2008 р. ухвалу господарського суду Сумської області від 24.03.2008 р. скасовано повністю, справу № 7/182-06 про банкрутство ЗАТ «Охтиркашляхбуд»надіслано до господарського суду Сумської області для подальшого розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд постанови про визнання боржника банкрутом за нововиявленими обставинами по суті ( а.с.а.с. 38-41 т.11).

Оскаржуваною ухвалою від 24.03.2009 року по справі № 7/182-06 судом першої інстанції відмовлено в задоволенні заяви про перегляд постанови про визнання боржника банкрутом за нововиявленими обставинами, при цьому, суд мотивував ухвалу тим, що в заяві кредитора не вказано обставин, які є нововиявленими.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суди зобовязані повно і обєктивно встановити і дослідити усі обставини справи в їх сукупності і докази, що стосуються правомірності визнання боржника банкрутом і відкриття відносно нього процедури ліквідації.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованими визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Згідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Вказана стаття не містить переліку обставин, що їх слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи, тому колегія суддів у вирішенні цих питань керується правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, щодо оцінки доказів.

Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Тобто, необхідною ознакою нововиявлених обставин є : по перше, їх наявність на час розгляду справи, по друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною природою є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Відповідно до умов статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі, якщо громадянин підприємець боржник або керівні органи боржника юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі не надання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань.

З огляду на зазначене, обовязковими умовами для визнання відсутнього боржника банкрутом є його відсутність за місцезнаходженням або ненадання протягом року до органів державної податкової служби податкової звітності, або відсутність підприємницької діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що постанова господарського суду Харківської області від 04 грудня 2006 р. про визнання Закритого акціонерного товариства «Охтиркашляхбуд»банкрутом мотивована тим, що боржник не займається підприємницькою діяльністю, за своєю юридичною адресою не знаходиться, має заборгованість перед ініціюючим кредитором у розмірі 20877,82 грн., при цьому, в якості доказів прийнято докази безспірності вимог, суми заборгованості та пояснення першого заступника Охтирської МДПІ ОСОБА_4 від 14.09.2006 р. про надання боржником звітів про відсутність підприємницької діяльності (а.с. 46 т. 1), а також пояснення голови спостережної ради боржника ОСОБА_5 про те, що вимоги та сума боргу органу Пенсійного фонду визнаються боржником (а.с. 74 т. 1). Інших доказів припинення підприємницької діяльності боржника суду не надано ані ініціюючим кредитором, ані боржником, ані арбітражним керуючим.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 2004 року, на момент порушення справи про банкрутство і визнання боржника банкрутом (06.11.2006 р. та 04.12.2006 р. відповідно), а також і по цей час, між акціонерами товариства існують корпоративні спори, у тому числі з питань правомочності виконавчого органу (голови правління), які є предметом розгляду в судах різних юрисдикцій та рівнів. Скарги з цього ж приводу неодноразово були і є предметом розгляду правоохоронними органами у кримінальному порядку.

З доданих 30.07.2007 року до господарського суду ліквідатором Козіним Д.В. до ліквідаційного звіту первинних бухгалтерських документів боржника, а саме: видаткових накладних, видаткових касових ордерів, звітів про використання коштів , рахунків, товарних чеків тощо (а.с.а.с. 94-150 т. 6, а.с.а.с. 1-17 т.7, а.с.а.с. 66-150 т. 9 ), вбачається, що боржником протягом 2006 року, а також в лютому 2007 року, вже після визнання боржника банкрутом, здійснювалась підприємницька діяльність, а тому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що такі докази спростовують факт відсутності підприємницької діяльності, що був покладений господарським судом в основу оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом.

З огляду на те, що про факт здійснення боржником підприємницької діяльності не було відомо учасникам судового процесу та суду на момент порушення справи та визнання його банкрутом, і такі обставини мають суттєве значення для вирішення судом питання щодо визнання відсутнього боржника банкрутом за умовами ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», встановлені обставини є нововиявленими і існують законні підстави для перегляду постанови про визнання боржника банкрутом від 04.12.2006 року в порядку ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.

Суд першої інстанції при винесенні постанови посилався на відсутність боржника за юридичною адресою, але суд не встановив факту відсутності керівних органів за їх місцезнаходженням, як це зазначено ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Окрім того, у відповідності до вимог ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців”, який набув чинності з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей, тощо. Відповідно до вимог чч.1,3 ст. 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Із наданих до заяви про порушення справи про банкрутство документів не вбачається, що ініціюючий кредитор або інша посадова особа встановлювали, який саме орган чи особа боржника згідно статуту є керівними, не вбачається також, що кредитор або інша посадова особа встановлювали фактичне місцезнаходження уповноваженого органу або посадової особи боржника.

Ініціюючий кредитор не надав, а суд не витребував з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про відсутність боржника.

Згідно матеріалів справи боржник подавав до податкового органу декларації та іншу бухгалтерську звітність протягом 2006 року. Також апелянтом, на вимогу суду апеляційної інстанції були надані декларації, з яких вбачається факт здійснення боржником у 4 кварталі 2006 року операцій, які підлягають оподаткуванню з ПДВ.

Таким чином, вищезазначене спростовує факт відсутності підприємницької діяльності боржником. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що тимчасове припинення підприємницької та господарської діяльності, наприклад, через конфлікт між керівними органами боржника, чисельні судові провадження, при тому, що боржником подаються своєчасно декларації, не можуть бути підставою для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону про банкрутство.

Згідно ч.10 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обовязкових платежах у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що в боржника на момент порушення справи про банкрутство було наявним майно, за рахунок якого ініціюючий кредитор мав можливість задовольнити вимоги у встановленому примусовому порядку.

Оскаржуваною ухвалою від 24.03.2009 року господарський суд, відмовляючи кредитору ОСОБА_2 у задоволенні його вимог стосовно визнання недійсними усіх договорів на продаж протягом одного року до початку процедури банкрутства боржника, дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду цих вимог в порядку ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного господарського суду.

Таким чином, з огляду на відсутність підстав для визнання боржника банкрутом у відповідності до вимог статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника»колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга кредитора ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а ухвала господарського суду Сумської області від 24.03.2009 року по справі № 7/182-06 про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами і залишення постанови господарського суду Сумської області 04.12.2006 року по даній справі підлягає скасуванню у повному обсязі.

Розглянувши заяву кредитора ОСОБА_2 про перегляд постанови господарського суду від 04.12.2006 р., колегія суддів дійшла висновку про його задоволення та скасування постанови господарського суду Сумської області від 04.12.2006 р. у звязку з неповним зясуванням судом першої інстанції ознак відсутнього боржника та підстав для застосування ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши заяву ініціюючого кредитора - Головного Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що ініціюючим кредитором суду не доведено обставин відсутності боржника, а неподання доказів, що підтверджують ознаки відсутнього боржника на день порушення провадження у справі та на день визнання боржника банкрутом має наслідки припинення провадження у справі про банкрутство. З огляду на те, що в господарському суду відсутні законні підстави для визнання ЗАТ «Охтиркашляхбуд»банкрутом із застосуванням спрощеної процедури банкрутства згідно ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів вважає за необхідне прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.

Також колегія суддів наголошує на тому, що оскаржувана ухвала господарського суду від 24.03.2009 року прийнята з порушенням вимог част. 1 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, оскільки проголошена іменем України, а також з порушенням вимог час. 3 ст. 114 цього ж Кодексу, оскільки заява розглядалася у строк більше місяця.

На підставі викладеного та керуючись п. 1) ч. 1 ст. 80, ст. 99, ст.101, п.3) ст.103, п.1,4 ст.104, ст.105, ст.106 ГПК України, ст.ст. 32, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду; -

постановила:

Апеляційну скаргу кредитора по заробітній платі ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 24.03.2009 р. у справі № 7/182-06 скасувати повністю. Заяву кредитора по заробітній платі ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Сумської області від 04.12.2006 року у справі № 7/182-06 задовольнити.

Постанову господарського суду Сумської області від 04.12.2006 року у справі № 7/182-06 скасувати.

Провадження у справі про банкрутство № 7/182-06 припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця.

Повний текст постанови підписаний 19 червня 2009 року.

Головуючий суддя Істоміна О. А.

Судді Білоусова Я.О.

Пуль О.А.