Постанова № 62261334, 24.10.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р. Справа №903/450/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Савченко Г.І. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Головченку Д.М.

Представники сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 15.03.2016)

відповідача - Сорока В.Г. (довіреність №9 від 15.03.2016)

третьої особи - Данилік Ф.Я. (довіреність №425-1 від 22.08.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Волинської області від 10.08.2016 у справі №903/450/16

позивач: Приватний підприємець ОСОБА_4

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лютіка"

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Волинська обласна спілка споживчих товариств

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

В судовому засіданні здійснювався звукозапис за допомогою програмно-апаратного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду".

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області №903/450/16 від 10.08.2016 (суддя Костюк С.В.) відмовлено в задоволенні позову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лютіка" за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Волинської обласної спілки споживчих товариств про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 прийнято до провадження апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Волинської області від 10.08.2016 у справі №903/450/16.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі №903/450/16 задоволено заяву апелянта про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М.

Автоматизованою системою документообігу Рівненського апеляційного господарського суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/450/16 у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 апеляційну скаргу прийнято до свого провадження новою колегією.

Волинською обласною спілкою споживчих товариств подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ФОП ОСОБА_4 подано суду заперечення на відзив Волинської обласної спілки споживчих товариств.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. При цьому, в силу приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість оскарженого судового рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду з віндикаційним позовом про витребування з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Лютіка" майна - магазину промислових товарів (літера Б-1), загальною площею 200,00 м2, який розташований за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявленої вимоги зазначає, що є власником магазину на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №322-19 від 17.05.2007, яке є чинним, та свідоцтва про право власності від 21.05.2007, дане майно вибуло з володіння поза його волею, а тому в силу ст.388 ЦК України має право витребувати майно у добросовісного володільця - ТОВ "Лютіка".

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

В силу ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із частиною 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

- було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

- було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

- вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором.

Як слідує з матеріалів справи, між позивачем та 3-ю особою по спірному майну існує ряд судових рішень, якими встановлено відповідні факти, що в силу ст.35 ГПК України не потребують повторного доведення.

Зокрема, як слідує з резолютивної частини постанови господарського суду Волинської області від 12.09.2007 у справі №1/104-11а угодою від 11.01.2003 позивач (Волинська облспоживспілка) визнав за орендарем - підприємцем ОСОБА_4 право власності на надбудову громадської вбиральні, що на даний час називається магазином промислових товарів.

В подальшому рішенням господарського суду Волинської області від 15.11.2007 у справі №8/77-92 (залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями) було визнано недійсним договір оренди з викупом від 23.02.2002 з додатковою угодою від 11.03.2003, які було укладено між Луцьким госпрозрахунковим ринком (Орендодавець), правонаступником якого є Волинська облспоживспілка, та ФОП ОСОБА_4

Як вбачається з даного рішення магазин промислових товарів, який було введено в експлуатацію згідно акту приймальної комісії від 05.02.2007, акт затверджено рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №144-2 від 01.03.2007, підприємець ОСОБА_4 побудував на місці надбудови над орендованим ним приміщенням вбиральні.

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.09.2010 у справі №6/32-71 (залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями) за позовом Волинської облспоживспілки до ФОП ОСОБА_4, 3-я особа КП "Волинська ОБТІ" зобов'язано підприємця повернути облспоживспілці приміщення надбудови загальною площею 209,9 м2 за адресою АДРЕСА_1 (ринок Завокзальний) (а.с.146-148).

При винесенні даного рішення судом не прийнято доводів підприємця ОСОБА_4 про те, що йому виконавчим комітетом Луцької міської ради 21.05.2007 було видано свідоцтво на право власності на магазин промислових товарів загальною площею 209,9 м2 за вищезазначеною адресою.

Як констатовано даним рішенням підприємець ОСОБА_4 побудував надбудову над орендованою вбиральнею, зробивши при цьому поліпшення, які неможливо відокремити без шкоди для об'єкта оренди.

Рішенням господарського суду Волинської області від 04.08.2014 у справі №903/1481/13 підприємцю ОСОБА_4 відмовлено в позові до облспоживспілки про стягнення вартості будівництва спірного приміщення. Даним рішенням встановлено незаконність будівництва приміщення по вул.К.Карого підприємцем ОСОБА_4 Рішення залишено без змін апеляційною інстанцією.

Тобто висновки у вищезазначених рішеннях спростовують твердження позивача про те, що надбудова над вбиральнею та магазин промислових товарів різні об'єкти нерухомості, оскільки на момент розгляду зазначених справ магазин промислових товарів було введено в експлуатацію.

Рішення господарського суду про повернення майна стало підставою для здійснення державної реєстрації права власності - магазину промислових товарів загальною площею 209,9 м2 в реєстрі прав власності на нерухоме майно за облспоживспілкою та скасування відповідного запису за ФОП ОСОБА_4 Як слідує з постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 в частині вимог підприємця про скасування державної власності на приміщення магазину за облспоживспілкою та поновлення його в реєстрі за ФОП ОСОБА_4, відмовлено. Дана постанова є чинною, а тому в силу ст.35 ГПК України встановлений в ній факт є доведеним.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом першої інстанції витребовувались матеріали реєстраційної справи №817281607101 на об'єкт нерухомого майна - приміщення магазину промислових товарів (літ.Б-1) загальною площею 200 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Так, згідно наявного у реєстраційній справі договору купівлі-продажу даного об'єкту нерухомого майна укладеного 17.10.2012 між Ремонтно-монтажним комбінатом Волинської облспоживспілки (Продавець) та Луцьким міським споживчим товариством (Покупець). В якому, зокрема, зазначено, що об'єкт належить Продавцю на праві власності, зареєстрованому в КП "Волинське ОБТІ" 06.08.2012 в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером - 19151821, про що видано витяг про державну реєстрацію прав від 06.08.2012 за №35069706.

Згідно наявного у реєстраційній справі договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна укладеного 24.12.2015 року між Луцьким міським споживчим товариством (Продавець) та ТОВ "Лютіка" (Покупець). Предметом даного договору є нежитлове приміщення (цокольний поверх) загальною площею 80,6 м2 за адресою м.Луцьк, вул.Конякіна, буд.12а, яке належить Продавцю на праві власності. Державна реєстрація прав на нерухоме майно проведена державним реєстратором - приватним нотаріусом 08.07.2013, номер запису права власності 1563346.

Другим об'єктом по даному договору є спірний магазин промислових товарів (літ.Б-1) загальною площею 200 м2 за адресою АДРЕСА_1, який належить Продавцю на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 17.10.2012 №2724, право власності зареєстровано ОБТІ за Продавцем 31.10.2012, номер запису 924.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.12.2012 власником приміщення магазину промислових товарів (літ.Б-1) загальною площею 200 м2 за адресою АДРЕСА_1 є ТОВ "Лютіка".

Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Таким чином, в порушення вказаних статей, позивач не довів належності йому на праві власності приміщення магазину промислових товарів (літ.Б-1) загальною площею 200 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та не підтвердив це належними та допустимими доказами, а тому не можна вважати, що дане майно вибуло з володіння власника поза його волею, що є необхідною підставою для повернення майна за ст.388 ЦК України.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 10.08.2016 у справі №903/450/16 - залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

2. Справу №903/450/16 повернути до господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.