Постанова № 62261330, 25.10.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р. Справа № 916/982/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №300-122/02-6 від 16.01.2016;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №7с від 13.05.2016;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укркурєр

на рішення Господарського суду Одеської області від 23.08.2016

у справі №916/982/16

за позовом: Антимонопольного комітету України

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Укркурєр

про стягнення 5 550 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.08.2016 у справі №916/982/16 (головуючий суддя С.Г. Власова, судді: Г.Є. Смелянець, Ю.А. Шаратов) позовні вимоги задоволено: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Укркурєр до Державного бюджету України пеню в сумі 5 550 грн (том І а.с. 218-224 ).

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Укркурєр звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 23.08.2016 у справі №916/982/16 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що для нарахування пені за прострочення виконання рішення Антимонопольного комітету України юридичне значення має дата його вручення товариству, проте позивачем не доведено того, що вказане рішення було отримане відповідачем саме 18.05.2016 (том ІІ а.с. 5-7).

У судовому засіданні 25.10.2016 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав; представник позивача проти її задоволення висловив заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Рішенням Антимонопольного комітету України №184-р від 07.05.2015 визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю Укркурєр вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 02.10.2014 №127-26/05-8919 у встановлений ним строк (пункт 1 рішення); за порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення на товариство з обмеженою відповідальністю Укркурєр накладено штраф у розмірі 10000 грн (пункт 2 рішення).

Зазначеним рішенням відповідача зобовязано сплатити штраф у двохмісячний термін з дня його одержання (том І а.с. 9-11).

Супровідним листом від 13.05.2015 Антимонопольний комітет України надіслав товариству з обмеженою відповідальністю Укркурєр за його юридичною адресою вищезазначене рішення (а.с. 12, 21-23).

Рішення Антимонопольного комітету України №184-р від 07.05.2015 відповідачем отримано 18.05.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №04422928 від 18.05.2015 (том І а.с.13).

Платіжним дорученням №1134 від 26.08.2015 товариство з обмеженою відповідальністю „Укркурєр сплатило штраф Антимонопольному комітету України в сумі 10 000 грн (том І а.с. 14).

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Укркурєр пені за прострочення сплати штрафу, нарахованого на підставі рішення Антимонопольного комітету України №184-р від 07.05.2015.

Відповідно до частини пятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи те, що останній день строку, коли відповідач мав сплатити штраф- 20.07.2015, а штраф було сплачено лише 26.08.2015, позивач обгрунтовано нарахував відповідачу пеню в сумі 5550 грн за період з 21.07.2015 по 26.08.2015 включно, яка правомірно була стягнута за оскаржуваним рішенням з товариства з обмеженою відповідальністю Укркурєр в дохід Державного бюджету України.

Доводи скаржника про те, що рішення Антимонопольного комітету України №184-р від 07.05.2015 було вручено не уповноваженій особі до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки рекомендований лист з відповідним рішенням було отримано представником товариства з обмеженою відповідальністю Укркурєр, повноваження якого підтверджується довіреністю №01/12/145-цк від 01.12.2014 (том І а.с. 144).

Відповідно до вказаної довіреності, товариство з обмеженою відповідальністю Укркурєр в особі директора ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_4 вчиняти від імені товариства з обмеженою відповідальністю Укркурєр наступні дії, а саме: одержувати через філіали УДППЗ Укрпошта внутрішні поштові відправлення, а також міжнародні поштові відправлення, відправлення EMS, згруповані поштові відправлення з позначкою Консигнація. Довіреність видана 01.12.2014 та дійсна по 31.12.2015.

Колегією суддів враховується також той факт, що поштове відправлення з рішенням Антимонопольного комітету України №184-р від 07.05.2015 було направлено за місцезнаходженням юридичної особи відповідача відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том ІІ а.с. 28-36).

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з положеннями статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

До Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

В силу приписів статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створений з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Положеннями статті 10 вказаного Закону визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними.

Таким чином, Антимонопольний комітет України вжив усіх заходів для відправлення відповідачу рішення про стягнення штрафу від 07.05.2015 на адресу місцезнаходження ТОВ Укркурєр згідно відомостей з Єдиного державного реєстру, тому саме відповідач має нести відповідальність за отримання поштової кореспонденції за своєю адресою.

Крім того, сам факт того, що товариство з обмеженою відповідальністю Укркурєр сплатило накладений комітетом штраф у розмірі 10000 грн, зазначивши у платіжному дорученні всі необхідні реквізити, свідчить про отримання скаржником рішення Антимонопольного комітету України №184-р від 07.05.2015, оскільки він не звертався до позивача із заявою про надання йому копії рішення, а в інший спосіб отримати рішення комітету не міг.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України у звязку із чим дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм матеріального права при прийнятті рішення від 23.08.2016 не знайшли свого підтвердження, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укркурєр залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 23.08.2016 у справі №916/982/16- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 27.10.2016.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна