Ухвала суду № 62260632, 20.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року м. Київ К/800/40034/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Борисенко І.В., Бухтіярової І.О.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю представника позивача Апалькова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі № 815/4304/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркур'єр» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укркур'єр" (далі - Товариство) до суду заявлений позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Державна податкова інспекція) від 04.07.2014 № 0000612203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 4 397 991,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 2 931 994,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 465 997,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано процедурними порушеннями посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірки, що виключає правомірність прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення - рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано на перевірку належно оформлених первинних документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту, заявленого у податкових деклараціях, а тому податкове повідомлення-рішення винесено правомірно. Крім того, суд зазначив, що первинні документи, які були надані Товариством до суду, не доводять фактичного здійснення господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами, за наслідками яких було сформовано податковий кредит.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства. Податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 04.07.2014 № 0000612203 визнано протиправним та скасовано.

Рішення обґрунтовано висновком про те, що документальна виїзна позапланова перевірка Державною податковою інспекцією перевірка Товариства проведена не була, дії щодо проведення такої є незаконними та така перевірка не породжує правових наслідків, зокрема, і щодо збільшення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ, згідно оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки позивачем станом на дату закінчення перевірки не було надано необхідних документів, що підтверджують показники податкового кредиту, то в силу п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, вважається, що такі документи були відсутні у позивача на час складення зазначеної звітності.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно акту від 19.06.2014 року № 3515/15-53-22-3/36344137, працівниками Державної податкової інспекції згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укркур'єр" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "АК "Алана" за серпень-жовтень 2011р., ТОВ "Левиском", ТОВ "Спец-Трейдінг, ПП "Гранд Стройгефест", ТОВ "Семикс", ТОВ "Бізнес Карго", за результатами якої складено акт від 19.06.2014 року № 3515/15-53-22-3/36344137 та встановлено порушення позивачем вимог ст. 1, ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 2 931 993,78 грн.

До висновків щодо не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, податковий орган прийшов внаслідок ненадання позивачем первинних документів за запитом та за наявністю податкової інформації щодо відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів контрагентами позивача.

За результатами вказаної перевірки Державна податкова інспекція прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.07.2014 № 0000612203.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписи п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 вказаного Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що підставою для проведення перевірки є наслідки перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Підпунктом 81.2 ст. 81 вказаного Кодекс визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в.о. керівника Державної податкової інспекції 03.06.2014 р. видано наказ № 1260 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Укркур'єр" та направлення від 03.06.2014 р. № 001348/1169, № 001349/1170, які були вручені представнику Товариства за довіреністю Апалькову В.В. 03.06.2014 р., на підставі яких, у період з 03.06.2014 р. по 17.06.2014 р., мала бути проведена позапланова виїзна перевірка Товариства та за її результатами складено акт від 19.06.2014.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично у період з 03.06.2014 р. по 17.06.2014 р. будь-яка перевірка ТОВ "Укркур'єр" податковим органом не проводилась, що підтверджується, зокрема, поясненнями директора Товариства та журналом реєстрації перевірок, копія якого наявна в матеріалах справи, з якого вбачається відсутність записів про проведення податковим органом будь - яких перевірок у 2014 році.

Крім того, як вже зазначалось вище норми Податкового кодексу України передбачають проведення виїзної перевірки виключно за місцезнаходженням платника чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, а отже перевірка позивача на підставі наказу від 03.06.2014 р. № 1260, що оформлена актом від 19.06.2014 мала здійснюватись з безпосереднім виходом (виїздом) ревізорів саме за місцезнаходженням Товариства.

Відповідно до пп. 1.4.6 п. 1.4 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків" (далі - Порядок), затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012 р. № 948, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови, що реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів.

Крім того, відповідно до пп. 1.4.7. п. 1.4 розділу 1 вказаного Порядку у разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, працівником підрозділу, який здійснює (очолює) таку перевірку, складається акт у довільній формі, що фіксує такий факт, що також реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів.

При цьому платнику податків направляється (вручається) лист-роз'яснення щодо можливості застосування податковими органами норм пункту 44.6 статті 44 Кодексу: якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 статті 44 Кодексу, платник податків не надає посадовим особам органу ДПС, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Як встановлено судом апеляційної інстанції акт, який би підтверджував відмову посадових осіб Товариства у наданні первинних документів контролюючим органом не надано, як не надано і акту щодо недопуску працівників контролюючого органу до проведення перевірки, не містять матеріали справи і листа-роз'яснення щодо можливості застосування до позивача норм п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що недотримання контролюючим органом вимог Податкового кодексу України під час проведення перевірки є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Крім того, судом апеляційної інстанції також правомірно зазначено, що судовими рішеннями по справі № 815/3418/14 встановлена відсутність підстав для проведення перевірки Товариства, визначених пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, що і слугувало підставою для скасування наказу 03.06.2014 р. № 1260 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Укркур'єр".

Отже, судом апеляційної інстанції дотримано вимоги ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України та надано правильну правову оцінку встановленим у справі обставинам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого висновок про безпідставність визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість є обґрунтованим.

За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанції у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі № 815/4304/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244І КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

І.В. Борисенко

І.О. Бухтіярова

Повний текст виготовлено 25.10.2016 року.