Ухвала суду № 62260385, 24.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №703/2224/16-а

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

24 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

У с т а н о в и в :

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, 29 липня 2016 року відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року зазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику через те, що ним не було усунуто недоліки скарги, яка попередньо залишалась апеляційним судом без руху.

06 жовтня 2016 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу, яка була повернута судом апеляційної інстанції.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху.

Частиною шостою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Згідно підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки даний позов було подано у 2016 році, а станом на 01 січня цього року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1378,00 грн, за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 110% від 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 606,32 грн.

Проте, апелянтом не надано доказів сплати судового збору в указаному розмірі.

Натомість, скаржник просить відстрочити йому сплату такого, посилаючись на те, що не має можливості сплатити судові витрати через недостатність коштів, призначених на відповідну мету.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відтак, умовою відстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду.

Надані апелянтом пояснення не являються підставою для відстрочення сплати судового збору, адже несплата обов'язкового платежу суб'єктом владних повноважень не може виправдовуватись відсутністю відповідних бюджетних асигнувань та призначень. До того ж, відсутність у апелянта будь-яких коштів, що могли бути витрачені на сплату судових витрат, документально не підтверджена.

Відтак, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

За таких обставин, апеляційна скарга не відповідає вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами частини третьої статті 189 цього Кодексу до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.

Окрім того, відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Згідно частин першої, другої статті 186 Кодексу апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія оскаржуваного судового рішення отримана апелянтом 28 липня 2016 року. Це підтверджується відповідною розпискою (а.с. 40).

Відтак, останнім днем подання апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів, було 08 серпня 2016 року.

Разом з тим, апеляційна скарга подана лише 06 жовтня 2016 року.

Таким чином, апеляційна скарга подана з пропуском строку, визначеного статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апелянт не порушує питання поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження та не зазначає причин такого пропуску.

З огляду на викладене, скарга підлягає залишенню без руху також з метою надання апелянту можливості порушити питання поновлення пропущеного процесуального строку, обґрунтувавши причини пропуску.

Керуючись ст.ст. 108, 186, 187, 189, 254 КАС України, суд, -

У х в а л и в :

Клопотання Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2016 року залишити без задоволення, а скаргу - без руху.

Роз'яснити апелянту, що він вправі протягом тридцяти днів з моменту отримання копії даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, а також зобов'язаний усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання суду оригінала документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за наступними реквізитами:

р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101, символ звітності 206.

Якщо в зазначений строк таке клопотання апелянтом до суду не буде подано або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, а у разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Глущенко Я.Б.