Постанова № 62260048, 20.10.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 р. Справа №818/1180/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, який підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що з 13.03.20107 року зареєстрована суб»єктом підприємницької діяльності, є платником єдиного податку групи 2, сплачує єдиний податок за ставкою 18%, та платником єдиного соціального внеску.

06 червня 2016 року відповідачем, Державною податковою інспекцією у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, позивачу видана вимога про сплату боргу ( недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 3852,83 грн.

Позивач просить скасувати вимогу як протиправну, зазначаючи, що висновок податкового органу про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску не відповідає фактичним обставинам справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що висновок про існування заборгованості у позивача зі сплати єдиного соціального внеску ґрунтується на інформації органів Пенсійного фонду України при передачі даних з карток особових рахунків платників до податкової інспекції у зв»язку із набранням чинності Законом України від 04.07.2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до цієї інформації за позивачем станом на 01.10.2013 року обліковувалась загальна заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 7270,02 грн. ( сума недоїмки - 6930,02 грн., штрафна санкція - 340,00 грн). Станом на 01.06.2016 року заборгованість склала 3852,83 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач, суб»єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 з 13.03.20107 року зареєстрована суб»єктом підприємницької діяльності, з 01.01.2012 року є платником єдиного податку групи 2, сплачує єдиний податок за ставкою 18%, (а.с.7,8) та платником єдиного соціального внеску.

06 червня 2016 року відповідачем, Державною податковою інспекцією у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, позивачу видана вимога №Ф-3990-23 про сплату боргу ( недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 3852,83 грн.( а.с.9).

Суд вважає, що зазначена вимога підлягає скасуванню як протиправна, з огляду на таке.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування». Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв»язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 № 404-VII та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв»язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року № 406- VII, функція адміністрування єдиного внеску передана від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів.

Вказуючи про існування заборгованості позивача в сумі 7270,02 грн. станом на 01.10.2013 року, відповідач послався на дані з карток особових рахунків платників. Проте, в ході розгляду справи існування боргу станом на 01.10.2013 року не знайшло свого підтверджено, та спростовується наступним.

Так, із наданого в запереченні відповідачем розрахунку та листа Сумського об»єднаного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області ( а.с.21, 23) вбачається, що до передачі матеріалів до податкового органу пенсійним фондом стосовно ФОП ОСОБА_2 проведені нарахування з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування:

19.04.2013 року платником самостійно задекларовано до сплати ЄСВ за 2011 рік 4010,30 грн..

19.04.2013 року платником самостійно задекларовано до сплати ЄСВ за 2012 рік 4572,42 грн..

22.04.2013 року до платника застосовані штрафні санкції за несвоєчасну подачу звітності за 2011-2012рр. у сумі 340 грн..

22.04.2013 року платнику нараховано ЄВ за 1-й кв. 2013р. - 1194,03 грн..

22.07.2013 року платнику нараховано ЄВ за 2-й кв. 2013 р,- 1194,03 грн..

Сплачено: 30.03.201 1р.-979,58 грн.; 20.08.2013р.- 1398,01 грн.; 23.05.2011р.- 333,12 грн.; 29.08.2013р.- 194,03 грн.; 19.04.2013р.-340,00 грн.; 20.09.2013р.-398,01 грн..

Шляхом простих математичних підрахунків встановлено, що загальний розмір зобов»язань з 2011 по 22.07.2013 року по ЄСВ склав 11310,78 грн., а сплачено 4040,76 грн., борг становив 7270,02 грн.

Однак, 23.05.2013 року органами пенсійного фонду була видана вимога про сплату боргу позивачем у розмірі 1194,03 грн., яка виконана, про що свідчить постанова державного виконавця від 29.08.2013 року ( а.с.25), крім того, рішенням Сумського Окружного адміністративного суду у справі №818/3891/13-а від 01.07.2013 року вказана заборгованість у розмірі 7270,02 грн. була стягнута з ФОП ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в м.Сумах ( а.с.42-43), знаходилась на виконанні в органах державної служби та 21.10.2013 року виконавче провадження закінчено на суму 6532,01 грн. ( а.с.24).

Таким чином суд вважає, що визначена відповідачем у вимозі заборгованість зі сплати єдиного внеску відсутня.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, перевіривши рішення податкового органу про необхідність сплати заборгованості на відповідність його вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає видану вимогу не обґрунтованою такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області 551,20 грн. в рахунок відшкодування судових витрат ( а.с.3).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування вимоги -задовольнити.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування від 06.06.2016 року №Ф-3990-23, видану Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 551,20 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 25 жовтня 2016 року.