Ухвала суду № 62259146, 21.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1155/16 Справа № 201/13022/16-к Слідчий суддя - Антонюк О.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Васецької В.В.,

суддів Піскун О.П., Коваленка В.Д.,

за участю секретаря Дьоміної А.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040000000872 від 04 грудня 2014 року,

на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2016 року,

за участю прокурора Солдатова І.М., захисника адвоката ОСОБА_2, підозрюваної ОСОБА_3

В апеляційній скарзі та доповненні до неї захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що сторона обвинувачення не надала суду доказів, якими б підтверджувалася підозра ОСОБА_4 про вчинення кримінальних правопорушень. Слідчий суддя в ухвалі не навів жодних підстав, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених п.п.1-3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказує, що слідчим суддею було порушено право на захист ОСОБА_3, оскільки безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про дослідження письмових доказів, якими підтверджується клопотання про продовження строків тримання під вартою. Оскаржувана ухвала обґрунтована дослідженими копіями документів, що не відповідає вимогам ст.370 КПК України. Також, у порушення вимог ст.372 КПК України, місцем постановлення ухвали зазначено м. Дніпропетровськ. В матеріалах по розгляду клопотання відсутні будь-які процесуальні документи, які б підтверджували повноваження прокурора Солдатова І.М.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2016 року було задоволено клопотання слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3, підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК Українидо 15 листопада 2016 року, із визначенням застави у сумі 27560000 гривень.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилається на те, що ризики, передбачені п.п.1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлені прокурором, які були підставою для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися. Також, вказав на значний обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному провадженні, що не дозволяють завершити досудове розслідування.

Разом з цим, слідчим суддею було визначено заставу, як альтернативний вид запобіжного заходу з покладанням на ОСОБА_3 обовязків відповідно до ст.194 КПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи захисника, підозрюваної, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а вимоги скарги без задоволення, перевіривши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

04 грудня 2014 року відомості про вказане кримінальне правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040000000872.

22 липня 2016 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

22 липня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2016 року відносно підозрюваної ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

13 вересня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України.

15 вересня 2016 року строк досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню продовжено постановою заступника прокурора Дніпропетровської області до чотирьох місяців, тобто до 20 листопада 2016 року.

16 вересня 2016 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська Медведєвій В.О. продовжено строк тримання під вартою до 15 листопада 2016 року, із визначенням застави у сумі 27560000 гривень.

Як слідує з ухвали суду першої інстанції, слідчий суддя, при здійсненні розгляду клопотання слідчого, дійшов висновку про його задоволення та продовжив строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_3, що послугувало перегляду ухвали слідчого судді за скаргою захисника в апеляційному порядку.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчому судді при розгляді клопотань про застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні слід враховувати, що вони обмежують права особи на особисту недоторканість, гарантовані зазначеною статтею Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

Зі змісту ст. 178 КПК України слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, вік та стан здоровя підозрюваного, наявність судимостей у підозрюваного, міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його постійного проживання у тому числі наявність у нього родини, тощо.

Зазначені положення діючого законодавства слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали було дотримано.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України.

Слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, та з урахуванням значного обсягу слідчих та процесуальних дій, обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваної ОСОБА_3 під вартою.

З урахуванням викладеного, та того, що у даному провадженні існують ризики, передбаченіст.177 КПК України, які були підставою для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що зазначено у клопотанні слідчого, та встановлено слідчим суддею, а заявлені ризики не зменшились, виходячи з того, що продовження строку тримання під вартою повинно бути здійснено в межах строків досудового розслідування, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого та продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_3 до 15 листопада 2016 року.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_3 під вартою, матеріали не містять.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Так, продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_3, слідчий суддя необґрунтовано, у порушення вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, збільшив розмір застави у кримінальному провадженні до 27560 000 гривень, який вже був визначений при застосуванні відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чим погіршив становище ОСОБА_3, зменшивши можливість останньої на альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави, що не узгоджується з позицією ЄСПЛ з цього питання.

Вимоги ч. 4 ст. 182 КПК України передбачають, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути саме завідомо непомірним для нього.

На переконанні колегії суддів розмір застави у 7250 мінімальних заробітних плат, що складає 9900500 гривень, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваної, її майнового стану, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною обовязків, передбачених кримінальним процесуальним Кодексом.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу суду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Те, що місцем постановлення оскаржуваної ухвали зазначено м.Дніпропетровськ, грубим порушенням КПК України не є.

Твердження захисника в апеляції про відсутність будь-яких процесуальних документів, які б підтверджували повноваження прокурора Солдатова І.М., є безпідставними, оскільки, відповідно до витягу з кримінального провадження №12014040000000872 від 04 грудня 2014 року, останній визначений процесуальним керівником під час його розслідування.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.

Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваної, оскільки застосування більш мяких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм та правовими позиціями ЄСПЛ, однак рішення слідчого судді не відповідає вимогам кримінального процесуального закону з огляду на порушення його норм, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді, а тому, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 409, 412, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська області від 16 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 скасувати.

Постановити нову ухвалу Апеляційного суду, якою клопотання слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6- задовольнити частково та продовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, до 15 листопада 2016 року.

Визначити відносно підозрюваної ОСОБА_3 заставу у розмірі 7250 мінімальних заробітних плат, що складає 9900500 гривень. У випадку внесення застави на депозитний рахунок суду вважати, що до нього обраний запобіжний захід у вигляді застави з покладанням обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме :

-прибувати за кожною вимогою слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у звязку із внесенням застави, підозрювана ОСОБА_3 вважається такою, до якого застосована запобіжний захід у вигляді застави.

Попередити підозрювану ОСОБА_3 в тому, що у разі невиконання покладених обовязків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 182 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду:

__ __ ____ ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8