Ухвала суду № 62252136, 26.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

___ __ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ____

Крим. провадження №640/2535/16-к Головуючий 1 інстанції: Дмітрієв О.Ф.

Провадження № 11-кп/790/1317/16 Доповідач: Очеретний С.С.

Категорія: ч.1 ст.259 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Очеретного С.С.,

суддів Шабельнікова С.К., Савченка І.Б.,

секретаря Боровської М.В.,

за участю прокурора Ізотової М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Харкові кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, неодружений, непрацюючий, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше в силу ст.89 КК України не судимий,-

засуджений за ч.1 ст.259 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього обовязків передбачених ст.76 КК України.

Як встановив суд, 25.12.2015 року о 06.47 год. ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, маючи умисел, спрямований на доведення до відома громадськості завідомо неправдивого повідомлення про загрозу їх життю та здоров'ю, з метою порушення нормального функціонування органів поліції, усвідомлюючи, що таке повідомлення викликає обстановку страху серед населення, порушує громадську безпеку та бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, зі свого мобільного телефону з номеру оператора мобільного зв'язку «МТС» абонентський номер +380957943581, здійснив телефонний дзвінок оператору служби «102», в якому повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що квартира за адресою: АДРЕСА_2, замінована.

Внаслідок відомостей, про які ОСОБА_1 повідомив у телефонному дзвінку, щодо завідомо неправдивого замінювання квартири за адресою: АДРЕСА_1, були евакуйовані жителі під'їзду з вказаного будинку.

Для перевірки інформації, встановлення місцезнаходження вибухового пристрою, вибухових речовин та їх знешкодження, у разі виявлення, були задіяні та відвернені від виконання своїх службових обов'язків правоохоронні органи та відповідні спецслужби

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати у звязку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через мякість. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 за ч.1 ст.259 КК України та призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, а речовий доказ мобільний телефон ТМ «TNOMI» 1450 IMEI 1 №357665052358941, IMEI 2 №357665052358941 з сім картами оператора «МТС» з номерами «НОМЕР_1, 095794-35-81» конфіскувати у дохід держави.

Так в обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор послався на те, що судом першої інстанції недостатньо враховано, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, який порушив нормальний ритм життя та був здатен дестабілізувати або навіть паралізувати життєдіяльність цілих населених пунктів.

Також прокурор зазначив, що відповідно до вимог п.9 ст.100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення конфіскуються, таким чином суд першої інстанції, на думку прокурора, повинен був конфіскувати речовий доказ мобільний телефон ТМ «TNOMI» 1450 IMEI 1 №357665052358941, IMEI 2 №357665052358941 з сім картами оператора «МТС» з номерами «НОМЕР_1, 095794-35-81» у дохід держави.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, обвинуваченого, який просив залишити вирок суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Кримінальне провадження судом першої інстанції розглянуто в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження, а сам обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою провину у вчиненому злочині, передбаченому ч.1 ст.259 КК України.

Зазначеним діям ОСОБА_1 суд дав належну правову оцінку та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.259 КК України

Даючи оцінку доводам апеляції прокурора щодо безпідставного застосування при призначені покарання обвинуваченому ст.75 КК України, колегія суддів знаходить їх обґрунтованими та у звязку з цим вирок в частині призначеного покарання підлягає скасуванню, так як судом не враховані в повному обсязі вимоги ст.65 КК України.

Суд, обґрунтовуючи необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України у вироку послався на те, що він раніше не судимий, а також на помякшуючі обставини щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Разом з тим, при призначені покарання суд першої інстанції недостатньо врахував особу обвинуваченого та обставини по справі, а саме те, що ОСОБА_1 раніше в силу ст.89 КК України не судимий, вчинив тяжкий злочин, який порушив нормальний ритм життя, що призвело до обмеження прав та свобод людей, та був здатен дестабілізувати або навіть паралізувати життєдіяльність цілих населених пунктів.

Обставини, якими суд першої інстанції обґрунтував можливість застосування до ОСОБА_1 ст.75 КК України, свідчать про однобічну, помилкову оцінку обставин, які повинні враховуватися при призначені особі покарання, що не узгоджується з вимогами, передбаченими ст.65 КК України.

Оскільки вирок суду в частині призначення обвинуваченому покарання з застосуванням ст.75 КК України є необґрунтованим і підлягає скасуванню тому, відповідно до вимог, передбачених п.3 ч.1 ст.407 КПК України колегія суддів вважає необхідним щодо ОСОБА_1 ухвалити новий вирок в частині призначення йому покарання, так як суд застосував закон, який не підлягає застосуванню, а саме ст.ст.75, 76 КК України.

Тому колегія суддів, враховуючи наведені вище дані про ступінь тяжкості злочину, особу винного, інші наведені обставини, дійшла до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, про що в своїй апеляційній скарзі вказує і прокурор.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України не відповідає ступеню тяжкості злочинів і його особі, а тому призначене судом першої інстанції покарання з випробуванням, неможна вважати необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому колегія суддів вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання в межі санкції ч.1 ст.259 КК України у вигляді реального позбавлення волі.

Даючи оцінку доводам прокурора в частині необхідності призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, то колегія суддів, з урахуванням того, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи за загальним захворюванням, що він активно сприяв розкриттю злочину, щиро покаявся, вважає покарання запропоноване прокурором занадто суворим, а тому обвинуваченому необхідно призначити покарання за ч.1 ст.259 КК України в мінімальній межі санкції цієї статті.

Окрім того, доводи прокурора щодо необхідності конфіскації речового доказу мобільного телефону ТМ «TNOMI» 1450 IMEI 1 №357665052358941, IMEI 2 №357665052358941 з сім картами оператора «МТС» з номерами «НОМЕР_1, 095794-35-81» у дохід держави, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Так, відповідно до п.1 ч.9 ст.100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфіскуються.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне конфіскувати речовий доказ мобільний телефон ТМ «TNOMI» 1450 IMEI 1 №357665052358941, IMEI 2 №357665052358941 з сім картами оператора «МТС» з номерами «НОМЕР_1, 095794-35-81» у дохід держави.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання, строк його попереднього увязнення з 25 грудня 2015 року по 10 березня 2016 року, на підставі ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, п.3 ч.1 ст.ст.407, 409, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2016 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати і призначити йому нове покарання за ч.1 ст.259 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Речовий доказ мобільний телефон ТМ «TNOMI» 1450 IMEI 1 №357665052358941, IMEI 2 №357665052358941 з сім картами оператора «МТС» з номерами «НОМЕР_1, 095794-35-81» конфіскувати у дохід держави.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 строк його попереднього увязнення з 25 грудня 2015 року по 10 березня 2016 року включно, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, взяти під варту в залі суду негайно.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 26.10.2016 року.

В решті цей же вирок залишити без змін.

Вирок набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же самий строк з моменту отримання йому копії вироку.

Головуючий

Судді: