Ухвала суду № 62247851, 20.10.2016, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.10.2016 справа № 18/31/10

Суддя Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву державної установи Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України про відстрочення рішення суду у справі № 18/31/10:

за позовом відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69015, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

до відповідача державної установи Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 27)

про стягнення 471307,61 грн.

Представники сторін:

від заявника (відповідача): не зявився;

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 38 від 31.12.2015 р.;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла заява державної установи Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України (назву змінено згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.07.2016 р. № 689, раніше - державна установа Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України, ухвалою суду від 15.10.2015 р. здійснено процесуальне правонаступництво, замінено відповідача державний заклад Ленінська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Запоріжжя, Міністерства охорони здоровя України на правонаступника Державну установу Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 18/31/10 до 01 грудня 2016 року.

У заяві відповідач зазначив, що державна установа Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України та відкрите акціонерне товариство Запоріжжяобленерго в процесі виконання рішення суду у справі № 18/31/10 дійшли згоди про необхідність відстрочення виконання рішення суду. На теперішній час в державній установі Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України відсутні кошти для виконання вказаного рішення суду в повному обсязі. Наявні матеріальні цінності не може реалізувати, оскільки повністю залишиться без засобів для виконання статутних завдань. Погашення заборгованості перед ВАТ Запоріжжяобленерго на теперішній час унеможливить проведення публічних закупівель спиртів, хімічних реактивів тощо, що призведе до виникнення поточної заборгованості по рахунках за отримані комунальні послуги. Вказані чинники обумовлять безумовне зупинення виконання державною установою Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України лабораторно-інструментальних досліджень для потреб юридичних осіб та населення, що призведе до соціальної напруги у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 10.10.2016 р., відповідно до ст. 121 ГПК України, заява державної установи Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України прийнята судом до розгляду, судове засідання призначено на 20.10.2016 р.

Представник заявника (відповідача) у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача не заперечив проти задоволення заяви та відстрочку виконання рішення.

Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення суду у справі № 18/31/10, беручи до уваги надані заявником документи, вислухавши позицію представника позивача, суд вирішив задовольнити заяву, виходячи з наступного.

Господарським судом Запорізької області 11.03.2010 р. прийнято рішення у справі № 18/31/10, яким з державного закладу Ленінська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Запоріжжя, Міністерства охорони здоровя України стягнуто на користь відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго 432647,28 грн. основного боргу за лютий листопад 2009 р., 33086,99 грн. пені, 5573,34 грн. 3 % річних, 4713,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до ст. 116 ГПК України на виконання рішення суду виданий 07.04.2010 р. наказ про примусове стягнення.

Рішення суду від 11.03.2010 р. у даній справі не виконано, його виконання викликає труднощі у заявника, оскільки на теперішній час у заявника відсутні кошти для виконання рішення суду у повному обсязі, погашення заборгованості перед ВАТ Запоріжжяобленерго унеможливить проведення публічних закупівель спиртів, хімічних реактивів тощо, призведе до виникнення поточної заборгованості по рахунках за отримані комунальні послуги. Відстрочення виконання судового рішення у цій справі надасть можливість відповідачу збалансувати фінансовий стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом (абзац другий підпункту 7.1 пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України).

Відповідно до п. 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.

З наданих матеріалів вбачається, що боржник вживає заходи для подальшої можливості проведення взаєморозрахунків з стягувачем. Судом враховуються дії боржника, направлені на вжиття заходів, що можуть сприяти продовженню господарської діяльності та зроблять реальною можливість отримання боргу стягувачем.

Оцінивши вказані заявником обставини, суд зазначає, що відповідні обставини є підставою для надання відстрочки виконання рішення по даній справі, термін відстрочки до 01 грудня 2016 року, суд вважає обґрунтованим та таким, що не порушує баланс інтересів обох сторін.

Враховуючи викладене, прийнявши до уваги надані документальні докази, виключність викладених обставин, обєктивні чинники, що не залежать від волі сторін спору, та спроможність заявника виконати рішення суду, при умові його відстрочення, суд дійшов висновку, що заява державної установи Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України про відстрочення виконання рішення суду від 11.03.2010 р. у справі № 18/31/10 до 01 грудня 2016 року підлягає задоволенню.

Крім того, заявником (відповідачем у справі) повідомлено суд про зміну його назви.

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Заміна сторони у стадіях судового процесу, однією з яких є виконання судового рішення, відбувається у порядку, визначеному ст. 25 ГПК України та ст. 8 Закону України Про виконавче провадження.

Ухвалою суду від 15.10.2015 р. здійснено процесуальне правонаступництво, замінено відповідача державний заклад Ленінська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Запоріжжя, Міністерства охорони здоровя України на правонаступника Державну установу Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби.

Зміна найменування відповідача з Державної установи Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби на державну установу Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України підтверджується наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.07.2016 р. № 689, Статутом у новій редакції 2016 р. та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22137253 від 02.08.2016 р.

Пунктом 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції встановлено, що за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Про здійснену заміну учасника судового процесу обов'язково зазначається в описовій частині рішення суду, прийнятого по суті справи, навіть якщо раніше про це вже йшлося у відповідній ухвалі.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне здійснити заміну найменування відповідача у справі № 18/31/10 з Державної установи Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби на державну установу Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України.

Керуючись ст. ст. 22, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Замінити найменування відповідача у справі № 18/31/10 Державну установу Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби та вважати відповідачем у справі № 18/31/10 Державну установу Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 27, ідентифікаційний код юридичної особи 38461727).

2. Заяву державної установи Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України про відстрочення виконання рішення суду від 11.03.2010 р. у справі № 18/31/10 задовольнити.

3. Виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2010 року у справі № 18/31/10 про стягнення з державного закладу Ленінська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Запоріжжя, Міністерства охорони здоровя України (69015, м. Запоріжжя, вул. Генераторна, буд. 9, код ЄДРПОУ 05498401, п/р № 35228002003543 у ГУ ДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) на користь ВАТ Запоріжжяобленерго (ЄДРПОУ 00130926, п/р № 26003317403 в філії АБ Енергобанк, МФО 313850) 432647 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 28 коп. основного боргу за лютий листопад 2009 р., 33086 (тридцять три тисячі вісімдесят шість) грн. 99 коп. пені, 5573 (пять тисяч пятсот сімдесят три) грн. 34 коп. 3 % річних, 4713 (чотири тисячі сімсот тринадцять) грн. 07 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відстрочити до 01 грудня 2016 року.

Ухвала суду набрала законної сили 20.10.2016 р.

Суддя В.В. Носівець