Рішення № 62247737, 18.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2016Справа №910/25547/14

За позовомПриватного підприємства АвтомагістральдоСлужби автомобільних доріг у Київській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОСОБА_1 агентство автомобільних доріг України (Укравтодор)простягнення грошових коштівГоловуюча суддя Смирнова Ю.М.

Судді: Грєхова О.А.

ОСОБА_2

Представники:

від позивачаОСОБА_3 - представниквід відповідачаОСОБА_4 - представниквід третьої особине зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Автомагістраль звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Служби автомобільних доріг у Київській області про стягнення 8625690,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №31Д-14 на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин на ділянці км 21+200-км 22+900, Київська область від 10.01.2014 позивачем виконано визначені договором роботи на загальну суму 7436317,14 грн., про що складено відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки по формі КБ-3, які надіслані на адресу відповідача, однак не оплачені останнім, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла відповідна заборгованість.

При цьому, в додаткових поясненнях по справі позивач зауважив, що між сторонами був укладений договір №35Д-11 на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин на ділянці км 21+200-22+900 від 15.12.2011, роботи по якому виконувались в 2012 - 2013 роках, з яких прийнято та профінансовано робіт на суму 5491425,55 грн., тоді як в цей період, були виконані будівельні роботи на загальну суму близько 7 млн. грн., які не були прийняті замовником, у звязку з відсутністю фінансування по даному обєкту. Згідно завдання на коригування проектної документації №10-1/12 від 01.08.2013 проект капітального ремонту автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин на ділянці км 21+200-22+900 було скориговано та затверджено з урахуванням обсягів виконаних, але не прийнятих та не профінансованих робіт у 2012-2013 роках, а відповідно до скоригованої проектно-кошторисної документації між замовником та підрядником був укладений новий договір №31Д-14 на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин на ділянці км 21+200- 22+900, Київська область (залишки робіт та додаткові роботи) від 10.01.2014, до якого були включені зазначені обсяги робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 порушено провадження у справі №910/25547/14 та призначено справу до розгляду на 08.12.2014.

В судовому засіданні 08.12.2014 оголошено перерву до 12.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 за клопотанням представника відповідача судом продовжено строк вирішення спору у справі №910/25547/14 на 15-ть днів та відкладено розгляд справи на 02.02.2015.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 залучено до участі у справі в якості справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 агентство автомобільних доріг України (Укравтодор), призначено колегіальний розгляд справи № 910/25547/14 та прийнято вказану справу до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Грєхова О.А., Марченко О.В., призначено розгляд справи на 16.03.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2015 за клопотанням представника позивача судом продовжено строк вирішення спору у справі №910/25547/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 06.04.2015.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/25547/14 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено наступні питання: який обсяг та вартість виконаних Приватним підприємством Автомагістраль робіт за договором на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин на ділянці км 21+200-км 22+900, Київська область №31Д-14 від 10.01.2014, з урахуванням скоригованої проектно-кошторисної документації, у якому розмірі документально підтверджується заборгованість Служби автомобільних доріг у Київській області перед Приватним підприємством Автомагістраль за виконані роботи, відповідно до договору на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин на ділянці км 21+200-км 22+900, Київська область №31Д-14 від 10.01.2014, чи є роботи, зазначені в актах доданих до позовної заяви тими самими роботами, які визначені в актах, доданих до вимог №255 від 12.06.2014 та №464 від 12.08.2014 та зупинено провадження у справі №910/25547/14 до надання висновків судової експертизи.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 справу №910/25547/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Смирнова Ю.М., судді Грєхова О.А., Марченко О.В., поновлено провадження у справі для розгляду клопотання судового експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, вирішення питання щодо проведення експертизи у термін, що перевищує три місяці та зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи №910/25547/14.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 10.03.2016 провадження у справі №910/25547/14 було поновлено, зобовязано сторін надати документи, необхідні для проведення експертизи та зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи №910/25547/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2016, у звязку з надходженням до Господарського суду міста Києва листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з висновком №6633/16-42 від 31.05.2016, складеного за результатами проведення у справі судової будівельно-технічної експертизи, листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8549/16-45 від 19.08.2016 з повідомленням про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи, у звязку з ненаданням експерту додаткових матеріалів та несплатою вартості експертизи та поверненням матеріалів справи №910/25547/16 до суду, поновлено провадження у справі №910/25547/14 та призначено її до розгляду на 06.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2016, у звязку з неявкою в судове засідання представників позивача та третьої особи, неподанням учасниками процесу витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 18.10.2016.

Представник позивача в судове засідання 18.10.2016 зявився, повідомив суд про оплату відповідачем основного боргу у розмірі 7436317,14 грн. (09.11.2015 3385916,19 грн. та 08.12.2015 4050400,95 грн.), у звязку з чим просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3806602,91 грн. та 3% річних у розмірі 200350,07 грн.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду вказану заяву позивача, як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2016 зявився. 18.10.2016 відповідач через канцелярію суду надав доповнення до відзиву на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що починаючи з червня 2014 року позивач неодноразово направляв відповідачу акти приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 до договору, в тому числі і як додатки до вимог від 12.06.2014 № 255 і від 12.08.2014 № 464. Крім цього, позивачем 29.08.2014 були надані відповідачу акти та довідки на загальну суму 7436317,14 грн., які були підписані відповідачем та включені до реєстру договорів 19.12.2014 і як стверджує відповідач ці акти та довідки по формі КБ-2в та КБ-3 були надані без будь-яких вимог щодо строків їх оплати і до грудня 2015 року такі вимоги не предявлялися. Після надходження фінансування із держбюджету на казначейський рахунок відповідача у листопаді - грудні 2015 року сума боргу у розмірі 7436317,14 грн. була сплачена відповідачем, а отже, на думку відповідача, оскільки він прийняв дані роботи по формам КБ-3 і КБ-2в від 29.08.2014 і оплатив їх в повному обсязі, то, фактично спір між сторонами вирішено у досудовому порядку, у звязку з чим відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки предмет спору відсутній.

Третя особа своїх представників в судові засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.

В судовому засіданні 18.10.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2014 між Приватним підприємством Автомагістраль (підрядник, позивач) та Службою автомобільних доріг у Київській області (замовник, відповідач) було укладено договір №31Д-14 на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин на ділянці км 21+200-км 22+900, Київська область з додатковою угодою №1 від 10.01.2014 (далі - договір), відповідно до умов яких підрядник зобовязується до грудня 2015 року виконати роботи з капітального ремонту автомобільної дороги М-07 Київ - Ковель - Ягодин на ділянці км 21+200 км 22+900, Київська область (залишки робіт та додаткові роботи), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п.1.1), Найменування робіт: ДБН Д.1.1 1 - 2000. Капітальний ремонт автомобільної дороги М-07 Київ - Ковель - Ягодин на ділянці км 21+200 - км 22+900, Київська область (залишки робіт та додаткові роботи) (п.1.2), склад та обсяги робіт, що є предметом договору, визначаються на підставі затвердженої проектної документації (п. 1.4), ціна цього договору становить 33058263,71 грн., у тому числі ПДВ 5509 710,62 грн. (п.3.1), вартість робіт визначається, як фактична вартість виконаних і прийнятих замовником робіт (п.3.3), розрахунки проводяться після підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3), які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику до 25 числа поточного місяця. Приймання робіт буде здійснюватися відповідно до фактичного періоду їх виконання. Оформлення календарних дат реєстрації форм (форми № КБ-2в та № КБ-3) буде здійснюватися відповідно до діючого порядку реєстрації вказаних форм, визначених ОСОБА_1 казначейською службою України (п.4.1), замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за виконані роботи на підставі документів, визначених пунктом 4.1., підписаних уповноваженими представниками сторін в межах обсягів надходження коштів від Головного розпорядника коштів державного бюджету та інших джерел фінансування (п.4.2), замовник зобовязаний зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (п.6.1.1), своєчасно приймати виконані роботи згідно з актом прийняття виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) підписаних підрядником (п.6.1.2), підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи (п.6.4.1), цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2015 року (п.10.1).

13.06.2014 позивачем на адресу відповідача надіслані акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на загальну суму 7741276,01 грн. із вимогою за вих.№255 від 12.06.2014 про їх підписання, які відповідач отримав 16.06.2014 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0735100025663.

Листом за вих. №10с/1882 від 04.07.2014 відповідач висловив зауваження стосовно надісланих позивачем актів по формі КБ-2в та довідок по формі КБ-3.

12.08.2014 позивачем на адресу відповідача надіслані акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на загальну суму 7436317,14 грн. із вимогою за вих.№464 від 12.08.2014 про їх підписання, які відповідач отримав 18.08.2014 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0735100031280.

Як зазначає відповідач, позивачем 29.08.2014 були надані відповідачу акти по формі КБ-2в та довідки по формі КБ-3 на загальну суму 7436317,14 грн., які були підписані з боку відповідача.

Відповідачем оплачено виконані позивачем роботи в наступному порядку: 06.11.2015 3385916,19 грн., 08.12.2015 4050400,95 грн.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період 01.09.2014 по 08.11.2015 та з 09.11.2015 по 07.12.2015.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.4.2 договору сторонами погоджено, що замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за виконані роботи на підставі документів, визначених пунктом 4.1., підписаних уповноваженими представниками сторін в межах обсягів надходження коштів від Головного розпорядника коштів державного бюджету та інших джерел фінансування.

Тобто, згідно умов договору, за роботи, які були виконані підрядником та прийняті замовником у серпні місяці 2014 року, відповідач повинен був розрахуватися до 31.08.2014.

Факт відсутності бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобовязань щодо оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Аналогічна правова позиція стосовно того, що відсутність бюджетного фінансування не не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446.

Отже, умови п.4.1 договору, щодо здійснення оплати в межах обсягів надходження коштів від Головного розпорядника коштів державного бюджету та інших джерел фінансування не є ні визначенням строку/терміну виконання зобовязання, адже не є подією, яка має неодмінно настати, ні відкладальною обставиною, так як в даному випадку вона стосується лише обовязків відповідача щодо оплати виконаних робіт, а відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України відкладальна обставина має змінювати права та обовязки сторін.

При цьому, суд зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/25547/14 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено наступні питання: який обсяг та вартість виконаних Приватним підприємством Автомагістраль робіт за договором на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин на ділянці км 21+200-км 22+900, Київська область №31Д-14 від 10.01.2014, з урахуванням скоригованої проектно-кошторисної документації, у якому розмірі документально підтверджується заборгованість Служби автомобільних доріг у Київській області перед Приватним підприємством Автомагістраль за виконані роботи, відповідно до договору на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин на ділянці км 21+200-км 22+900, Київська область №31Д-14 від 10.01.2014, чи є роботи, зазначені в актах доданих до позовної заяви тими самими роботами, які визначені в актах, доданих до вимог №255 від 12.06.2014 та №464 від 12.08.2014.

За результатами проведення судової будівельно технічної експертизи експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок №6633/16-42 від 31.05.2016.

За змістом ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі і копія його надсилається сторонам.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи, суд зазначає, що не має сумнівів у його правильності, висновок не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.

У вищевказаному висновку судової будівельно технічної експертизи експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз зокрема зазначено, що вартість будівельних робіт виконаних при капітальному ремонті ділянки автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин на ділянці км 21+200-км 22+900, Київська область відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, які підписані сторонами за результатами комісійного обстеження (проведеного представниками сторін 08.07.2014) складає 7436317,14 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобовязання по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 7436317,14 грн. належним чином не виконав, в повному обсязі оплатив виконані роботи із значним запізненням, тоді як згідно підписаних між сторонами актів виконаних робіт позивач виконав роботи, передав їх відповідачу, а останній їх прийняв у серпні місяці 2014 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності прострочення виконання зобовязання по оплаті виконаних позивачем робіт не спростовано, у звязку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції є законними та обґрунтованими.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів за виконані позивачем роботи не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України). Відповідно, є підстави для застосування по відношенню до відповідача встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

З наданих позивачем розрахунків слідує, що позивачпроводить нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період 01.09.2014 по 08.11.2015 та з 09.11.2015 по 07.12.2015 із зазначенням періоду початку прострочення відповідача та закінчення такого нарахування з урахуванням здійснення часткових оплат, у звязку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 200350,07 грн. та 3806602,91 грн. інфляційних втрат за розрахунками позивача, які перевірені судом.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ч.1 ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення судової експертизи, у звязку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Позивачем, у звязку зі зменшенням розміру позовних вимог, відповідно до вимог ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір подано суду заяву про повернення зайво сплаченого згідно платіжного доручення №3068 від 17.11.2014, яка підлягає судом задоволенню внаслідок чого поверненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 39131,63 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Київській області (03680, м.Київ, вул. Народного Ополчення, будинок 11-А, ідентифікаційний код 26345736) на користь Приватного підприємства Автомагістраль (07351, Київська обл., Вишгородський район, село Синяк, вул. Київська, будинок 68, ідентифікаційний код 31481658) інфляційні втрати у розмірі 3806602 (три мільйони вісімсот шість тисяч шістсот дві) грн. 91 коп., 3% річних у розмірі 200350 (двісті тисяч триста пятдесят) грн. 07 коп., судовий збір у розмірі 33948 (тридцять три тисячі девятсот сорок вісім) грн. 37 коп., 19660 (девятнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 80 коп. витрат на оплату судової експертизи.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Автомагістраль (07351, Київська обл., Вишгородський район, село Синяк, вул. Київська , будинок 68, ідентифікаційний код 31481658) 39131 (тридцять девять тисяч сто тридцять одна) грн. 63 коп. судового збору, який сплачений згідно платіжного доручення №3068 від 17.11.2014.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.2016

Головуючий суддя Ю.М. Смирнова

Судді:О.А. Грєхова

ОСОБА_2