Постанова № 62247171, 04.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2016 року № 826/9876/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області

до

Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД «БУДМАШ»

про

стягнення заборгованості 213819,71 грн.

На підставі ст. 183-2 КАС України, Суд розглядає справу у скороченому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД «БУДМАШ» про стягнення заборгованості у розмірі 213819,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача утворився податковий борг, який виник у зв’язку з несплатою земельного податку з юридичних осіб у розмірі 180952,56 грн. та орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 32867,15 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.

Відповідачу надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження на адресу: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, будинок 33-35, корпус ЛІТ."Б,В". На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою про дату вручення 14 липня 2016 р.

Таким чином, протягом встановленого пунктом 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України 10 (десяти) денного строку з дня одержання ухвали (відповідно до п.11 ст.35 КАС вважається належно одержаною) відповідачем не надано письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість у Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД «БУДМАШ» виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов’язань, які самостійно визначені платником податків в податкових деклараціях.

Заборгованість у Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД «БУДМАШ» щодо несплати земельного податку виникла у період з 01.03.2016 р. по 30.05.2016 р.. внаслідок несплати задекларованої суми по сплаті земельного податку з юридичних осіб. Згідно інтегрованих карток платника: нараховано основного платежу 2000952,56 грн. - сплата 20000,00 грн. = 180952,56 грн.

Заборгованість у ПАТ «ЗАВОД «БУДМАШ» щодо не сплати орендної плати з юридичних осіб виникла у період з 30.03.2016 р. по 30.05.2016 р.. внаслідок несплати задекларованої суми по сплаті орендної плати з юридичних осіб. Згідно інтегрованих карток платника: нараховано основного платежу 35535,44 грн. - сплата 48,85 грн. = 32867,15 грн.

Станом на 01.06.2016 року податкова заборгованість по орендній платі з юридичних осіб становить 213819,71 грн. (180952,56 грн.+32867,15 грн.).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 110.1 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідачем, порушено норми Податкового кодексу України, не виконані податкові зобов'язання щодо плати за земельні ділянки і на момент вирішення даної справи за останнім обліковується податковий борг в розмірі 213819,71 грн..

Крім того, Позивачем надіслано на адресу відповідача податкова вимога від 01.02.2016 року № 57-23. Податкова вимога була направлена рекомендованим листом з повідомлення про вручення та повернута поштовим відділенням у зв’язку з закінченням терміну зберігання 07.03.2016 р.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Суд звертає увагу, що на час прийняття рішення доказів сплати відповідачем спірної суми податкового боргу в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що сума боргу у розмірі 213819,71 грн. не сплачена, а вимога не оскаржена в установленому законом порядку, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД «БУДМАШ» заборгованість в сумі 213819,71 грн.

Керуючись положеннями статей 94, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД «БУДМАШ» (код за ЄДРПОУ 00240307) податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника в та зарахувати їх на рахунок: земельний податок з юридичних осіб на р/р 33214811700006, отримувач Прилуцьке УК/м.Прилуки/18010500, МФО 853592, код банку 37984681 в сумі 180952,56 грн.; орендлну плату з юридичних осіб на р/р 3321812700006, отримувач Прилуцьке УК/м.Прилуки/11021000, МФО 853592, код банку 37984681 в сумі 32867,15 грн.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук