Рішення № 62244708, 11.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/4405/15 Головуючий у 1 інстанції: Лозинський Б.М.

Провадження № 22-ц/783/5798/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Ф.

Категорія:2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Павлишина О.Ф.,

суддів Мікуш Ю.Р., Ніткевича А.В.,

секретар Бохонко Е.Р.,

з участю прокурора Панькевича Р.В., представника ПАТ «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ» ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської місцевої прокуратури №3 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 03 липня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ» до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Зобов'язано усунути перешкоди у здійсненні публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ" права користування та розпорядження своїм майном - об'єктом незавершеного будівництва - 9-ти поверховим житловим будинком, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянській, 167. Визнано за публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ" право власності на об'єкт незавершеного будівництва - 9-ти поверховий житловий будинок, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянській, 167, згідно технічного паспорта БТІ. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ" суму сплаченого судового збору в розмірі 243, 60 грн.

Рішення суду оскаржила Львівська місцева прокуратура №3 в інтересах Львівської міської ради. В апеляційній скарзі стверджує, що рішення суду є незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що обєкт незавершеного будівництва 9-ти поверховий житловий будинок, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 167 є самочинним будівництвом, оскільки він будується на земельній ділянці, що не була відведене для цієї мети. Вважає, що суд при ухваленні рішення помилково послався на ч. 4 ст. 331 ЦК України (в редакції від 29.09.2005), згідно якої, за заявою заінтересованої особи, суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту є незначною, оскільки цю норму виключено на підставі Закону України №3201-ІV від 15.12.2005 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Наголошує на тому, що суд неправомірно визнав за позивачем право власності на обєкт незавершеного будівництва за умови не передбачення можливості визнання права власності на недобудоване нерухоме майно в судовому порядку. Просить рішення суду скасувати та ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Панькевича Р.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника ПАТ «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ» ОСОБА_2 про заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному звязку з нормами статей 177-179, 182 ЦК України, частини третьої статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як обєкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 18 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ "Про основи містобудування" передбачає, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року №1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті обєкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Однак, у справі позивачем не надано доказів введення 9-ти поверхового житлового будинку в експлуатацію у встановленому порядку і набуття цим майном статусу обєкта нерухомого майна як обєкта цивільного права.

Визнання ж права власності на обєкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

Зазначений висновок міститься в постановах Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року у справі № 3-82гс11 та від 27 травня 2015 року у справі №6-159 цс15.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норму статті 392 ЦК України та безпідставно ухвалив рішення про визнання за позивачем права власності на обєкт незавершеного будівництва.

А відтак рішення суду у вказаній частині слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва.

Пояснення представника ПАТ «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ» ОСОБА_2 про заперечення вимог апеляційної скарги ґрунтуються на твердженні про відсутність правових підстав для оскарження рішення прокуратурою, однак такі не можуть прийматись до уваги в зв»язку з наступним.

Відповідно до вимог ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. При цьому, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Про те, що уповноваженим органом у справі не здійснюється захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах свідчить факт, що Львівська міська рада, як власник земельної ділянки, по даний час не звернулась до суду з апеляційною скаргою.

Такі взаємовідносини зачіпають інтереси держави, яка згідно з ст.121 Конституції України покладає на прокуратуру обов'язок по представництву інтересів держави в суді. Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене ст.24 Закону України ,,Про прокуратуру".

А відтак, зазначені обставини є підставою для реалізації прокурором визначених Конституцією України та законами України повноважень шляхом подання апеляційної скарги в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Львівської міської ради.

Також, оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності рішення в частині вимог до ОСОБА_3, і останній рішення суду не оскаржував, колегія суддів вважає, що в цій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Львівської місцевої прокуратури №3 задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 липня 2015 року в частині визнання за публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ» права власності на об»єкт незавершеного будівництва - 9-ти поверховий житловий будинок, що розташований за адресою м.Львів, вул.Тракт Глинянський, 167, згідно технічного паспорта скасувати та відмовити в задоволенні цієї позовної вимоги. В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Мікуш Ю.Р.

ОСОБА_4