Ухвала суду № 62242526, 20.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 316/2246/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Вільямовська Н.О.

Провадження № 22-ц/778/3687/16 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Бєлки В.Ю.

Савченко О.В.

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: генеральний директор Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» Корольченко Андрій Павлович, про визнання незаконним та скасування частково наказу про застосування дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

25 вересня 2015 року позивач звернувся до суду до відповідачів посилаючись на те, що з березня 2014 року він працює у Відокремленому підрозділі «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ВП «АЕМ») саме на посаді заступника технічного директора - головного інженера з розвитку за безстроковим трудовим договором. Наказом ВП «АЕМ» № 301 від 22.06.2015 р. «Про зміну оргструктури» із організаційної структури ВП «АЕМ» з 01.10.2015 р. було виключено посаду заступника технічного директора - головного інженера з розвитку, яку час видання наказу обіймав позивач. Наказом ВП «АЕМ» № 319 від 26.06.2015 р. «Про внесення змін до штатного розпису» вказана посада була виключена із штатного розпису ВП «АЕМ». Наказом ВП «АЕМ» № 329 від 03.07.2015 р. «Про виконання вимог наказу «Про зміну оргструктури» від 22.06.2015 р. № 301» було створено комісію для визначення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників ВП «АЕМ» у зв'язку зі змінами в організації праці та вирішення питань розстановки працівників відповідно до змін до штатного розпису, до складу якої було включено доньку позивача ОСОБА_5, як начальника відділу організації праці та заробітної плати ВП «АЕМ». Рішення про склад комісії приймав генеральний директор ВП «АЕМ» Корольченко А.П. Із вказаним наказом про створення згаданої комісії ОСОБА_5 була ознайомлена тільки 30.07.2015 р. 30.07.2015 р. розглядалися пропозиції генерального директора ВП «АЕМ» щодо перенесення на 05.08.2015 р. (дострокове) введення структури ВП «АЕМ», що свідчить про проведення виробничої наради з питань, що виникли внаслідок введення нової організаційної структури, а не визначення переважного права на залишення на роботі. Голосувань/рішень з питань, стосовно. переведення/скорочення ОСОБА_3 не відбувалось. На 31.07.2015 р. було заплановано розгляд, окрім іншого, питання про переведення ОСОБА_3 на посаду головного інженера заводу спеціальних конструкцій ВП «АЕМ» згідно поданої ним заяви. У зв'язку з цим на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_5 30.07.2015 р. з метою врегулювання реального конфлікту інтересів було підготовлено та особисто надано генеральному директору ВП «АЕМ» службову записку за №03-25/174 про виключення чи відсторонення її від роботи Комісії та продубльовано через загальний відділ в межах строку, передбаченого ст.28 Закону України «Про запобігання корупції». Вирішення питань щодо переведення ОСОБА_3 на іншу посаду проходили за відсутності його доньки - ОСОБА_5 а, отже, потенційний конфлікт інтересів у даному випадку було врегульовано відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» та Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом» ПМ-Д.0.34.621-15, затвердженої 28.05.2015 р. президентом ДП «НАЕК «Енергоатом», реального конфлікту інтересів не виникло. 26.08.2015 року ВП «АЕМ» було видано наказ №227-вк «Про оголошення догани». Пунктом 1 наказу ВП «АЕМ» № 227-вк від 26.08.2015 р. «Про оголошення догани» позивачу було оголошено догану за невиконання вимог антикорупційного законодавства (ст.ст. 28, 61 Закону України «Про запобігання корупції», п.п. 3.1.6, 3.4.1, 3.4.3 Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом»). Із наказу № 227-вк вбачається, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення за невиконання вимог антикорупційного законодавства послугувало те, що членом комісії, до повноважень якої віднесено прийняття рішень щодо переведення працівників відповідно до змін до штатного розпису була в тому числі і донька позивача - ОСОБА_5, але від позивача - ЗГДГІР ОСОБА_3 - будь-якого повідомлення про виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів не надходило. Згідно наказу № 227-вк невиконання позивачем вимог антикорупційного законодавства було вчинено під час засідань вказаної комісії, які відбулися 30.07.2015 р. і 31.07.2015 р.

Не погоджуючись із таким формулюванням, мотивацією наказу № 227-вк та оголошенням йому догани, він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

З урахуванням збільшених позовних вимог позивач просив суд визнати незаконним та скасувати п.1 наказу Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за № 227-вк від 26.08.2015 р., стягнути з Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» на його користь 5 000,00 грн. моральної шкоди, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 974,40 грн., витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2 000,00 грн. та ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атоменергомаш» здійснити нарахування і виплату премії ОСОБА_3 в розмірі 50% від встановленого посадового окладу та тарифних ставок станом на 22.12.2015 р. відповідно до наказу №631 від 15.12.2015 року «Про виплату премії працівникам ВП АЕМ до професійного свята - Дня енергетики» та премії за результатами роботи за серпень 2015 року.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 червня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасувати п.1 наказу Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за № 227-вк від 26.08.2015 р. «Про оголошення догани».

Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 974,40 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2 000,00 грн.

В задоволені інших позовних вимогах відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволені позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встановлено, що ОСОБА_3 працював на посаді заступника технічного директора - головного інженера з розвитку (ЗТДГТР) з 03.03.2014 року по 25.11.2015 року у Відокремленому підрозділі «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом».

22 червня 2015 року генеральним директором ВП «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом» Корольченко А.П. було видано наказ №301 про зміну оргструктури, яким було передбачено, в тому числі і виключення з організаційної структури посади заступника технічного директора - головного інженера з розвитку (ЗТДГТР), тобто, тієї посади, яку займав ОСОБА_3

26 червня 2015 року в.о. генерального директора Є.І. Лавровим було винесено наказ № 319, яким, на підставі вищеназваного наказу від 22.06.2015 року №301, було внесено зміни до штатного розпису.

03 липня 2015 року генеральним директором ВП «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом» Корольченко А.П. було видано наказ №329 «Про виконання вимог наказу «Про зміну оргструктури» від 22.06.2015 №310», яким було передбачено створення комісії для визначення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників ВП «Атоменергомаш» у зв'язку зі змінами в організації праці. До членів комісії передбачено включення начальника ВОПтаЗ, тобто доньку позивача по справі.

На засіданні комісії, яке відбулося 30.07.2015 року ОСОБА_3 був присутній за запрошенням. Як член комісії на засіданні була присутня його донька - ОСОБА_5 Повістка дня на засіданні комісії для визначення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників ВП АЕМ в зв'язку із зміною в організації праці і вирішенню питань розстановки працівників у відповідності із змінами в штатному розкладі була - організація виконання наказу ВП АЕМ від 26.06.2015 №319 «Про внесення змін до штатного розпису». Жодних голосувань з питань, стосовно переведення/скорочення ОСОБА_3 не відбувалось. Розгляд питання стосовно можливості переведення ОСОБА_3 на посаду головного інженера ЗСК було вирішено провести на засіданні комісії 31.07.2015 року. Більше в цей день комісія не засідала.

На засіданні комісії для визначення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників ВП АЕМ в зв'язку із зміною в організації праці і вирішенню питань розстановки працівників у відповідності із змінами в штатному розкладі, яке відбулося 31.07.2015 року ОСОБА_3 участі не приймав. На вищеназваному засіданні було вирішено «Відсторонити ОСОБА_5 від участі в засіданні комісії, на яких розглядатимуться питання переводу ОСОБА_3.»

Після цього ОСОБА_5 покинула зал засідань, про що додатково було відмічено в протоколі №2 засіданні комісії.

Згідно п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

Про те, що членом комісії є також і донька позивача ОСОБА_3 дізнався лише 30.07.2015 року після того як був запрошений на засідання комісії. Жодних питань, які б стосувалися його особисто на засіданні комісії в цей день не проводилося.

31.07.2015 року доньку позивача було відсторонено від участі в голосуванні при вирішенні питань, що стосувалися ОСОБА_3

Згідно до п. 1 наказу №227-вк від 26.08.2015 року «Про оголошення догани» за підписом в.о. генерального директора ВП «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом» Лавровим С.І. за невиконання вимог антикорупційного законодавства (ст. 28, 61 Закону, п. 3.1.6, 3.4.1, 3.4.3 Програми) ЗТДГІР ОСОБА_3 (таб. №36713) оголошено догану.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

Близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта;

Особливості запобігання корупції в діяльності юридичних осіб визначені розділом Х «Запобігання корупції у діяльності юридичних осіб» ЗУ «Про запобігання корупції» (ст. 61-64).

Підпункт 5 п. 3 ст. 61 ЗУ «Про запобігання корупції» встановлює обов'язок посадових та службових осіб юридичних осіб невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Пункт 3.1.6 Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом» ПМ_Д.0.34.621-15 зобов'язує посадових осіб та працівників ДП «НАЕК «Енергоатом» невідкладно письмово інформувати Уповноваженого (керівника уповноваженого підрозділу ВП чи уповноважену посадову особу ВП), президента (генерального директора (директора ВП) Компанії про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Конфлікту інтересів та порушень антикорупційного законодавства в діях ОСОБА_3 при проведенні засідань комісії для визначення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників ВП АЕМ в зв'язку із зміною в організації праці і вирішенню питань розстановки працівників у відповідності із змінами в штатному розкладі не було.

У ст. 1 абзаці 3 ч. 1 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» термін «конфлікт інтересів» визначено у більш розширеному значенні, як суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. У оскаржуваному наказі не зазначено, в чому конкретно полягає суперечність між особистими інтересами ОСОБА_3 та його посадовими обов'язками, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття ним рішень, а також на вчинення чи не вчинення певних дій під час виконання наданих йому повноважень, що може свідчити про виникнення конфлікту інтересів. Вивченням посадової інструкції ОСОБА_3 встановлено, що питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням по відношенню до ОСОБА_8 не здійснює. Сам факт перебування ОСОБА_3 на цій посаді, в той час як його донька є начальником відділу праці та заробітної плати, який не входить до складу очолюваного ним підрозділів, за наявності безперечних даних про те, що ОСОБА_5 не перебуває у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_3, а також за відсутності даних про здійснення ним конкретних дій, пов'язаних з реалізацією своїх повноважень, а також дій, які б відповідно свідчили про наявність особистого інтересу, або не вчинення тих дій, які він повинен здійснювати в межах посадової інструкції, не створює за змістом Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» конфлікт інтересів, отже і не передбачає обов'язку особи повідомити безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту інтересів.

Зважаючи на те, що суть корупційного діяння полягає саме у тому, що особи не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам, відповідальність за цією нормою настає лише у тому разі, коли такі особи мали у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або були безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам, переконливих доказів чому по справі не здобуто, а відтак конфлікт інтересів у справі відсутній.

Крім того, як обґрунтовано посилається представник позивача, в особовій справі ОСОБА_3, ОСОБА_8 міститься автобіографія, в яких зазначено родинний зв'язок та місце роботи відповідно кожного з них.

У разі виникнення конфлікту інтересів службовця, який входить до складу колегіального органу (органу місцевого самоврядування, комітету, комісії, колегії тощо), такий службовець не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, якщо його неучасть не впливає на правомочність цього органу.

Однак мова йде лише про ті колегіальні органи, які вправі приймати рішення, що породжують певні правові наслідки для окремих осіб чи невизначеного кола осіб. Діяльність інших колегіальних органів, які носять консультативно-дорадчий характер і не мають безпосереднього впливу на прийняття правового рішення, у контексті наявності конфлікту інтересів не розглядаються.

У разі якщо неучасть службовця, у якого виник конфлікт інтересів та який входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такого службовця у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи достатніх даних, які б свідчили про наявність у діях ЗГДТД ОСОБА_3 конфлікту інтересів з ОСОБА_5, яка є її донькою позивача, та порушень ОСОБА_3 інших обмежень, встановлених законодавством.

Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у виді догани.

В той же час, згідно положень ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків, причинного зв'язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3 ст. Згідно з ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з ст. 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Судом встановлено, що при застосуванні до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідачем по справі був порушений порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачений ст.149 КЗпП України, зокрема роботодавцем не були відібрані від ОСОБА_3 письмові пояснення щодо скоєного порушення трудової дисципліни, що підтверджується поясненнями представника відповідача, крім того відповідач не надав доказів того, що при накладенні стягнення була врахована ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок та попередню роботу працівника, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що оскаржуємий наказ про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани є не законними та підлягає скасуванню.

Щоб поставити працівнику у вину невиконання чи неналежне виконання взятих на себе обов'язків і притягнути його до дисциплінарної відповідальності, роботодавець повинен довести, що воно мало місце не внаслідок його неналежного керівництва і забезпечення необхідних умов праці, а через вину працівника. Згідно з ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Відповідач - знаючи про родинні стосунки позивача та його доньки, про скорочення посади, яку обіймає ОСОБА_3, включає до складу комісії ОСОБА_5 без вказівки за виключенням питання, які стосуються ОСОБА_3

Про наявність негативних наслідків для підприємства не вказано ні у запереченнях відповідача на позовну заяву, не надано в ході розгляду справи і відповідних доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» від 31.03.1995 року №4 із змінами, судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган.

Отже суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що п.1 наказу відповідача за №227-вк від 26.08.2015 року «Про оголошення догани» у зв'язку із порушенням ОСОБА_3 антикорупційного законодавства є незаконним, оскільки відповідачем при винесенні вказаного наказу були порушені вимоги ст.ст. 147,148 КЗпП України, та не були враховані вимоги ст.149 КЗпП України.

А тому на підставі вищевикладеного, суд вірно не увбачив в діях позивача підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та скасував п.1 наказу від 26.08.2015 року №227-вк «Про оголошення догани» виданий ВП «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом».

Докази та обставини, ні які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» відхилити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 червня 2016 рокуу цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: