Справа № 369/6308/15-ц
Провадження № 2/369/616/16
РІШЕННЯ
Іменем України
12.10.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_4 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей та сімї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_3 Абдольмоталеб, про визнання договору іпотеки нікчемним, визнання недійсним протоколу про проведення прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, вилучення запису з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та припинення іпотеки за іпотечним договором від 11 вересня 2007 року,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року позивач ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ОСОБА_3, звернулася з позовом до суду до відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про визнання договору іпотеки нікчемним, визнання недійсним протоколу про проведення прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, вилучення запису з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та припинення іпотеки за іпотечним договором від 11 вересня 2007 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 11 вересня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_3 Абдольмоталеб був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 48-07-Ил/02, відповідно до умов якого позичальник отримав від банку в кредит в розмірі 250000 доларів США з терміном погашення кредиту до 09 вересня 2022 року.
В рахунок виконання зобовязань ОСОБА_3 за кредитним договором між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» і ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 48-07-П/02, а також договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно: домоволодіння, яке розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Трояндова, 3, загальною площею 270,4 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., і земельну ділянку площею 0,0819 га, яка розташована за вищевказаною адресою з кадастровим номером 3222485901:01:003:0007.
За невиконання умов кредитного договору рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2012 року було задоволено вимоги банку про стягнення з позичальника заборгованості.
В подальшому іпотечне майно було реалізовано на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».
26 лютого 2014 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_5 видані свідоцтва про право власності на вказану земельну ділянку та домоволодіння, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Трояндова, 3.
Позивач зазначає, що передача у заставу вищевказаного нерухомого майна та подальша його реалізація були незаконними, оскільки за адресою розташування нерухомого майна фактично проживала малолітня дочка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_3.
З 04 липня 2003 року за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Трояндова, 3 проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 Разом з нею за вказаною адресою проживала її дочка ОСОБА_2 ОСОБА_3.
На підставі вимог ч. 1 ст. 124 ЦК України позивач вважає, що укладений іпотечний договір є нікчемним, оскільки він був укладений без дозволу органу опіки та піклування, у звязку з чим було порушено право дитини на недоторканість житла.
Згідно вимог ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, встановлених ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема у звязку з невідповідністю змісту правочину нормам Цивільного кодексу України та іншим актам чинного законодавства.
Вказане спірне нерухоме майно банк ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» придбав на аукціоні під час його продажу на прилюдних торгах. Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, то така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, передбачених ч. ч. 1-3, 6 ст. 203 ЦК України.
Визнання нікчемним спірного іпотечного договору свідчить про порушення норм ст. 203 ЦК України при проведенні прилюдних торгів з реалізації спірного іпотечного майна, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання недійсним протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомо майна, акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та виданого на підставі даного акту свідоцтва про право власності.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила встановити нікчемність іпотечного договору від 11 вересня 2007 року, укладеного між нею та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»; визнати недійсним протокол № 1-261/13-ПР-і про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна; визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 26 лютого 2014 року серія № 695; вилучити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис про право власності № 4799933, де як підстава виникнення права власності, вказано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 26 лютого 2014 року; визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 26 лютого 2014 року серія № 691 про право власності на житловий будинок; вилучити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис про право власності № 4799700, де, як підстава виникнення права власності, вказується свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 26 лютого 2014 року; припинити іпотеку за іпотечним договором, укладеного 11 вересня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1; вилучити запис із державного реєстру іпотек про реєстрацію іпотечного договору, укладеного 11 вересня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1; вилучити із державного реєстру обтяжень і заборон запис про заборону відчуження домоволодіння номер РПВН 879969, що виник на підставі укладеного іпотечного договору від 11 вересня 2007 року; вилучити із державного реєстру обтяжень і заборон запис про заборону відчуження земельної ділянки площею 0,0819 га, кадастровий номер 3222485901:01:003:0007, що виник на підставі укладеного іпотечного договору від 11 вересня 2007 року.
Під час розгляду справи до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету споруд були залучені: Служба у справах дітей та сімї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_3 Абдольмоталеб.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ОСОБА_3, не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та її представника. Під час надання пояснень по справі в судовому засіданні від 15 червня 2016 року представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, суду надана заява про розгляд справи у відсутності представника відповідача. У письмових заперечення на позовну заяву, які долучені до матеріалів справи, та наданих у судовому засіданні від 15 червня 2016 року поясненнях, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача ОСОБА_4 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Київській області не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в наданих до суду запереченнях представник відповідача просив проводити розгляд справи у відсутності представника відповідача.
У судове засідання представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей та сімї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області не зявились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, суду надана заява про розгляд справи у відсутності представника третіх осіб.
У судове засідання третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 не зявилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, суду надана заява про розгляд справи без її участі.
У судове засідання представник третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. Під час надання пояснень по справі в судовому засіданні від 15 червня 2016 року представник третьої особи заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У судове засідання третя особа ОСОБА_3 Абдольмоталеб не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, показання свідка ОСОБА_7, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», і ОСОБА_3 Абдольмоталеб був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, платності в розмірі 250000 доларів США з оплатою по процентній ставці 14,00 процентів річних зі строком повернення до 09 вересня 2022 року.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 11 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір. Згідно умов п. п. 1.1., 1.2 іпотечного договору іпотекодавець ОСОБА_1 передала в заставу (іпотеку) іпотекодержателю ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» нерухоме майно: домоволодіння номер РПВН 879969, розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Трояндова, 3, загальною площею 270,4 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., яке складається з житлового будинку (піноблок обкладений цеглою) під літ. А, вартістю 387413 грн.; огорожі (1-4) вартістю 18375; криниці І (з/бет. кільця) вартістю 6423 грн.; вигрібної ями ІІ (бетон) вартістю 4101 грн.; земельну ділянку площею 0,0819 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222485901:01:003:0007, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Трояндова, 3.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2012 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» по справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 Абдольмоталеба, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 Абдольмоталеба, ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 4456 929 грн. 89 коп., та судовий збір у сумі 3219 грн., всього 4460148,89 грн..
На стадії виконавчого провадження вищевказане іпотечне майно було реалізовано на прилюдних торгах на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».
Згідно протоколу № 1-261/13/ПР-і про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 від 06 листопада 2013 року, переможцем прилюдних торгів визнано ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» щодо придбання предмету іпотеки, а саме: домоволодіння яке розташовано за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Трояндова, 3, загальною площею 270,4 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., і земельну ділянку площею 0,0819 га, яка розташована за вищевказаною адресою з кадастровим номером 3222485901:01:003:0007. Предмет іпотеки було продано за ціною 1678379 грн. без ПДВ.
Відповідно до ОСОБА_8 № 36803964 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 13 січня 2014 року покупцем нерухомого майна згідно вимог ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України за № 68/5 від 27 жовтня 1999 року, визнано іпотекодержателя ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». Прилюдні торги на придбання предмета іпотеки в рахунок погашення боргу відбулися з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».
26 лютого 2014 року за реєстровими № № 691, 695 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_5 були видані свідоцтва про придбання арештованого майна з прилюдних торгів (аукціонів) на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0819 га, кадастровий номер 3222485901:01:003:0007, що знаходяться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Трояндова, 3, іпотеко держателю, який скористався правом придбання предмету іпотеки за початковою ціною, шляхом заліку своїх забезпечувальних вимог в рахунок ціни майна боржника.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 18297715, вбачається, що на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 691, виданого 26 лютого 2014 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на праві власності належить житловий будинок, який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Трояндова, 3. Номер запису про право власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 47999700.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 18298831, вбачається, що на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 695, виданого 26 лютого 2014 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0819 га, кадастровий номер 3222485901:01:003:0007, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Трояндова, 3. Номер запису про право власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 4799933.
У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилається на те, що іпотечний договір від 11 вересня 2007 року, укладений між нею та ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» є нікчемним з підстав, передбачених нормами ч. 6 ст. 203, ч. 1 ст. 224 ЦК України, оскільки право на користування предметом іпотеки мала малолітня особа, а при укладанні спірного іпотечного договору не було отримано згоди органу опіки та піклування на укладання такого правочину.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначала, що з 04 липня 2003 року вона проживає та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, тому є встановленим той фактом та обставина, що її дитина ОСОБА_2 ОСОБА_3 також проживала разом з нею за вказаною адресою. На підтвердження даної обставини позивачем надано копію свого паспорта з відміткою про місце реєстрації.
На виконання вимог ухвали суду від 11 травня 2016 року про витребування доказів представником відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» надано належним чином завірену копію паспорта ОСОБА_1 з 1 по 13 сторінку з відміткою представника банку «з оригіналом згідно від 08 серпня 2007 року», які долучені судом до матеріалів справи.
З даної копії паспорта вбачається, що на сторінці 12 паспорта наявна відмітка про те, що з 04 липня 2003 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. На сторінці 7 паспорта міститься відмітка про наявність в ОСОБА_1 дитини ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно п. 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від її майнових прав.
В своїх письмових запереченнях на позовну заяву третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 зазначала про те, що при посвідченні спірного договору іпотеки від 11 вересня 2007 року згода органів опіки та піклування не вимагалась на передачу в іпотеку домоволодіння та земельної ділянки, оскільки позивачем була надана довідка (виписка з будинкової книги про склад сімї і прописаних осіб) за формою № 3, видану виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якій зазначено, що в домоволодінні проживали та зареєстровані члени сімї - лише ОСОБА_1. Інформація, надана ОСОБА_1 при підписанні та нотаріальному посвідченні спірного іпотечного договору, виключала наявність права користування предметом іпотеки малолітніми дітьми.
Також в матеріалах справи міститься копія відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_6 за вих. № 9/01-16 від 10 лютого 2016 року (а.с. 82), в якій зазначено, що серед документів, які зберігаються разом з примірником іпотечного договору від 11 вересня 2007 року, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1, посвідченого за реєстровим № 1749, відсутня згода органів опіки та піклування на передачу домоволодіння та земельної ділянки в іпотеку. Така згода органів опіки та піклування на передачу в іпотеку домоволодіння та земельної ділянки не вимагалась при посвідченні вищевказаного іпотечного договору, оскільки була надана довідка за формою № 3, видана Виконавчим комітетом Петропавлівсько- Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 2736 від 07 вересня 2007 року, в якій зазначено, що в домоволодінні проживала та зареєстрована лише ОСОБА_1.
Відповідно до умов п. 6 іпотечного договору від 11 вересня 2007 року іпотекодавець ОСОБА_1 засвідчила та гарантувала, що на момент підписання цього договору не існує подій, що створюють загрозу належному виконанню цього договору, від іпотекодержателя не приховано обставин, які мають істотне значення, внаслідок іпотеки не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких іпотекодавець зобовязаний утримувати.
При укладанні спірного договору іпотеки ОСОБА_1 свідомо надала нотаріусу відомості, з яких вбачалось, що в будинку, який переданий в іпотеку, крім неї інші особи зареєстрованими не значились.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.
Згідно вимог ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобовязуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобовязання.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» органи опіки та піклування зобовязані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
В правовій позиції Верховного Суду України у справі за № 6-806 цс 16 зазначено, що норма ст. 177 СК України, ст. 16 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», яка передбачає необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладання батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямована на захист майнових прав дітей, відтак підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом його батьків є не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення такого договору, а порушення в результаті його укладення майнових прав дитини.
Посилаючись у своїй позовній заяві на норми ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», позивач ОСОБА_1 просила визнати договір іпотеки недійсним, оскільки вказаний договір іпотеки від 11 вересня 2007 року був укладений без відповідного дозволу органу опіки і піклування, який необхідний при укладанні такого договору, оскільки в будинку, який є предметом іпотеки проживала малолітня дитина її дочка ОСОБА_2 ОСОБА_3.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 надала акти про проживання, складені за її підписом та підписом ОСОБА_3 Абдольмоталеба, датовані 12 травня 2015 року і 22 травня 2015 року. В акті про проживання від 12 травня 2015 року зазначено про те, що ОСОБА_7, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджує, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 по даний час проживає разом зі своїми батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Трояндова, 3.
В акті про проживання від 22 травня 2015 року зазначено про те, що ОСОБА_8, яка проживає: ІНФОРМАЦІЯ_5, підтверджує, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 по даний час проживає разом зі своїми батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Трояндова, 3.
Однак, суд критично оцінює вказані докази, оскільки надані копії актів про місце проживання, неналежним чином складені, не скріплені печаткою органу місцевого самоврядування, тому не можуть братися судом до уваги як докази.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені цим Кодексом. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Слід зазначити, що підставою позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним позивач зазначила факт відсутності дозволу органу іпотеки і піклування на укладення такого договору, однак не посилалася на факти порушення майнових прав дитини внаслідок укладання такого договору.
Суд, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані в справі докази в їх сукупності, показання свідка ОСОБА_7, дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ОСОБА_3, відсутні. Позивачем не доведено, що були порушені майнові права дитини внаслідок укладання спірного договору іпотеки від 11 вересня 2007 року.
Щодо вимоги позивача про припинення іпотеки за іпотечним договором, укладеного 11 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» і ОСОБА_1, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 604 ЦК України зобовязання припиняється за домовленістю сторін.
До заперечень, які надійшли від третьої особи ОСОБА_4 примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, долучено копію виконавчого провадження № 209/4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 4456929,89 грн., з якого вбачається, що згідно постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області від 04 липня 2016 року відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-2694/12 від 21 грудня 2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 Абдольмоталеба загальної суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 4456929,89 грн..
Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай висуваються. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобовязання, воно вважається припиненим. Виконання, яке припиняє зобовязання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).
З викладеного вбачається, що вимога позивача ОСОБА_1 про припинення зобовязання за договором іпотеки не підлягає задоволенню, оскільки у відповідності до положень ст. 599 ЦК України судом не встановлено, що зобовязання за іпотечним договором від 11 вересня 2007 року, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1, є виконаними та можуть бути визнані такими, що припинені.
Щодо решти заявлених вимог позивача про вилучення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис про право власності № 4799933 та № 4799700, де, як підстава виникнення права власності вказано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 26 лютого 2014 року, та визнання недійсними свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, то суд відмовляє у задоволенні даних вимог, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів у їх обгрунтування.
Позивач ОСОБА_1 також просила визнати недійсним протокол № 1-261/13-ПР-і про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Слід зазначити, що правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже є правочином.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Примусове стягнення на предмет іпотеки та реалізація предмета іпотеки з прилюдних торгів здійснюється у відповідності до вимог ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 41-49 Закону України «Про іпотеку» та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5.
В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначала, що спірне нерухоме майно банк ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» придбав на аукціоні під час його продажу на прилюдних торгах. Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, то така угода є недійсною, з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, передбачених ч. ч. 1-3, 6 ст. 203 ЦК України.
Суд, зясувавши дійсні обставини справи та давши оцінку зібраним в справі доказам, дійшов висновку, що дана вимога позивача також не підлягає задоволенню, оскільки ні позивачем ОСОБА_1, ні її представником не доведено та не надано належних доказів, що проведені прилюдні торги з продажу предмету іпотеки були проведені з порушенням вимог чинного законодавства України.
Суд, зясувавши дійсні обставини справи, давши оцінку зібраним доказам в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів у їх обгрунтування, і тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись вимогами ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст. ст.. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 15, ч. 1, 3, 4 ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215, 509, 598, 604 ЦК України, ст. ст. 10, 16, 60, 213-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_4 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей та сімї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_3 Абдольмоталеб, про визнання договору іпотеки нікчемним, визнання недійсним протоколу про проведення прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, вилучення запису з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та припинення іпотеки за іпотечним договором від 11 вересня 2007 року, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.
Суддя Ковальчук Л.М.
Судове рішення № 62241323, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 12.10.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 369/6308/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: