Постанова № 62240784, 21.10.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7796/16-П

Номер провадження 3/359/2545/2016

Номер протоколу 0571/125120103/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Туманова К.Л., розглянувши за участю представників митниці ОСОБА_1, ОСОБА_2, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна, проживаючої за адресою: Україна, м. Харків, вул. Броненосця "Потьомкіна"АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: Україна, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Крупської, буд. 25, непрацюючої, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕЕ № 720717, виданий 20.11.2008 року, орган, що видав: 6326, персональний номер: НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

09.09.2016 р. о 08 год. 15 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" громадянка України ОСОБА_3, яка прилетіла з Грузії, м. Кутаїсі, до України, літаком авіакомпанії "МАУ", рейсом PS № 506, своїми діями обрала канал позначений символами зеленого кольору "зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою "білої лінії", яка позначає початок зони спрощеного митного контролю "зелений коридор" митниці, на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України, пасажирці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі 15 000 доларів США. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", де нею була видана готівка в розмірі 15 000 доларів США, що знаходилась в особистій жіночій сумці пасажирки (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_3 готівка належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми пасажирці було пропущено 11200 доларів США (еквівалент 9915 євро, згідно курсу НБУ станом на 09.09.2016 р.). За протоколом про порушення митних правил затримано 3800 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів на право переміщення валюти понад 10000 євро пасажирка не надала, до моменту перетину нею "білої лінії" до інспектора митниці на стійку митної консультації не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_3, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через "зелений коридор", готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню в повному обсязі з поданням банківських документів на суму, яка перевищує 10 000 євро, відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами, та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з чим працівниками митниці 09.09.2016 р. складений протокол про порушення митних правил № 0571/125120103/16.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом № 0571/125120103/16 вилучено:

- долари США, згідно курсу НБУ станом на 09.09.2016 р. за 100 доларів США 2663-7804 грн., кількістю 3800 доларів США, вартістю 101 223 грн. 66 коп.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки судом не встановлено.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 пояснила, що 9 вересня 2016 р. вона прилетіла до України з Грузії, куди відлітала з єдиною ціллю продати, належну її сім'ї, закордоном нерухомість, а саме квартиру в м. Батумі. Так, її чоловік 15 квітня 2016 р. оформив на себе кредит на купівлю автомобіля для їх родини, вартістю близько 15000 доларів США. Враховуючи, що квартирою в Грузії вони не користуються, то вони вирішили її продати, щоб мати змогу погасити даний кредит. Кредит оформлений на її чоловіка, оскільки вона ніде не працює. Прилетівши в Грузію, вона продала квартиру за 16000 доларів. При цьому, отримала вона грошові кошти за продаж квартиру в розмірі 15000 доларів США, оскільки сплатила всі обовязкові платежі. Таким чином, гроші, які вона мала при собі під час перетину митного кордону є її особистою власністю та мають легальне походження, оскільки вона отримала їх від продажу квартири в Грузії. Також, додала, що при відльоті з Грузії вона задекларувала наявну в нею суму коштів у розмірі 15000 доларів США. Прилетівши до України, вона хотіла задекларувати також ці кошти. Однак, враховуючи те, що вона не ознайомлена з митними правилами України, вона не знала, де необхідно здійснювати декларування. У звязку з цим, вона під час проходження митного контролю навіть не звернула уваги по якому коридору його проходить. Вже на виході побачивши працівників митниці, вона запитала в них, де можна задекларувати валюту. Однак, останні їй повідомили, що вона вже порушила митні правила України. Будь-якого наміру порушувати митні правила України вона не мала, і обовязково б задекларувати наявні в неї кошти, як би знала де та як необхідно це робити. Вину у вчиненому правопорушенні вона визнала в повному обсязі, щиро розкаялась у вчиненому. Також, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 зазначила, що ці грошові кошти є надзвичайно значною, важливою та необхідною для її родини сумою. Так, вона ніде не працює, не має будь-якого доходу, та наданий момент доглядає за малолітньою дочкою. Вся її родина перебуває на повному утриманні її чоловіка. У звязку з цим, вони і вирішили продати нерухомість за кордоном, лише для того, щоб погасити кредити, оскільки іншого способу немає. Конфіскація цих коштів позбавить можливості їх родину погасити кредит. Враховуючи все вищевикладене, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 просила суд, застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу, а вилучені у неї кошти повернути, оскільки це для неї значна сума коштів, та необхідні для виплати кредиту, так як будь-яких інших коштів її родина немає.

Представник митниці протокол підтримала, та зазначила, що громадянка України ОСОБА_3 скоїла порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у звязку з чим просила застосувати до правопорушниці адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та представника митниці, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про доведеність вини громадянки України ОСОБА_3 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне. Згідно протоколу про порушення митних правил № 0571/125120103/16 від 09.09.2016 р. громадянка України ОСОБА_3 обрала вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка України ОСОБА_4 перетнула "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушниці доведена і підтверджується письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил № 0571/125120103/16 від 09.09.2016 р. (а.с.2-5), даними протоколу опитування в справі про порушення митних правил № 0571/125120103/16 від 09.09.2016 р. (а.с.6-8), даними доповідної записки державного інспектора ВМО № 3 м/п "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС ОСОБА_5 від 09.09.2016 р. (а.с.9-10), описом предметів (а.с.11), письмовими поясненнями правопорушниці (а.с.12), копією переліку іноземної валюти, затриманої за протоколом про ПМП № 0571/125120103/16 (а.с.14), розрахунком еквіваленту 10 000 євро, щодо доларів США станом на 09.09.2016 р. до протоколу про ПМП № 0571/125120103/16 від 09.09.2016 р. (а.с.15), актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 125120103/2016/384 від 09.09.2016 р. (а.с.17) та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 ЗУ "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною ОСОБА_5 України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до даної Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. З аналізу застосування зазначеної норми випливає, що положення даної статті містять три окремі правила. Перше правило має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, а третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Згадані правила не застосовуються окремо, тлумачаться в контексті загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних (громадських) інтересах; права регулювати використання власності; права встановлювати систему оподаткування.

Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 3800 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежено лише суму (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_3 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.

Проте відповідність третьому критерію справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з'ясування обставин і фактів.

ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обовязково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").

З матеріалів справи не вбачається, що громадянка України ОСОБА_3 раніше судима, або притягується до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми за межі України резидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила громадянка України ОСОБА_3 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка України ОСОБА_3 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення недостатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку громадянка України ОСОБА_3 потенційно могла завдати державі, була б незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з наданих правопорушницею в судовому засіданні документів, а саме ексклюзивного договору на продаж квартири від 08.08.2016 р. гр. ОСОБА_3 продала належну її родині на праві приватної власності квартиру, яка знаходиться в Грузії, м. Батумі по вулиця Кобаладзе, будинок 8а, № 311, кадастровий код: 05.24.03.029.01.311 (а.с.18-20). За продаж даної квартири ОСОБА_3 отримала грошові кошти у сумі 15000 доларів США, після сплати всіх необхідних обовязкових платежів у розмірі 6 % від загальної вартості обєкту продажу (16000 доларів США).

Крім того, відповідно до копії митної декларації, громадянка ОСОБА_3 при відльоті з Грузії, здійснювала декларування грошових коштів, які вона мала при собі, саме у розмірі 15000 доларів США. Джерело походження даної валюти у декларації зазначено продаж нерухомості (а.с.21).

Таким чином, це свідчить про те, що грошові кошти, які мала при собі громадянка України ОСОБА_3 при перетині митного кордону України 9 вересня 2016 р. вона отримала від продажу, належної її родині, нерухомості в Грузії та є її приватною власністю. Тобто дані грошові кошти мають законне походження, оскільки отримані нею за результатами укладення договору купівлі-продажу квартири закордоном.

Так, у судовому засіданні встановлено, що чоловіком ОСОБА_3 ОСОБА_4 (а.с.32-33) з метою покращення соціально-побутових умов проживання їх родини, а саме для придбання автомобілю, 15 квітня 2016 р. було оформлено кредитний договір № 1806/2016 (а.с.36-37). Відповідно до умов якого, банк видав кредит в сумі 339661,02 грн., під процентну ставку 16,99 річних з моменту видачі кредиту до 01.05.2019 р.(в подальшому сума ставки буде змінюватися, зокрема + 3,90 %), для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки "Suzuki", модель "Swift", дата випуску 2016 рік, № кузова TSMNZC72S00648634, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "ТЕХНІК-ЦЕНТР". З метою забезпечення виконання умов даного кредитного договору, цього ж дня було укладеного між ТОВ "КРЕДОБАНК" та ОСОБА_4 договір застави. Предметом застави є рухоме майно автотранспорт "Suzuki Swift", дата випуску 2016 рік, № кузова TSMNZC72S00648634 (а.с.38-39). Також було ще укладено договір поруки № 1806/2016/2 від 15.04.2016 р. між ТОВ "КРЕДОБАНК" та ОСОБА_3, відповідно до якого остання зобовязується перед кредитором за виконання ОСОБА_4 зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором № 1806/2016 від 15.04.2016 р. (а.с.40-41).

Таким чином, грошові кошти, які мала при собі ОСОБА_4 під час перетину митного кордону України, яка прилетіла з Грузії до України, необхідні їй та її сім'ї для забезпечення виконання взятих на себе її чоловіком кредитних зобовязань за кредитним договором на придбання автомобілю для їх родини. Дані кошти їм необхідні для того, щоб мати змогу, якнайшвидше, погасити кредит в повному обсязі, у звязку з чим вони не будуть сплати відсотки за користування кредитом.

При цьому, як вбачається з довідки Чугуївського відділення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (а.с.42) за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2016 р. у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків відсутня інформація про доходи ОСОБА_3 Також відповідно до довідки Чугуївського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (а.с.43) відомості відносно ОСОБА_3 у Державному реєстрі загальнообовязкового державного соціального страхування за 2014-2016 роки відсутні. Це свідчать про те, що ОСОБА_3 ніде не працює та не має будь-якого доходу. Також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають малолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.34-35). У зв'язку з чим ОСОБА_3 на даний час займається домогосподарством та здійснює догляд за своєю малолітньою дочкою. Таким чином, ОСОБА_3 разом з дочкою перебувають на повному утриманні її чоловіка ОСОБА_4

З огляду на ці обставини, суддя приходить до висновку, що вилучені у громадянки ОСОБА_3, грошові кошти є для нею значною та важливою сумою коштів. Так, дані кошти є фактично єдиним джерелом для погашення, взятого її чоловіком кредиту з метою забезпечення і покращення умов проживання їх родини, у розмірі 339661,02 гривень. При цьому, на даний момент, ці гроші є для них і надзвичайною необхідною сумою, оскільки вони зможуть забезпечити виконання кредитних зобовязань в повному обсязі, та уникнути в подальшому сплати відсоткової ставки за даним кредитом.

Встановлено, що грошові кошти, які мала при собі ОСОБА_3 при перетині державного кордону України, є її приватною власністю, які мають легальне походження, оскільки вона їх отримала від продажу квартири закордоном, а саме в Грузії, куди вона відлітала лише з цією ціллю. Дані грошові кошти ОСОБА_3 ввозила на України для того, щоб мати змогу оплати взяті їх родиною, в особі її чоловіка, кредитні зобовязання на придбання автомобілю, в повному обсязі. Саме для цього вони з чоловіком і продали їх квартиру в Грузії. Тобтоцільовим призначенням цих коштів є покращення їх сімейно-побутових умов. Отже, ці кошти є фактично єдиним джерелом для забезпечення виконання умов кредитного договору, оскільки будь-яких доходів вона не має. Конфіскації цих коштів, на які розраховувала ОСОБА_3 та її чоловік, який не має жодного відношення до порушення митних правил, ставить їх сім'ю в скрутне матеріальне становище, що в свою чергу позбавить можливості виконати взяті на себе її чоловіком кредитні зобовязання в повному розмірі, змусить продовжувати сплачувати відсотки за користування кредитом, які в подальшому будуть збільшені, що взагалі поставить під загрозу подальше життя їх родини.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянки України ОСОБА_3 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення, її матеріальне та сімейне становище, а також указані нею обставини, щодо виїзду за межі території України, та повернення на Україну, те, що вона перевозила таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено нею з необережності, у зв'язку з тим, що вона не знала митних правил України. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти. При цьому, дані документи вона також мала і при проходженні митного контролю.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянки України ОСОБА_3 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї "індивідуальний надмірний тягар", так як вартість предмета правопорушення у співвідношенні із майновим станом ОСОБА_3Г є значною та істотно вплине на майновий стан її родини.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища громадянки України ОСОБА_3 і її родини, та може поставити під загрозу подальше виконання кредитних зобовязань, а ніяк не сприятиме її вихованню та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_3 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

Таким чином, з правопорушниці громадянки України ОСОБА_3 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 09.09.2016 р. № 0571/16 до місця зберігання 09.09.2016 р. у розмірі 16 грн. 60 коп. (а.с.25).

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 275,60 грн.

Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винною громадянку України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕЕ № 720717, виданий 20.11.2008 року, орган, що видав: 6326, персональний номер: НОМЕР_1, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0571/125120103/16, а саме:

- долари США, за курсом НБУ на 09.09.2016 р., за 100 доларів США 2663-7804 грн., кількістю 3 800 доларів США, вартістю 101 223 грн. 66 коп., повернути громадянці України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕЕ № 720717, виданий 20.11.2008 року, орган, що видав: 6326, персональний номер: НОМЕР_1.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕЕ № 720717, виданий 20.11.2008 року, орган, що видав: 6326, персональний номер: НОМЕР_1, на користь Київської митниці ДФС понесені витирати на транспортування предметів правопорушення до місця зберігання в справі про порушення митних правил № 0571/16 у розмірі 16 грн. 60 коп. (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку:820172, р/р: 35213060089083).

Стягнути з громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕЕ № 720717, виданий 20.11.2008 року, орган, що видав: 6326, персональний номер: НОМЕР_1, в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: К.Л. Туманова