Рішення № 62239324, 19.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 22-ц/796/11695/2016 Головуючий в 1 інстанції -Гаврилова О.В.

Доповідач - Заришняк Г.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.05.2015р., за заявою представника позивача ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", позовну заяву ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 2672052,17грн. залишено без розгляду.

Цією ж ухвалою залишено без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним пункту кредитного договору.

В обґрунтування позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» зазначало, що 13.12.2007 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є АТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1998руі-12-07 зі змінами та доповненнями, згідно умов якого Банк позивач надав останній в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредит в сумі 350,000,00 доларів США зі сплатою 13% річних, з кінцевим строком погашення 31 грудня 2016 року. З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за вказаним кредитним договором, 29.12.2011 року позивачем був укладений Договір поруки № 1998-руі-12/07/2 з відповідачем ОСОБА_4, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 31.03.2014 року у позичальника виникла заборгованість перед Банком, що у гривневому еквіваленті становить 6,086,343,01 грн., з яких: 2 014 452,02 грн. - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту, 948 054,90 грн. - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту, 36 373,00 грн. - сума строкової заборгованості за відсотками, 415 410,92 грн. - сума простроченої заборгованості за відсотками, 2 672 052,17 грн. - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсотках. Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на. користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором № 1998руі-12-07 від 13.12.2007р. в сумі 3 414 290,84грн. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, діючий інтересах ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідачів підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором не припинилось, оскільки ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» відмовлено в реєстрації за ним права власності на земельні ділянки, які є предметом іпотеки, відтак погашення вимог кредитора за рахунок предмета іпотеки не відбулось, а тому відповідачі мають погасити суму заборгованості за кредитом у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 13.12.2007 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1998pvi-12-07, згідно якого Банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 350 000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 13,00 % річних, а позичальник зобов'язався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором до 12 грудня 2008р. (а.с. 13-16 том 1-й).

Пунктом 3.4. цього договору, серед іншого, передбачено право банку вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів.

Виконання позивачем умов кредитного договору по наданню кредитних коштів визнано стороною відповідачів у судовому засіданні.

Встановлено, що 07.04.2008р. до вказаного кредитного договору 07 квітня 2008 року сторони уклали додаткову угоду №1, 02 липня 2008 р. - додаткову угоду №2, 28 грудня 2011 р. - додаткову угоду №3, 29 грудня 2011 р. - додаткову угоду №4, 30 грудня 2011 р. - додаткову угоду №5, 17 січня 2014 р. - додаткову угоду №6 (а.с.17-22 т.1).

Відповідно до додаткової угоди №3 від 28 грудня 2011 року сторонами внесено зміни та доповнення до кредитного договору, в тому числі визначили кінцевий термін повернення кредиту до 31 грудня 2016 року.

У відповідності до умов укладеного договору поруки №1998рvі-12-07/2 від 29 грудня 2011 р., поручитель ОСОБА_4 зобов'язався відповідати перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 13 грудня 2007 р., відповідно до якого боржникові наданий кредит у розмірі 350 000 доларів США зі сплатою 13% річних, з графіком погашення заборгованості та відсотків згідно умов кредитного договору, з кінцевим терміном погашення кредиту 31 грудня 2016 року (а.с.23 т.1).

У відповідності до п.5.1 кредитного договору в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, 28 грудня 2011 року Банк уклав з ОСОБА_2 договір іпотеки земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_3; земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_4: земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_5; земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_6, розташованих за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Щербанівська сільська рада.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором станом на 31.03.2014 р. у позичальника виникла заборгованість перед банком в сумі 311 676,45 доларів США, що по курсу НБУ станом на 31.03.2014 р. становить 3 414 290,84 грн., з яких: сума строкової заборгованості по тілу кредиту - 183 890,97 доларів США, що за курсом НБУ (10,9546 грн. за 1 дол. США ) становить 2 014 452,02 грн.; сума простроченої заборгованості по тілу кредиту - 86544 доларів США, що за курсом НБУ становить 948 054, 90 грн..; сума строкової заборгованості по відсоткам - 3 320,34 доларів США, що за курсом НБУ становить 36373 грн.; сума простроченої заборгованості по відсоткам 37 921,14 доларів США, що за курсом НБУ становить 415 410,92 грн.

Розмір заборгованості підтверджено розрахунком заборгованості, випискою по особовому рахунку (а.с.6-12, 113-157 т.1) й відповідачами не спростовується .

Разом з тим, з матеріалів справи видно, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 листопада 2014 року змінено в частині звернення стягнення на нерухоме майно шляхом визнання права власності за ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1998рvі-12-07 від 13.12.2007 року в сумі 6 086343,01 грн., яка складається з суми строкової заборгованості по основному боргу кредиту - 2 014 452,02 грн., суми простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 9 480 54,90 грн., суми строкової заборгованості по відсоткам - 36 373,00 грн., суми простроченої заборгованості по відсоткам - 415 410,92 грн., пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсотки в розмірі - 2672052, 17 грн. звернуто стягнення на нерухоме майно на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» шляхом визнання права власності за ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» на предмет іпотекина чотири земельні ділянки площею по 2,0 га та вартістю по 511 200 грн. кожна, за кадастровими номерами: НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6, що знаходяться на території Щербанівської сільської ради.

Як видно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, право власності на вказані земельні ділянки зареєстровано за позивачем.

Отже, загальна вартість отриманих позивачем у власність земельнихділянок, що належали іпотекодавцю, становить 2 044 800 грн.

За таких обставин, враховуючи вартість одержаних позивачем у власність земельних ділянок, колегія суддів вважає необхідним зменшити розмір стягнутої солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь позивача заборгованості за кредитним договором з 3 414 290,84грн. до 1 369 490 грн. 84 коп. (3 414 290,84- 2 044 800 = 1 369 490, 84), змінивши рішення районного суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,313 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року змінити. Зменшити розмір стягнутої солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором № 1998 рvі -12-07 від 13.12.2007р. з 3 414 290грн. 84коп. до 1 369 490 грн. 84 коп.

В решті дане рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: