Рішення № 62239320, 26.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.16р. Справа № 904/8390/16за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГІЯ ТМ", м.Дніпро

до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖИЛСЕРВІС-2" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення 23 320,81 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 06.10.16;

від відповідача: ОСОБА_3, дов. №3/5181 від 11.08.16

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ ТМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпропетровської міської ради про стягнення 23 320, 81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань за договором підряду з поточного ремонту підїзду на проспекті ОСОБА_4, будинок 83, підїзд 2, в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2016 порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.10.2016.

18.10.2016 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що після виконання робіт відповідачем для належного обслуговування житлового фонду було укладено низку договорів з іншими підрядниками, за яким контрагенти вимагали своєчасної оплати за виконані роботи, тому відповідач здійснював оплату саме за вказаними договорами. Відповідач також зазначає, що стягнення з відповідача спірної заборгованості може негативно вплинути на стан розрахункової дисципліни з іншими контрагентами, які на даний час здійснюють виконання поточних ремонтів та технічне обслуговування житлового фонду підприємства. У відзиві на позов відповідач просить суд врахувати наведені обставини та ухвалити рішення у справі відповідно до вимог чинного законодавства, та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ ТМ" (підрядник, позивач) та Комунальним підприємством "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпропетровської міської ради (замовник, відповідач) укладено договір підряду з поточного ремонту підїзду на проспекті ОСОБА_4, будинок 83, підїзд 2, №2014/3/51 від 24.03.2014, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов цього договору виконання підрядних робіт з поточного ремонту підїзду на проспекті ОСОБА_4, будинок 83, підїзд 2, що управляються замовником (а.с.9-11). Відповідно до п. 2.2. договору, початок та закінчення підрядних робіт визначається у календарному плані робіт. Відповідно до п. 3.1. договору, вартість робіт за договором складає 28112,46 грн., у тому числі ПДВ: 4685,41 грн., що підтверджується договірною ціною та кошторисними документами, які є невід'ємною частиною договору. Замовник передає підряднику заявки про об'єкти та обсяги робіт по мірі необхідності (п. 9.1. договору). Пунктом 12.1. договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи з поточного ремонту під'їзду за адресою: проспект К. Маркса, будинок 83, підїзд 2, на суму 28 112,46 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за березень 2014 року, договірною ціною, локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-1, які наявні в матеріалах справи.

Оскільки умовами договору не встановлено строку оплати робіт, 01.04.2014 позивач вручив відповідачу вимогу, якою просив відповідача сплатити заборгованість за договором підряду в розмірі 28112,46 грн. у строк до 08.04.2014 (а.с.39).

Зазначений розмір заборгованості підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2014 - 29.08.2016 (а.с.40).

Оскільки відповідач свої зобов'язання з своєчасної оплати робіт належним чином та у встановлений строк не виконав, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 09.04.2014-29.08.2016 у розмірі 2017,95 грн. та інфляційні втрати за період з 01.05.2014-29.08.2016 у розмірі 21302,86 грн., що і є причиною виникнення спору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору підряду виконав належним чином.

Враховуючи, вручену позивачем 01.04.2014 вимогу щодо сплати вартості підрядних робіт, строк оплати вартості підрядних робіт за договором підряду №2014/3/51 від 24.03.2014 року є таким, що настав 09.04.2014.

Відповідач наявність заборгованості, в період за який розраховано 3% річних та інфляційні втрати (з 09.04.2014 по 29.08.2016), не заперечив.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У звязку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано 3% річних за період з 09.04.2014 по 29.08.2016 у сумі 2017,95 грн. та інфляційні втрати за період з травня 2014 по серпень 2016 у сумі 21302,86 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.4), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2017,95 грн. та інфляційних втрат у сумі 21302,86 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу викладених у відзиві на позов заперечень щодо негативного впливу стягнення заборгованості у даній справі на платоспроможність відповідача щодо інших його контрагентів, суд зазначає, що наявність фінансових зобов'язань відповідача перед третіми особами, а також негативний вплив примусового стягнення заборгованості у даній справі на своєчасність розрахунків з іншими контрагентами відповідача не може бути підставою для звільнення відповідача від зобов'язань перед позивачем щодо оплати виконаних ним робіт.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпропетровської міської ради (49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 68, код 32350310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ ТМ" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, буд. 22, код 37814055) 3% річних у сумі 2017,95 грн., інфляційні втрати у сумі 21 302,86 грн. та 1378,00 грн. витрат зі сплати судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 24.10.16.

Суддя М.О.Ніколенко