Рішення № 6223845, 31.03.2009, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-151/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року. смт. Добровеличківка.

Добровеличківський районний суд Кіровоградській області в складі суду :

Головуючого судді Ведющенко В.В.

при секретарі Тарасенко Т.С.

за участю прокурора Бурега І.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні, в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області, цивільну справу за позовом Добровеличківської районної державної адміністрації, як органу опіки і піклування до ОСОБА_2 про відібрання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2009 року Добровеличківська районна державна адміністрації, як орган опіки і піклування звернулася до ОСОБА_2 з позовом про відібрання дитини. Позов мотивовано тим, що відповідач являється матір»ю неповнолітньої ОСОБА_3 10.04.1998 року. Відповідач в шлюбі не перебуває, батько в свідоцтві про народження дитини записаний за вказівкою матері згідно до вимог ст. 135 ч.1 СК України. Сім»я відповідача проживає у власному будинку. Відповідач працює помічником вихователя в Піщанобрідській спеціальній школі-інтернат. Неповнолітня ОСОБА_3 страждає стійким психіатричним захворюванням, має інвалідність з діагнозом «Розлад особистості та поведінки в результаті епілепсії з когнітивними розладами». Дівчинка школу не відвідує. Від індивідуальної форми навчання мати-відповідач і дитина відмовилися. Відповідач не спроможна забезпечити подальше навчання і виховання неповнолітньої ОСОБА_3, а також не спроможна здійснювати постійний нагляд за поведінкою доньки. Дану неспроможність відповідачка мотивує зайнятістю по роботі та не можливістю здійснювати контроль за поведінкою хворої дитини. Позивач вважає, що подальше проживання неповнолітньої ОСОБА_3 біля матері може загрожувати здоров»ю неповнолітньої та її життю, а також життю та здоров»ю оточуючих.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить суд задовільнити позов повністю. В своєму поясненні вказала, що дійсно неповнолітня ОСОБА_3 є психічно хворою дитиною і потребує виховання в спеціалізованому навчальному закладі. В свою чергу без відібрання дитини у матері влаштувати неповнолітню ОСОБА_3 до спеціалізованого навчального закладу не представляється можливим. В зв»язку з наявними психічними вадами дитини, відповідач протягом тривалого часу не може самостійно забезпечити виховання неповнолітньої ОСОБА_3 та не взмозі контролювати її поведінку. ОСОБА_4 доводять те, що відповідач не спроможна самостійно надати належне виховання дитині та забезпечити її нормальну життєдіяльність, тому є потреба у відібранні дитини від матері без позвлення матері батьківських прав.

Прокурор в процесі ОСОБА_5, позицію представника позивача підтримав повністю, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала повністю, позов визнає. В своєму поясненні вказала суду, що без відібрання у неї дитини, яка є інвалідом в зв»язку з психічними розладами здоров»я не можливо влаштувати дитину до спеціалізованого навчального закладу для дітей з названими особливостями. Окрім того підтвердила той факт, що самостійно не взмозі контролювати поведінку своєї неповнолітньої доньки, що може призвести до виникнення загрози для здоров»я і життя як доньки так і оточуючих її дітей та підлітків.

Спірні правовідносини у справі регламентуються ст.170 Сімейного кодексу України, відповідно до якої: 1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. 2. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор. 3. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини. 4. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину. 5. Положення частин першої - третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.

Заслухавши пояснення представника позивача, позицію прокурора, пояснення відповідача, вивчивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с.4) відповідач у справі – ОСОБА_2 записана матір»ю неповнолітньої ОСОБА_3. Відомості про батька дитини записані у свідоцтві про народження зі слів матері відповідно до вимог ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (а.с.5). До складу сім»ї відповідача по справі входить тільки неповнолітня ОСОБА_3, що підтверджується довідкою про склад сім» відповідача (а.с.7). За місцем роботи відповідач характеризується виключно з позивної сторони, на що вказує її виробнича характеристика (а.с.8). Відповідно до характеристики на дитину - ОСОБА_3 (а.с.9), остання добре орієнтується в навколишній дійсності, працювати не любить, виконує трудові доручення тільки під контролем вчителя та вихователя. Порушена емоційно-вольова сфера. Дівчинка завжди збуджена, потребує постійної уваги до себе. Зауваження та пропозиції сприймає агресивно, схильна до крадіжок, бійок. Займається бродяжництвом. Відповідно до рішення Добровеличківської районної комісії з питань захисту прав дитини від 30 січня 2009 року ( а.с.13) життя неповнолітньої ОСОБА_3 є неконтрольованим, що може загорожувати її здоров»ю, а також життю та здоров»ю оточуючих. Згідно до висноку названого рішення є необхідність у відібранні ОСОБА_3 у матері ОСОБА_2. Згідно до інформації районного відділу освіти (а.с.14) неповнолітня ОСОБА_3 відмовилась від індивідуальної форми навчання, в даний час навчальний заклад дитина не відвідує. В судовому засіданні з пояснень відповідача встановлено, що позов нею визнається в повному обсязі. Згідно до витягу з протоколу діагностичного засідання Кіровоградської обласної ПМПК від 01.10.2008 року № 761/5 ОСОБА_3 є дитиною інвалідом з діагнозом психіатричного характеру та їй рекомендовано індивідуальна форма навчання в ЗНЗ за програмою спеціальної ЗОШ інтенсивної педагогічної корекції у 2008-2009 роках. З пояснень відповідача вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3 на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні в психіатричному обласному закладі МОЗ.

Аналізуючи викладене, суд, вважає, що проживання неповнолітньої ОСОБА_3 разом з матір»ю ОСОБА_2, дійсно негативно впливає на стан здоров»я неповнолітньої та в цілому негативно відображається на комплексному вихованню неповнолітньої дитини-інваліда, що вказує на порушення прав дитини на належний рівень життєдіяльності та відповідний рівень иховання.

Суд прийшов до переконання, що відповідач ОСОБА_2 на даний час з об»єктивних причин не взмозі забезпечити повне і всебічне виховання власної доньки в тому числі не може забезпечити неповнолітню ОСОБА_3 рекомендованою формою навчання в тому числі з інтенсивною педагогічною корекцією.

Суд вважає, що неповнолітню ОСОБА_3 слід відібрати у матері ОСОБА_2 і передати органу опіки і піклування для подальшого влаштування без позбавлення відповідача батьківських прав. Приймаючи рішення у справі суд базується на принципі цивільного судочинства, щодо не можливості виходу судом за межі позовних вимог, стосовно стягнення з відповідача аліментів, оскільки такі вимоги позивачем на момент судового розгляду справи не заявлені.

На підставі викладеного, керуючись ст.170 СК України, ст.60, ст. 212-215,294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити повністю.

Відібрати у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, передавши ОСОБА_3 органу опіки і піклування Добровеличківської районної державної адміністрації для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в сумі 51 грн. (п'ятдесят одна гривня) шляхом стягнення на р/р 31411537600137 Добровеличківська селищна рада Код 23684291 МФО 823016, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. (тридцять гривень) отримувач: УДК у Добровеличківському районі Код ЄДРПОУ: 23684291, р/р 31214259700136, Банк: ГУДКУ у Кіровоградській області.

Рішення суду вступає в законну силу через десять днів з моменту його проголошення в разі не надходження до суду першої інстанції в цей же строк документів апеляційного провадження. Рішення суду може бути піддане апеляційному оскарженню шляхом подачі до Апеляційного суду Кіровоградської області через Добровеличківський районний суд апеляційної скарги на протязі двадцяти днів з моменту подачі до Добровеличківського районного суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до суду першої інстанції, який розглянув справу по суті на протязі десяти днів з моменту проголошення рішення суду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_6