Рішення № 62236871, 17.10.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29364/13-ц

Провадження № 2/127/982/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів та стягнення коштів, який в процесі судового розгляду збільшив, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.12.2012 року між сторонами по справі було укладено договір банківського вкладу №155501 (вклад «Ощадний»), згідно умов якого відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 1 000 грн. строком на 370 днів по 12.12.2013 року зі сплатою 16% річних.

Відповідно до п.2.1.4. вищезазначеного договору банківського вкладу банк зобовязався повернути повністю вклад та нараховані проценти у «Дату повернення», зазначену у п.1.1. цього договору, тобто до 12.12.2013 року.

На виконання умов договору, а саме п.п.2.3.2, позивачем 07.12.2012 року до каси банку було внесено грошові кошти в розмірі не знижувального залишку, передбаченого п.1.3 договору, а саме 1000 грн.

Пунктом 1.4 договору передбачається право вкладника робити (здійснювати) додаткові внески.

Так, позивачем 07.12.2012 року було здійснено поповнення депозитного рахунку на суму 237000 грн., 21.12.2012 року на 837000 грн., 08.01.2013 року на 160000 грн., 10.01.2013 року на 100000 грн. Всього сума депозитного вкладу становила 1350000 грн.

На підтвердження внесення готівки відповідачем було видано позивачу касові документи (квитанції): №1205 від 07.12.2012 року на суму 1000 грн.; №1241 від 07.12.2012 року на суму 237000 грн.; №3940 від 21.12.2012 року на суму 837000 грн.; №6495 від 08.01.2013 року на суму 160000 грн.

Разом з тим, квитанції про внесення позивачем на депозитний рахунок 10.01.2013 року коштів у розмірі 100000 грн. відповідач позивачу не надав з мотивів, що на той момент не працювала система прийому платежів, натомість позивача було запевнено, що квитанцію йому видадуть при наступному відвідуванні банку.

Згодом із засобів масової інформації позивачу стало відомо, що відносно службових осіб Вінницького відділення №3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпочато кримінальне провадження щодо зловживання останніми службовим становищем, що призвело до незаконного заволодіння коштами банку. Враховуючи таку ситуацію, позивач вирішив скористатись правом дострокового припинення договору.

Так, 13.02.2013 року позивач, керуючись п.4.1 договору, звернувся до відповідача із письмовою заявою про дострокове повернення суми вкладу та дострокове розірвання договору банківського вкладу. Проте, на дану заяву банк не відреагував жодним чином, договір не розірвав, кошти не повернув.

Таким чином, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором банківського вкладу №155501 «Вклад «Ощадний» від 07.12.2012 року у розмірі 1631702,57 грн., яка складається із: 1335400,00 грн. сума депозитного вкладу; 56086,80 грн. інфляційні втрати за весь час прострочення до моменту звернення до суду; 31171,53 грн. 3% річних за весь час прострочення до моменту звернення до суду; 209044,24 грн. відсотки за договором депозиту з розрахунку 16% річних (а.с.1-6, 114-115 т.1).

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 збільшені позовні вимоги підтримав та просив суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, однак від останнього надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, збільшені позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні останніх відмовити у зв'язку з безпідставністю.

Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у розгляді справи, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до судового засідання не з'явився із невідомих суду причин, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 07.12.2012 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» було укладено договір банківського вкладу №155501 «Вклад «Ощадний», строком на 370 днів по 12 грудня 2013 року, з процентною ставкою 16% річних, сума вкладу становить 1 000,00 грн., додаткові внески (поповнення) до вкладу допускаються включно до дня, що передує даті повернення. Пунктом 1.4 Договору передбачено право вкладника здійснювати додаткові внески (а.с.72-74 т.1).

На виконання умов договору, а саме п.п.2.3.2, позивачем 07.12.2012 року до каси банку було внесено грошові кошти в розмірі не знижувального залишку, передбаченого п.1.3 договору, а саме 1000 грн., що підтверджується квитанцією №1205 від 07.12.2012 року (а.с.10 т.1).

Крім того, в послідуючому позивачем було здійснено поповнення депозитного рахунку згідно договору банківського вкладу №155501 від 07.12.2012 року наступним чином: 07.12.2012 року на суму 237 000,00 грн., що підтверджується квитанцією №1241 від 07.12.2012 року (а.с.10); 21.12.2012 року на суму 837 400,00 грн., що підтверджується квитанцією №3940 від 21.12.2012 року (а.с.11); 08.01.2013 року на суму 160 000,00 грн., що підтверджується квитанцією №6495 від 08.01.2013 року (а.с.10-11 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За змістом ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 року №516, визначено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності, (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року №174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

З аналізу зазначених норм матеріального права вбачається, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошових сум підтверджується як договором банківського вкладу, так і квитанцією про внесення коштів на рахунок договору.

Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 з 07.12.2012 року по 12.02.2013 року, наданої ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», що міститься в матеріалах справи, 07.12.2012 року позивачем було внесено кошти на депозитний рахунок згідно договору №155501 від 07.12.2012 року у розмірі 1000 грн., а 03.01.2013 року відбулась капіталізація відсотків, що становила 10,49 грн. 08.01.2013 року позивачем було поповнено вказаний депозит на суму 400,00 грн., а 01.02.2013 року відбулась капіталізація відсотків, що становила 18,89 грн., залишок по рахунку становить 1429,38 грн. (а.с.56 т.1).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт відсутності часткового облікування відповідачем додаткових внесків (поповнення) депозиту позивачем за договором банківського вкладу №155501 від 07.12.2012 року, що заперечується відповідачем.

Як вбачається з пояснень представника позивача в судовому засіданні, листа СУ УМВС України у Вінницькій області №5/209 від 17.01.2014 року (а.с.29 т.1), постанов слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Мельника А.О. про призначення криміналістичної та почеркознавчої експертиз від 04.09.2013 року (а.с.30-32, 33-35 т.1) на даний час слідчим управління ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013010010000111 від 11.02.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст.190, ч.ч. 1, 4, 5 ст.191, ч.1 ст.364 КК України. У ході розслідування кримінального провадження встановлено, що начальник Вінницького відділення №3 ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» ОСОБА_3, використовуючи своє службове становище, заволоділа грошовими коштами фізичних осіб (вкладників), зокрема позивача по справі, які знаходились на їхніх депозитних рахунках у Вінницькому відділенні №3 ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», що в м. Вінниці по просп. Космонавтів, 42.

З метою встановлення достовірності наданих суду квитанції та договору банківського вкладу ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.06.2016 року у справі було призначено судово-технічну та судово-почеркознавчу експертизи (а.с.248 т.2).

Згідно висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи №1784/1785/1786/16-21 від 27.07.2016 року (а.с.6-13 т.3) підписи у договорі банківського вкладу №155501 від 07.12.2012 року в графі «начальник відділення ОСОБА_3О.», підписи у квитанціях №1205 від 07.12.2012 року, №1241 від 07.12.2012 року, №3940 від 21.12.2012 року, №6495 від 08.01.2013 року в графі «підпис банку» виконані рукописним способом, кульковою ручкою, без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів. Відтиски печатки «ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» №29 ідентифікаційний код 33299878», що містяться у лівій нижній частині кожного аркушу договору банківського вкладу №155501 від 07.12.2012 року над друкованим надписом «начальник відділення М.П. ОСОБА_3О.» та біля підпису виконані печаткою ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» №29, вільні зразки якої надані на дослідження. Відтиск печатки «Вінницьке відділення №3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» «Прибутково-видаткова каса №1» у квитанціях: №1205 від 07.12.2012 року; №1241 від 07.12.2012 року; №3940 від 21.12.2012 року; №6495 від 08.01.2013 року виконані однією і тією ж самою печаткою печаткою Вінницьке відділення №3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» «Прибутково-видаткова каса №1», вільні зразки якої надані на дослідження. Підписи у договорі банківського вкладу №155501 від 07.12.2012 року в графі «начальник відділення ОСОБА_3О.», який знаходиться у лівій нижній частині кожного аркушу договору над друкованим надписом «М.П. ОСОБА_3О.» та біля відтиску печатки «ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива №29 ідентифікаційний код 33299878» - виконані самою ОСОБА_6 Підписи у квитанціях №1205 від 07.12.2012 року, №1241 від 07.12.2012 року, №3940 від 21.12.2012 року, №6495 від 08.01.2013 року в графі «підпис банку», який знаходиться у нижній частині квитанції біля відтиску печатки «Вінницьке відділення №3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» «Прибутково-видаткова каса №1» та посередині горизонтальної лінії виконаний однією і тією ж особою ОСОБА_7

Таким чином, оскільки, матеріалами справи встановлено, що відбитки печатки «ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива», підписи начальника відділення банку та касира, виконані на вказаному договорі банківського вкладу та вищезазначених квитанціях відповідно, є належними, а договір банківського вкладу не містить будь-яких обмежень щодо здійснення вкладником додаткових внесків (п.1.4. договору), суд прийшов до обґрунтованого висновку щодо стягнення на користь позивача суми депозитного вкладу у розмірі 1235400 грн.

В той час, як в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми депозитного вкладу у розмірі 100000 грн. слід відмовити, оскільки зі сторони позивача не надано належних та допустимих доказів поповнення позивачем депозитного рахунку згідно договору банківського вкладу №155501 від 07.12.2012 року на вказану суму.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 16% річних, що згідно наданого позивачем обрахунку становить 209 044,24 грн. Однак, суд приходить до висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Пунктом 4.1 вищезазначеного договору банківського вкладу передбачено, що про дострокове розірвання цього договору вкладник письмово повідомляє банк не менш, як за сім банківських днів, не враховуючи день подання заяви; днем дострокового розірвання цього договору є дата, зазначена у письмовому повідомленні (заяві) вкладника.

В той час, як пунктом 4.2 договору визначено, що в день дострокового розірвання цього договору здійснюється перерахунок процентів, нарахованих за весь фактичний строк знаходження «не знижувального залишку» у банку. Проценти в цьому випадку нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів знаходження «не знижувального залишку» на депозитному рахунку з урахуванням положень п.3.1 цього договору за ставкою з дати 07.12.2012 року 0,5% річних.

Як вбачається з матеріалів справи 13.02.2013 року позивачем було подано відповідачу заяву (вх.№28В/14110) про дострокове повернення суми вкладу у розмірі 1235400 грн. (а.с.12 т.1). Тобто, розрахунок відсотків слід здійснювати, виходячи з п.4.2 договору (0,5% річних), а не п.1.2 (16% річних), однак такі вимоги позивачем не заявлялись та відповідний розрахунок суду не було надано, тому в силу диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за необхідне в задоволенні позову в цій частині також відмовити у звязку з безпідставністю.

Що ж стосується думок та тверджень представника відповідача про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 23.06.2015 року №408 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.06.2015 року прийнято рішення №121 про запровадження з 24.06.2015 року тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до 23.10.2015 року включно, в той час як під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, як на підставу про відмову в задоволенні позову, суд вважає за можливе зазначити наступне.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 20 0000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з п.п.1, 2ч.5. ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України (п.1 ч.6 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

А тому, оскільки строк договору банківського вкладу №155501 від 07.12.2012 року закінчився 12.12.2013 року, тобто до введення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідаціювідповідача не було прийнято, а тому відповідальність за повернення коштів за договором вкладу ОСОБА_2 несе ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива».

Разом з тим, суд погоджується з думками та твердження відповідача та його представника щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивача в частині щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 31171,53 грн. та інфляційних втрат у розмірі 56086,80 грн. за весь час прострочення до моменту звернення до суду, оскільки згідно п.3 ч.5 ст.36 Закону України ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Тому, суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Зокрема, до витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати, повязані з проведенням судових експертиз (п.4 ч.3 ст.79 ЦПК України).

А тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог позивача та понесені останнім витрати, повязані з проведенням судової експертизи у розмірі 3303,00 грн., згідно дубліката квитанції №9352960 від 21.07.2016 року (а.с.53 т.3), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог 2500,79 грн. в рахунок відшкодування вказаних судових витрат.

Окрім того, в силу ст.ст.79, 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача 3654,00 грн. судового збору в дохід держави, від сплати якого звільнено позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2, 26, 36 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст.212, 509, 525, 526, 530, 536, 629, 638, 651, 1058, 1060 ЦК України, ст.ст.10,60, 79, 88, 158, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», код ЄДРПОУ 33299878, місцезнаходження якого за адресою: вул. Щорса, 7/9, м. Київ, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: туп. Лермонтова, 11, м. Вінниця, суму депозитного вкладу у розмірі 1235400 (один мільйон двісті тридцять п'ять тисяч чотириста) грн. за договором банківського вкладу №155501 «Вклад «Ощадний» від 07.12.2012 року.

В іншій частині задоволення позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 79 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: