Постанова № 62236129, 24.10.2016, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1188/16-а

Провадження №2-а/148/41/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 жовтня 2016 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі : головуючого судді Робак С.О.

при секретарі Новаленко І.І.

за участі позивача ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.04.2016 він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області з заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі ст. 1 Тимчасової ОСОБА_4 між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.

Для призначення пенсії він надав копію трудової книжки, серія AT - І № 9890548, згідно якої він з 15.08.1979 по 25.08.1991 працював в Камчатській області, копію диплому серія ЖВ №346338, згідно якого він в 1975 році вступив в Камчатський державний педагогічний інститут і в 1979 році закінчив повний курс по спеціальності російська мова та література та копію паспорту.

26.05.2016 ним отримано відповідь на його заяву, в якій зазначено, що призначити пенсію відповідно до ОСОБА_4 між Урядом України та Урядом Російської Федерації немає підстав, оскільки із записів трудової книжки не вбачається, щовін пропрацював 15 календарних років у районах Крайньої Півночі і пільги при зарахуванні до загального стажу роботи в полуторному розмірі до нього не можуть бути застосовані, оскільки відсутній трудовий договір.

Відповідно до п.5 «Заключних положень» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування» період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

Згідно переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, затвердженого постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10.11.1967, Камчатська область входить до переліку районів Крайньої Півночі.

Згідно із Законом України від 26.07.2006 «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Оскільки період його навчання проходив районі Крайньої Півночі, а саме в Камчатському державному педагогічному інституті, а згідно вищезазначеного Закону даний період зараховується до стажу роботи, тому загальний стаж роботи в районах Крайньої Півночі, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах, складає більше 15 календарних років. Загальний стаж роботи не менше 25 років.

Вважає відмову відповідача неправомірною і такою, що суперечить чинному законодавству України.

В звязку з даними обставинами він змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови йому призначити пенсію на пільгових умовах як особі, що працювала в районі Крайньої Півночі не менше 15 календарних років, неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області призначити йому з 24.03.2013 пенсію на пільгових умовах з урахуванням 15- річного стажу роботи в районах Крайньої Півночі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. На задоволенні позову наполягає.

Відповідач - представник управління Пенсійного Фонду України в Тульчинському районі Вінницької області позовні вимоги не визнає, надавши суду письмове заперечення, в якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що оскільки із записів трудової книжки не вбачається, що позивач пропрацював 15 календарних років у районах Крайньої Півночі і що на нього поширювались пільги, передбачені ст.5 Указу від 10.02.1960 для зарахування до страхового стажу в пільговому обчисленні періоди роботи на Крайній Півночі, тому призначити пенсію відповідно до ОСОБА_4 між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення підстав немає.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Зі змісту ч 3. ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Пенсійне забезпечення в Україні здійснюється відповідно до Законів України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення»та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом встановлено, що 24.03.2013 позивачу виповнилось 55 років, що підтверджується копією паспорта (а.с.4).

Позивач ОСОБА_1, як вбачається із трудової книжки, серія АТ-І №3613695, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.6-8), в період часу з 17.10.1977 по 31.12.1977, з 15.08.1979 по 20.08.1987, з 01.07.1987 по 25.08.1991, тобто понад 12 років працював у районах Крайньої Півночі.

Згідно диплому серія ЖВ №346338, копія якого теж долучена до матеріалів справи (а.с.5), позивач ОСОБА_1 в 1975 році вступив в Камчатський державний педагогічний університет і 26.06.1979 закінчив повний курс по спеціальності російська мова та література, тобто 3 роки 9 місяців та 27 днів навчався в даному вищому навчальному закладі.

24.04.2016 він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області з заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі ст. 1 Тимчасової ОСОБА_4 між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення, що підтверджується копією даної заяви (а.с.9).

За результатами розгляду зазначеної заяви, відповідач листом №05-П-03 від 26.05.2016 (а.с.10) повідомив позивача про відмову у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що призначити пенсію відповідно до ОСОБА_4 між Урядом України та Урядом Російської Федерації немає підстав, оскільки із записів трудової книжки не вбачається, що він пропрацював 15 календарних років у районах Крайньої Півночі і пільги при зарахуванні до загального стажу роботи в полуторному розмірі до нього не можуть бути застосовані, оскільки відсутній трудовий договір.

Не погоджуючись з вищевказаною відмовою ОСОБА_1 звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.

Відповідно до п.4ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював в Камчатській області, яка відповідно допостанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1029 відноситься до районів Крайньої Півночі.

Відповідно до пункту 5розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державн епенсійне страхування»період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Статтею 1 ОСОБА_4 про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 встановлено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї ОСОБА_4 та членів їх сімей здійснюється відповідно до законодавства держави, на території якої вони проживають. ОСОБА_4 поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено чи буде встановлено законодавством держав учасниць ОСОБА_4 (крім пенсій, охоплених спеціальними системами пенсійного забезпечення).

Призначення пенсій здійснюється за умови дотримання передбачених ОСОБА_4 умов.

Питання пенсійного забезпечення осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі врегульовані Тимчасовою ОСОБА_4 між урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від15.01.1993.

Оскільки позивач ОСОБА_1 є громадянином України, проживає на території України, тому пенсія йому повинна призначатися за Законами України.

Відповідно до ст.2 Тимчасовою Угодоюміж урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від15.01.1993, при визначенні права на пенсію у відповідності із ст.1 цією Тимчасової ОСОБА_4 застосовується перелік районів Крайньої Півночіі місцевостей, які прирівняні до районівКрайньої Півночі, який діяв до 01.01.1992.

Спільною умовою, як для чоловіків так і для жінок є наявність необхідного стажу роботи в районах Крайньої Півночі, що становить15 календарних років, а в районах, до них прирівняних - 20 календарних років.

При цьому чоловіки матимуть право на призначення пенсії при досягненні 55 років, за наявності загального стажу роботи не менше 25 років.

Якщо людина пропрацювала в районах Крайньої Півночі менше 15 календарних років, то питання призначення пенсії такій особі буде вирішуватися на загальних підставах відповідно доЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобтопри досягненні пенсійного віку.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійнезабезпечення»встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

З записів трудової книжки вбачається, що позивач пропрацював в районах Крайньої Півночі 12 років 12 днів, отже він має право на включення цього періоду роботи до стажу роботи, яка прирівнюється до роботи в районах Крайньої Півночі.

Що стосується позовних вимог про зарахування позивачу до спеціального стажу періоду навчання в Камчатському Державному педагогічному інституті, де він навчався з 01.09.1975 по 26.06.1979, що підтверджується дипломом, то суд приходить до висновку, що і ці вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується період навчання у вищих і середніх навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Таким чином, загальний стаж позивача в районах Крайньої Півночі, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах, складає більше 15 років.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач працював в районах Крайньої Півночі не менше 15 календарних років, тому суд вважає за необхідне визнати дії управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови позивачу призначити пенсію на пільгових умовах як особі, що пропрацювала в районі Крайньої Півночі не менше 15 календарних років, неправомірними та зобовязати призначити позивачу пенсію на пільгових умовах з урахуванням 15-річного стажу роботи в районах Крайньої Півночі з 24.03.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.46,55 Конституції України,Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Тимчасовою ОСОБА_4 між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, ОСОБА_4 про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992, ст.ст.8,10, 11, 17,18,99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О СТ А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсію на пільгових умовах як особі, що працювала в районі Крайньої Півночі не менше 15 календарних років, неправомірними.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області призначити ОСОБА_1 з 24.03.2013 пенсію на пільгових умовах з урахуванням 15- річного стажу роботи в районах Крайньої Півночі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 26.10.2016.

Суддя: