Постанова № 62235516, 27.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/266/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання: Колос Мирослави Сергіївни

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом звернулась ОСОБА_4 регіональна філія товариства з обмеженою відповідальністю Олександрія-БЛіГ до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032310 від 11 січня 2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що державною податковою інспекцією у м. Вінниці проведено планову виїзну перевірку ОСОБА_4 регіональної філії ТОВ Олександрія-БЛіГ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року. За результатами перевірки 217 грудня 2011 року складено акт №5077/2301/36360693, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032310 від 11 січня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 49707 грн.

На думку позивача, вказане рішення є таким, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки винесене на підставі акту перевірки, висновки якого повязані із неправильним трактуванням посадовими особами ДПІ у м. Вінниці норм чинного податкового законодавства. За наведених обставин податкове рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 10 лютого 2012 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з урахуванням положень статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, за згодою позивача ОСОБА_4 регіональну філію ТОВ Олександрія-БЛіГ замінено належним позивачем в особі товариства з обмеженою відповідальністю Олександрія-БЛіГ", оскільки філія Товариства не має статусу юридичної особи.

Іншою ухвалою від 23 березня 2012 року, також постановленою без виходу до нарадчої кімнати, на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України державну податкову інспекцію у м. Вінниці замінено її правонаступником в особі Вінницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

В ході судового розгляду в якості свідка було допитано ОСОБА_5, яка поряд з іншими податковими інспекторами здійснювала перевірку регіональної філії ТОВ Олександрія-БЛіГ. Відповідаючи на запитання, свідок пояснила, що в ході проведеної перевірки виявлено декілька порушень регіональною філією вимог податкового законодавства, серед яких і безпідставне віднесення до складу валових витрат суми збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Окрім того пояснила, що податковим органом донараховано суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств за всі виявлені в ході перевірки порушення.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просили суд задовільнити позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях (а.с. 150-152).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Державними податковими інспекторами державної податкової інспекції у м. Вінниці ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ОСОБА_4 регіональною філією ТОВ Олександрія-БЛіГ вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року, результати проведення якої знайшли відображення у акті №5077/2301/36360693 від 27 грудня 2011 року (а.с. 35-60).

Проведеною перевіркою виявлено наступні порушення:

1) в порушення пункту 4.1.6 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»регіональною філією TOB Олександрія-БЛіГ безпідставно зменшено доходи в сумі 59202 грн., визначені у 3-ому кварталі 2010 року та не віднесено доходи в сумі 1969 грн. у 4-ому кварталі 2010 року (а.с.39-40);

2) в порушення підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств філією безпідставно віднесено до складу валових витрат суми збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;

3) в порушення підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств платником не включено до складу валових витрат частину повернення поворотної фінансової допомоги особі, яка її надала за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення згідно договору №1 від 01 квітня 2010 року;

4) в порушення підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України регіональною філією ТОВ Олександрія-БЛіГ безпідставно віднесено до складу валових витрати суми збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

На підставі вказаного акту перевірки 11 січня 2012 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 49707 грн. (а.с. 8).

При цьому, суд також встановив, що позивач не оспорює висновків податкового органу в частині порушення філією підпункту 4.1.6 статті 4 та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки погоджується із ними.

Натомість, позивач вважає помилковими висновки податкового органу в частині безпідставного віднесення філією до складу валових витрат суми збору на розвиток виноградарства, хмелярства та садівництва, в звязку із чим звернувся до суду щодо скасування податкового рішення повністю.

Даючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

З акту перевірки випливає, що також знайшло підтвердження під час надання пояснень представником відповідача та свідком, ОСОБА_4 регіональна філія ТОВ Олександрія-БЛіГ не мала права під час формування податкової декларації з податку на прибуток включати до валових витрат суми нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, оскільки філія не є платником даного збору, розрахунків такого збору до державної податкової інспекції у м. Вінниці не подавала, нарахований збір філією до бюджету не сплачувався.

Проте, суд не погоджується із такими висновками податкового органу, зважаючи на таке.

Положенням про ОСОБА_4 регіональну філію товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія-БЛіг», затвердженим протоколом №23/12 від 23 грудня 2009 року зборами учасників ТОВ «Олександрія-БЛіГ», зокрема пунктом 1.2 визначено, що філія є відокремленим структурним підрозділом ТОВ «Олександрія-БЛіГ». При цьому, у Положенні також зазначено, що місцем розташування ТОВ «Олександрія-БЛіг»є: Україна, Кіровоградська область, м. Олександрія, вулиця Айвазовського, 42, а місцем розташування ОСОБА_4 регіональної філії Україна, м. Вінниця, вулиця 50 років Перемоги, 34А.

Відтак, філія розташована поза місцем знаходження юридичної особи та здійснює всі або частину функцій останньої; також філія є платником податку на прибуток у розумінні підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств господарську діяльність визначено як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, для цілей оподаткування прибутку підприємств під господарською діяльністю даний закон розуміє безпосередню діяльність особи (основного підприємства - платника податку на прибуток), яка може здійснюватися, в тому числі через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, і поняття господарської діяльності не включає в себе господарську діяльність відокремлених підрозділів особи, яким є філія. З цього випливає, що діяльність філії є безпосередньою господарською діяльністю платника податку юридичної особи, відокремленим підрозділом якої є філія.

Однак, Законом України Про оподаткування прибутку підприємств філіям платника податку на прибуток надано статус платника податку на прибуток, який філія набуває за умови її розташування на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, і такий статус філією реалізується через виконання нею прав та обовязків, межі яких визначені Законом України Про оподаткування прибутку підприємств, і реалізація яких обмежується територією територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Разом з тим, відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе платник податку (юридична особа), у складі якого знаходиться така філія, що випливає із вимог абзацу 5 підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств.

З огляду на те, що господарську діяльність філії не можна відокремити від господарської діяльності особи, відокремленим підрозділом якої вона є, суд погоджується із позицією позивача про те, що філія як платник податку на прибуток могла віднести до валових витрат суму збору, який нею нараховувався та був перерахований на рахунок основного підприємства, для подальшої сплати його безпосередньо до бюджету, що підтверджується листом ТОВ «Олександрія-БЛіГ»вих. №115 від 27 березня 2012 року.

За таких обставин, віднесення філією до складу валових витрат тих витрат (в нашому випадку - збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства), які сплачені юридичною особою за наслідками господарської діяльності, яка здійснювалась через філію та на території громади за місцезнаходження філії, узгоджується з приписами підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2, статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України.

При цьому, суд вважає, що посилання відповідача на підпункт 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункт 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, лист ДПА України №5359/7/21-0117 "Про сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" від 19 березня 2008 року, наказ ДПА України №483 "Про затвердження узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування норм Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" від 06 липня 2010 року, а також на те, що філія, не маючи статусу юридичної особи, не являється платником вищевказаного збору, не може бути підтвердженням обґрунтованості податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, оскільки не узгоджується із наведеними вище положеннями Закону України «про оподаткування прибутку підприємств». Тому, філією підставно віднесено до складу валових витрат суми коштів, перерахованих основному підприємству для сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

З огляду на безпідставність висновків податкового органу щодо порушення філією підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, а також з урахуванням того, що позивач погоджується із висновками податкового органу відносно порушень філією підпункту 4.1.6 статті 4 та підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, суд при вирішенні даної справи, предметом розгляду якої є оскарження податкового повідомлення-рішення, не може визнати протиправним та скасувати таке рішення в частині, оскільки не може підміняти компетентний орган державної влади в частині визначення до сплати обовязкових платежів.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС України).

Проте, відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення в частині безпідставного включення філією ТOB Олександрія-БЛіГ" до складу валових витрат суми збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, в той час, коли мотивація та докази, надані позивачем, дають суду підстави для висновків, які спростовують доводи відповідача. Відтак, вимоги позивача належить задовільнити повністю.

З приводу розподілу судових витрат суд звертає увагу на лист Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21 листопада 2011 року, яким роз'яснено особливості застосування частини 1 статті 94 КАС України. Так, у листі, зокрема, зазначено, що з урахуванням положень підпункту 3 пункту 9 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Відтак, з урахуванням частини 1 статті 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України слід стягнути судовий збір в розмірі 497,07 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032310, прийняте державною податковою інспекцією у м. Вінниці 11 січня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" судовий збір в розмірі 497,07 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЯремчук Костянтин Олександрович