Рішення № 62231462, 26.10.2016, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

__________________

Справа №: 528/656/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 жовтня 2016 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Федорак Л.М., секретаря Форсюк Н.В., за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банку «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору,

в с т а н о в и в:

05 серпня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася із вказаним вище позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі-відповідач), мотивуючи тим, що 24 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № PLGWGK00000014, на підставі якого позивач одержала споживчий кредит на придбання житла у валюті в сумі 17717,50 доларів США. Позивач вчасно сплачувала за кредитними зобов'язаннями, але у зв'язку із ростом курсу долара, вона не в змозі сплачувати по кредиту і останній платіж провела в червні 2015 року. 07 квітня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до Гребінківського районного суду Полтавської області про стягнення з позивача заборгованості по кредиту, і рішенням суду від 12 квітня 2016 року стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 436832,08 грн. заборгованості по кредиту. Дане рішення суду набрало законної сили. Не дивлячись на порушення позивачем зобов'язання по сплаті кредиту і прописаному в договорі односторонньому праві ПАТ КБ «ПриватБанк» розірвати договір, банк таким правом не скористався, маючи на меті і в подальшому збільшувати заборгованість за кредитом, достовірно знаючи, що майновий стан позивача при такому курсі долара США не дасть їй змогу погасити кредит і належним чином виконати своє зобов'язання перед банком. В зв'язку з тим, що підвищився курс долара США по відношенню до національної грошової одиниці і знизилась вартість придбаного жилого приміщення, що обумовлено незалежними від сторін кредитного договору зовнішньо - економічними факторами, на які позивач не розраховувала при укладенні договору і не могла передбачити їх настання, позивач в даний час не може належним чином виконувати свої зобов'язання по кредитному договору. В момент укладення договору сторони не зали і не могли передбачити, що така зміна настане, і що зміна обставин зумовлена причинами, які позивач, як заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються. Зміна перерахованих істотних умов та зменшення ціни придбаного житла і підвищення грошового еквіваленту оцінки цього майна порушує співвідношення майнових інтересів позивача по відношенню до того на що вона розраховувала при укладенні кредитного договору. Вказана зміна обставин є істотною, так як вони змінились настільки, що якщо б позивач могла їх передбачити, то вона не укладала би кредитний договір на отримання споживчого кредиту у доларах США. Із суті кредитного договору не випливає, що ризик зміни обставин повинна нести позивач, як заінтересована сторона. З огляду на вказане, просить суд розірвати кредитний договір № PLGWGK00000014 від 24 квітня 2008 року, укладений між нею та відповідачем, а також припинити нарахування відсотків, пені, штрафів, комісії за користування кредитом з моменту розірвання кредитного договору.

Позивач та представник позивача підтримали позов з підстав, викладених у позовній заяві. Просили розірвати кредитний договір, оскільки змінився курс долара і позивач в силу матеріального становища неспроможна оплачувати кредит.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, проти задоволення позову заперечує.

З'ясувавши обставини та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 24.04.2008 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № PLGWGK00000014 від 24.04.2008 року, згідно якого було надано кредит в розмірі 21867,50 дол. США строком до 24 квітня 2028 року (далі - Договір) /а.с.6-7/.

Згідно рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 12 квітня 2016 року з ОСОБА_1 вирішено стягнути на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в сумі 436832,08 грн. по вказаному Договору /а.с. 10-11/.

Умови та наслідки розірвання договорів передбачені ст. 651-654 ЦК України. Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в момент укладення договору його сторони не лише не керувалися тим, що курс української гривні до долара США протягом строку дії договору залишатиметься стабільним, але й не пов'язували виконання умов договору з курсом національної валюти.

Водночас, порушення Позичальником зобов'язань в силу п. 2.3.3. надає банку право, а не створює обов'язок розірвання договору. Натомість несвоєчасне погашення заборгованості Позичальником згідно розділу 5 Договору тягне за собою нарахування неустойки у виді пені та штрафу.

До того ж, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 20 лютого 2012 року у справі №6-93цс11 настання світової фінансової кризи не є істотною зміною обставин, якими сторони договору керувалися при його укладенні, оскільки економічна криза носить загальний характер та стосується обох договірних сторін, відтак, це саме по собі не може бути підставою для зміни або розірвання договору в судовому порядку.

Окрім того, відповідно до роз'яснень, наданих у п. 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має враховувати положення частини другої статті 652 ЦК і виходити з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті при істотній зміні обставин.

За обставин, коли зміна курсу гривні порушує майнові інтереси обох сторін договору, відповідно позивач не довела наявності одночасно всіх чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК, підстави для розірвання кредитного договору відсутні, а відповідно і підстави для припинення нарахування відсотків, пені, штрафів, комісії за користування кредитом. Відповідно у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень статті 88 ЦПК України, суд вважає, що судові витрати, зокрема, по сплаті судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі ст. ст. 651, 652 ЦК України, керуючись 1, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову відмовити.

Витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л. М. Федорак