Ухвала суду № 62228839, 25.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 року м. Київ К/800/22272/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Горбатюка С.А., Кравцова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Державної фінансової інспекції України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання дій протиправними, що переглядається за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Державна служба геології та надр України звернулася в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної фінансової інспекції України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправними дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2015 року позовну заяву залишено без руху. Рішення суду вмотивовано тим, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, однак судовий збір сплачено за одну, також вказано про необхідність уточнення позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2015 року - без змін.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити для продовження розгляду.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно із статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається, у тому числі, зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

До позовної заяви додається, у тому числі, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (частина третя статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "По судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із статтею 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною четвертою статті 2 вказаного закону встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Як встановлено судом, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача та визнати протиправними та скасувати вимоги Державної фінансової інспекції України від 6 листопада 2015 року №07-14/1109 та №07-14/1112.

Позивачем заявлено три самостійні позовні вимоги немайнового характеру, при цьому, судовий збір сплачено за дві позовні вимоги немайнового характеру, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2011 року позивачу було встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 11 грудня 2015 року.

Судом встановлено, що копію оскаржуваної ухвали позивачем отримано 25 грудня 2015 року, тобто після спливу строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, що позбавило позивача можливості виконати вимоги вказаної ухвали у встановлений судом строк.

Судом першої інстанції було враховано подане позивачем 4 січня 2016 року клопотання з доданим до нього платіжним дорученням, якими позивач виконав вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2015 року про залишення позову без руху, в зв'язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року відкрито провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на момент розгляду апеляційної скарги Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду, а оскаржувана ухвала вичерпала свою дію, суд апеляційної інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні апеляційної скарги, оскільки відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді