Ухвала суду № 62228771, 20.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11105/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Бесараб В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Болград Солар» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство «Енергоринок» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України щодо не встановлення ПрАТ «Боград Солар» на вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, «зеленого» тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, розрахованого згідно ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, а саме на 27.08.2014, 24.09.2014, 28.10.2014, 25.11.2014, 24.12.2014, 26.01.2015 та 26.02.2015 протиправною;

2) зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України прийняти рішення щодо встановлення ПрАТ «Болград Солар» «зеленого» тарифу за розрахункові місяці вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України відповідно на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, на 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року, на 26 січня 2015 року, на 26 лютого 2016 року;

3) зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань ПрАТ «Болград Солар» додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої товариством за договором від 12 червня 2013 року №9699/09 електроенергії, за «зеленим» тарифом, який НКРЕКП було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на 27 серпня 2014 року, на 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року, на 26 січня 2015, на 26 лютого 2015, та «зеленими» тарифами, фактично встановленими постановами НКРЕКП відповідно від 31.07.2014 №1072, 31.01.2015 №157, від 27.02.2015 №493, за наслідками розгляду прийняти рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва позовні вимоги задоволено частково, а саме:

1) Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не встановлення Приватному акціонерному товариству «Болград Солар» на вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року «зеленого» тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, розрахованого згідно статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, а саме на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року.

2) Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняти рішення щодо встановлення Приватному акціонерному товариству «Болград Солар» «зеленого» тарифу за розрахункові місяці вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України, відповідно, на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року.

3) Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань Приватному акціонерному товариству «Болград Солар» додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої приватним акціонерним товариством «Болград Солар» за договором від 12 червня 2013 року №9699/09 електроенергії, за «зеленим» тарифом, який Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на 27 серпня 2014 року, на 24 вересня 2014 року, на 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року та «зеленим» тарифом, фактично встановленим постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 липня 2014 року № 1072, за наслідками розгляду прийняти рішення.

4) Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань Приватному акціонерному товариству «Болград Солар», як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої приватним акціонерним товариством «Болград Солар» електроенергії за договором від 12 червня 2013 року № 9699/09 у лютому 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 січня 2015 року №157, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 січня 2015 року №105, за наслідками розгляду прийняти рішення.

5) Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань Приватному акціонерному товариству «Болград Солар», як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої Приватним акціонерним товариством «Болград Солар» електроенергії за договором від 12 червня 2013 року №9699/09 у березні 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 лютого 2015 року №493, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 лютого 2015 року №492, за наслідками розгляду прийняти рішення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ПраТ «Болград Солар» є виробником електричної енергії, що підтверджується Ліцензією Серія АЕ № 194791 (вид діяльності - виробництво електричної енергії), виданої відповідачем на підставі рішення від 25 липня 2013 року №1020 (а.с. 19 Том I).

Постановою НКРЕКП від 25 квітня 2013 року №491 позивачу затверджено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року (а.с. 20 Том I).

12 червня 2013 року між позивачем та ДП «Енергоринок» укладений договір купівлі-продажу електричної енергії №9699/09 (а.с. 21-33 Том I).

Згідно абзацу другого п. 2.3 Договору №9699/0 визначено, що НКРЕКП встановлює тариф на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року помноженого на коефіцієнт 4.8 (коефіцієнт відповідно до Закону України «Про електроенергетику»). Для малих гідроелектростанцій та суб'єктів господарювання, які виробляють електроенергію з енергії сонячного випромінювання, роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги визначається із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації).

Пунктом 2.4 Договору №9699/0 передбачено, що велична тарифу на електроенергію, яку позивач продає третій особі ДП «Енергоринок», не може бути меншою за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується в національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для позивача установлюється шляхом перерахування в євро величини «зеленого» тарифу, розрахованого відповідно до положень п. 2.3 Договору.

Однак, у період з вересня 2014 року по січень 2015 року відповідачем перегляд «зелених» тарифів по курсу Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів позивачу не здійснювався. Оплата за продану електричну енергію за період з вересня 2014 року по січень 2015 року здійснювалася за «зеленим» тарифом встановленим постановою НКРЕКП від 31 липня 2014 року №1072 на серпень 2014 року, тобто «зелений» тариф по курсу Національного банку України на кожен наступний місяць не був перерахований станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не здійснював щомісячного перерахунку позивачу «зеленого» тарифу на електричну енергію на кожний розрахунковий місяць, тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невстановлення «зеленого» тарифу позивачу на кожний розрахунковий місяць протягом періоду з вересня 2014 року по січень 2015 року за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України, розрахованого відповідно до статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику», підлягає задоволенню, а також у зв'язку із протиправною бездіяльністю відповідача щодо прийняття відповідних рішень, позовна вимога про зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо встановлення позивачу «зеленого» тарифу за розрахункові місяці за вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року також підлягає задоволенню, крім того, оскільки «зелений» тариф позивачу на лютий і березень 2015 року був вірно встановлений постановами НКРЕКП від 31 січня 2015 року №105 та від 27 лютого 2015 року №492, правомірність яких була встановлена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року у справі № 826/3745/15 (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року) та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року у справі №826/4306/15 (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року), тому позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими. Також, суд першої інстанції, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, задовольнив решту похідних вимог шляхом зобов'язання відповідача розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань позивачу, як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої позивачем електроенергії за договором від 12 червня 2013 року №9699/09 у лютому 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови НКРЕКП від 31 січня 2015 року №157, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою НКРЕКП від 31 січня 2015 року №105, та у березні 2015 року за «зеленим» тарифом, встановлено відповідно до постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року №493, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою НКРЕКП від 27 лютого 2015 року № 492 та за наслідками розгляду прийняти рішення.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначає Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 №575/97-ВР (далі - Закон №575/97-ВР), який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону №575/97-ВР державне управління в електроенергетиці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.

Згідно ст.11 Закону №575/97-ВР державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Указом Президента України №693/2014 від 27.08.2014 «Про ліквідацію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики» ліквідовано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України №715/2014 від 10.09.2014 (Положення №715/2014), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Зокрема п.4 Положення №715/2014 визначено, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого: бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сферах функціонування ринків електричної енергії, природного газу, нафти та нафтопродуктів, у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Положеннями ст.12 Закону №575/97 визначено, що основними завданнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, зокрема є: участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку електроенергії України; державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці; забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством.

При цьому, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до покладених на неї завдань, з поміж іншого бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринку електричної енергії, в межах повноважень, визначених законом; забезпечує реалізацію державної політики щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, у тому числі шляхом погодження договорів на купівлю такої електроенергії оптовим ринком електричної енергії України на підтвердження державних гарантій, встановлених законом.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідач наділений правом в межах повноважень визначених чинним законодавством встановлювати тарифи на електроенергію.

Згідно із вимогами статті 17-1 Закону №575/97, величина «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації], помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання.

Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

«Зелений» тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату.

Держава гарантує законодавче закріплення на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимоги щодо закупівлі всієї електроенергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише малими гідроелектростанціями), і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом, а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами у порядку, встановленому законом.

Порядок встановлення та перегляду «зеленого» тарифу регулюється Порядком встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу для суб'єктів господарської діяльності, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 02.11.2012 №1421 (далі - Порядок №1421).

Згідно з п.1.4, 1.8-1.9 Порядку №1421 «зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу)). При встановленні «зеленого» тарифу на розрахунковий місяць для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії. Розрахунковим місяцем для цілей цього Порядку є календарний місяць, на який встановлюється «зелений» тариф.

Рішення щодо встановлення «зелених» тарифів та фіксованих мінімальних розмірів «зеленого» тарифу для кожного виду альтернативної енергії приймаються НКРЕ на засіданні у формі відкритого слухання. Такі рішення розміщуються на офіційному веб-сайті НКРЕ та публікуються в інформаційному бюлетені НКРЕ (п.1.10 Порядку №1421).

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що відповідач зобов'язаний встановлювати «зелений» тариф на кожний розрахунковий місяць за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Не перегляд тарифів на кожний календарний місяць, призводить до відсутності перерахованого «зеленого» тарифу, що в свою чергу, не дозволяє встановити загальну вартість виробленої електричної енергії за Договором, укладеним між позивачем та ДП «Енергоринок», та отримати позивачу повну оплату за вироблену електроенергію, що порушує права та інтереси останнього.

З матеріалів справи вбачається, що фактично у період з серпня 2014 року по січень 2015 року перегляд «зелених» тарифів по курсу Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів позивачу не здійснювався.

Однак, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду, останній перегляд «зеленого» тарифу відповідач здійснив 31.07.2014 постановою №1072 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію» від 31.07.2014 та перерахував «зелений» тариф на серпень 2014 року.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що тарифи не переглядались у зв'язку з дією тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії, запроваджених Кабінетом Міністрів України розпорядженнями від 13.08.2014 №764-р, від 01.10.2014 № 915-р, від 08.12.2014 № 1195-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», оскільки, наведені розпорядження не містять положень щодо не затвердження Комісією розміру «зеленого» тарифу; крім того, не можуть змінювати встановленні Законом України «Про електроенергетику» положення щодо порядку та розміру перегляду «зеленого» тарифу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 (справа №К/800/31053/15).

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки відповідач в порушення чинного законодавства України не здійснював щомісячного перерахунку позивачу «зеленого» тарифу на електричну енергію на кожний розрахунковий місяць, то позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невстановлення «зеленого» тарифу позивачу на кожний розрахунковий місяць за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України, розрахованого відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» підлягає задоволенню.

Стосовно розміру «зеленого» тарифу у лютому 2015 року та в березні 2015 року, датою встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на лютий 2015 року є 26 січня 2015 року (постанова НКРЕКП № 68 від 26 січня 2015 року), а на березень - 26 лютого 2015 року (постанова НКРЕКП №224 від 26 лютого 2015 року).

Враховуючи фактичне вчинення відповідачем дій щодо встановлення позивачу «зеленого» тарифу у відповідності до наведеного вище законодавчого порядку на лютий і березень 2015 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не встановлення позивачу на лютий і березень 2015 року «зеленого» тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, розрахованого згідно статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо встановлення позивачу «зеленого» тарифу за розрахункові місяці за вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України, відповідно, на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, на 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року, колегія суддів зазначає про її обґрунтованість з огляду на встановлену вище протиправну бездіяльність відповідача щодо прийняття відповідних рішень у вказані періоди.

При чому, щодо встановлення «зеленого» тарифу на лютий і березень 2015 року, колегія суддів відзначає, що дія зазначених вище постанов відповідача від 31 січня 2015 року №105 та від 27 лютого 2015 року №492, якими, з чим погоджується і позивач, йому встановлювався такий тариф у повному розмірі, була зупинена, відповідно, постановами НКРЕКП від 31 січня 2015 №157 та від 27 лютого 2015 року №493, на підставі яких йому і здійснювався розрахунок «зеленого» тарифу у лютому та березні 2015 року.

Також, колегія суддів звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року по справі №826/4306/15 було визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 січня 2015 року №157 «Про зупинення дії пункту 1 постанов НКРЕП від 31 січня 2015 року №105 та встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії». Вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року, у відкритті касаційного провадження по даній справі було відмовлено ухвалами Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2015 року та 30 жовтня 2015 року.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року по справі №826/3745/15, яка, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року, було визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 лютого 2015 року №493 «Про зупинення дії пункту 1 постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року №492 та встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», у відкритті касаційного провадження відмовлено Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2015 року та від 29 жовтня 2015 року.

А оскільки «зелений» тариф позивачу на лютий і березень 2015 року був встановлений постановами НКРЕКП від 31 січня 2015 року №105 та від 27 лютого 2015 року №492, правомірність яких була встановлена також наведеними судовими рішеннями, тому правові підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо встановлення позивачу «зеленого» тарифу за розрахункові місяці за лютий і березень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України відсутні.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зважаючи на неправомірність здійснення фактичного нарахування позивачу «зеленого» тарифу протягом вересня 2014 року - січня 2015 року на підставі постанови НКРЕКП від 31 липня 2014 року №1072, протягом лютого 2015 року на підставі постанови НКРЕКП від 31 січня 2015 №157 та протягом березня 2015 року на підставі постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року №493, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість позовної вимоги про зобов'язання відповідача розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань позивачу додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої позивачем за договором від 12 червня 2013 року №9699/09 електроенергії, за «зеленим» тарифом, шляхом зобов'язання відповідача:

- розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань позивачу, як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої позивачем електроенергії за договором від 12 червня 2013 року №9699/09 у лютому 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови НКРЕКП від 31 січня 2015 року №157, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою НКРЕКП від 31 січня 2015 року №105, за наслідками розгляду прийняти рішення;

- розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством «Енергоринок» перерахувань позивачу, як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої позивачем електроенергії за договором від 12 червня 2013 року №9699/09 у березні 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року №493, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою НКРЕКП від 27 лютого 2015 року №492, за наслідками розгляду прийняти рішення.

При цьому, задоволенні позовних вимог саме у такий спосіб не є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача та спрямовано на адекватний захист порушених законних прав позивача.

Щодо посилань апелянта на порушення позивачем строку звернення до суду та безпідставний розгляд спору по суті судом першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

За нормами КАС України пропущення встановленого строку звернення з адміністративним позовом не позбавляє особи права звернутися з адміністративним позовом і не може бути підставою для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі. КАС України надає право стороні, яка пропустила строк на звернення до суду відновити пропущений строк у разі, якщо причини, які його спричинили були поважними. У цьому випадку суд розглядає відповідне клопотання. Після поновлення строку суд розглядає адміністративний позов по суті в порядку, встановленому КАС.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачем разом із позовом було заявлено відповідне клопотання, а суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі розглянув його та ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 21.07.2016 визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду. Відтак, жодного порушення норм процесуального права судом допущено не було.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Л.О.Костюк,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.