Ухвала суду № 62228752, 26.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року справа №805/225/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі №805/225/16-а за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000006/2102/НОМЕР_1 від 25.01.2016,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Інспекція) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 000006/2102/НОМЕР_1 від 25.01.2016.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 04.03.2016 у справі № 265/563/16-а скасовано постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області № 864 від 02.12.2015 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КупАП) (яку було прийнято на підставі тих же матеріалів, що і спірне у даній справі рішення) скасовано.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції письмові заперечення, внаслідок чого посилається на те, що підставою для прийняття спірного рішення є адміністративні матеріали, отримані від Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, у тому числі протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_3, приймаючи спірне рішення відповідач діяв у межах чинного податкового законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі №805/225/16-а позов задоволено повністю.

Рішення Інспекції № 000006/2102/НОМЕР_1 від 25.01.2016 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій - скасовано.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що документом, на підставі якого у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, тобто носієм доказової інформації, є протокол в справі про адміністративне правопорушення, тобто суд першої інстанції вважає, що пояснення свідків, про яких не вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд першої інстанції звертає увагу і на той факт, що матеріали, які стали підставою для винесення оспорюваної постанови, взагалі відсутні документи, які б ідентифікували особу, щодо якої складений адміністративний протокол (копія паспорту, дані про її місце роботи, про реєстрацію її як фізичної особи-підприємця тощо), а також, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про те, що ОСОБА_3 є тим повнолітнім, якому було здійснено продаж пива.

Таким чином, відповідачем не доведена правомірність дій щодо прийняття спірного рішення.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій до позивачки є протокол правоохоронних органів, а не рішення адміністративної комісії Маріупольської міської ради.

Крім того, до адміністративних матеріалів було додано копії: постанови Адміністративної комісії №864, пояснення ОСОБА_3 і ОСОБА_4, два рапорти оперуповноважених Орджонікідзевського РВ ММУ Підюка О.Л., супровідний лист до адміністративної комісії Маріупольської міської ради, повістки Адміністративної комісії Маріупольської міської ради, відправлена поштою ОСОБА_2 з повідомленням від 04.12.2015., паспорта ОСОБА_3

Також, апелянт вважає за доцільне при розгляді справи врахувати інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 №375/11/14-14.

Таким чином, апелянт зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій від 25.01.2016 №000006/2102/НОМЕР_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1) відповідає діючому законодавству. Тому, враховуючи викладене, при прийнятті рішення по справі апелянт наголошує, що суд першої інстанції порушив чині норми матеріального права, а саме ст. 15-3, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В судовому засіданні позивач заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02.12.2015 адміністративною комісією Виконавчого комітету Маріупольської міської ради було прийнято постанову № 864, відповідно до якої вказано про те, що 29.09.2015 о 17-30, ОСОБА_2, знаходячись на робочому місці у крамниці "Крістіна" по вул. Московській, 7а, здійснила продаж неповнолітньому пива, що є порушенням ст. 156 ч.2 КУпАП.

Проте, у зв'язку зі спливом строків на момент розгляду справи, на підставі п.7 ст. 247 КУпАП провадження у справі було закрито.

29.12.2015 відповідачем було отримано від Виконавчого комітету Маріупольської міської ради адміністративні матеріали відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, серед яких, протокол про адміністративне правопорушення, копії постанов адміністративної комісії, письмові пояснення, рапорти оперуповноважених, повістки.

На підставі вказаних матеріалів, 25.01.2016 відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000006/2102/НОМЕР_1, яким до позивача, згідно з абз.9 ч.2 ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95), за продаж пива особі, яка не досягла 18 років, застосовано штраф у розмірі 6 800 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону № 481/95 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років

Згідно з абз.9 ч.2 ст. 17 Закону № 481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень

Стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлює, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 04.03.2016 у справі № 265/563/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області про зміну постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02 грудня 2015 року №864, яка набрала законної сили, встановлено такі обставини щодо позивача.

Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до статті 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Судом встановлено, що 29 вересня 2015 року о/у ВКМСД Орджонікідзевського РВ ММУ складено протокол № 251393 про те, що ОСОБА_2 29 вересня 2015 року біля 17:30, знаходячись на робочому місці в крамниці "Крістіна" по вулиці Московській, 7а, здійснила продаж неповнолітньому пива, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП.

У протоколі зазначено, що свідки правопорушення відсутні. Також зазначено, що правопорушник від надання пояснень та підпису відмовилася у присутності понятих, однак, окрім прізвища та ініціалів будь-які інші дані, які б ідентифікували особу понятих (паспортні дані, місце реєстрації та проживання тощо) відсутні.

Вказаний протокол надійшов на розгляд до адміністративної комісії виконкому Маріупольської міської ради 13 листопада 2015 року.

Постановою адміністративної комісії виконкому Маріупольської міської ради № 864 від 02 грудня 2015 року позивачка була визнана винною в тому, що 29 вересня 2015 року біля 17:30, знаходячись на робочому місці в крамниці "Крістіна" по вулиці Московській, 7а, здійснила продаж неповнолітньому пива, що є порушення ч.2 ст. 156 КУпАП, провадження у справі було закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП - закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

На засіданні комісії позивачка присутня не була. Суду представником відповідача надана повістка, якою позивачка викликалася на засідання комісії з розгляду протоколу на 02 грудня 2015 року на 14:00, однак, відсутні докази, що така повістка була отримана позивачкою. Факт отримання такої повістки позивачка заперечує. Розгляд справи у відсутності особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, є грубим порушенням права на захист, а відтак і інших прав цієї особи, передбачених ст. 268 КУпАП.

Представник відповідача зазначила, що спірна постанова прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень неповнолітнього свідка ОСОБА_3, тоді як у протоколі відсутні дані про наявність свідків правопорушення, а також відсутнє твердження про те, що ОСОБА_3 є тим самим неповнолітнім, якому начебто продали пиво.

Враховуючи, що документом, на підставі якого у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, тобто носієм доказової інформації, є протокол в справі про адміністративне правопорушення, суд вважає, що пояснення свідків, про яких не вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу і на той факт, що матеріали, які стали підставою для винесення оспорюваної постанови, взагалі відсутні документи, які б ідентифікували особу, щодо якої складений адміністративний протокол (копія паспорту, дані про її місце роботи, про реєстрацію її як фізичної особи-підприємця тощо).

З огляду на фактичні обставини справи, суд констатує, що постанову адміністративної комісії виконкому Маріупольської міської ради № 864 від 02 грудня 2015 року про визнання позивачки винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП та закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП - закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно та незаконно.

Вказаною постановою адміністративний позов ОСОБА_2 до адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області про зміну постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02 грудня 2015 року №864 задоволено частково.

Постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області № 864 від 02 грудня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП - скасовано.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Як зазначалось раніше, відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 04.03.2016 у справі № 265/563/16-а на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відсутні правові підстави стверджувати про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій оскаржуваним рішенням відповідача.

Враховуючи викладене позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 26 жовтня 2016 року.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі №805/225/16-а за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000006/2102/НОМЕР_1 від 25.01.2016 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов