Постанова № 62226038, 26.09.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9030/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Гончарука В.П.

з секретарем Красновою І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил. Просить суд поновити пропущений десятиденний строк на оскарження Постанови про порушення митних правил № 0164/10203/16 від 26.04.2016 року винесеної заступником начальника Чернігівської митниці ДФС Литвиненком Володимиром Володимировичем; скасувати Постанову про порушення митних правил № 0164/10203/16 від 26.04.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та 1закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.04.2016 року заступником начальника Чернігівської митниці ДФС Литвиненком Володимиром Володимировичем було винесено Постанову про порушення митних правил № 0164/10203/16. Даною Постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та у зв'язку з перевищенням встановленого ст. 95 Митного кодексу України строків доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органів доходів і зборів України. Вважає оспорювань постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки вона була винесена з порушенням вимог ст. 467 Митного кодексу України у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надав письмову заяву з прохання слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надав письмову заяву з прохання слухати справу за його відсутності, заперечував проти позовних вимог в повному обсязі. Додатково надав до суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засаді змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 283 КпАП України передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами адміністративного впливу проводяться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2016 старшим державним інспектором ВМО № 1 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС Дубиною І.Г. складений протокол про порушення митних правил № 0164/10203/16 відносно гр. України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МУ України (а.с. 38-41).

При цьому, як вбачається з вказаного протоколу 12.04.2016 о 11 год. 34 хв. під керуванням громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зону митного контролю м/п «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС у напрямку Україна-Білорусь по смузі спрощеного митного контролю «Зелений коридор» заїхав автомобіль «АУДІ 4В», кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

Здійсненою перевіркою по Центральній базі даних ЄАІС ДФС та АСМО«Інспектор 2006» було встановлено, що 20.07.2015 року, громадянином України ОСОБА_1 в зоні діяльності митного поста «Енергія»(на даний момент ВМО №2 м/п «Нові Яриловичі») Чернігівської митниці ДФС було ввезено на митну територію України автомобіль марки «АУДІ 4В», кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 в митному режимі «транзит» митною територією України.

На момент складання протоколу ОСОБА_1 жодних документів, що підтверджують поломку даного автомобіля, хворобу чи інших документів що пояснюють неможливість вивезення даного транспортного засобу не надавалося. Позивач не перебуває ні на постійному, ні на тимчасовому обліку в консульській установі за межами України про що свідчить відсутність відповідних відміток в його паспорті, є резидентом, тому транспортний засіб був ввезений ним на митну територію України в режимі «транзит» та мав бути вивезений ним поза межі митної території впродовж 10 діб, відповідно до вимог ст.95 МК України. Таким чином, ОСОБА_1 перевищив більше ніж на десять діб, встановлений ст.95 МК України, строку доставки товарів, транспортних засобів, що має ознаки порушення митних правил, передбачені ч. 3 ст. 470 МК України.

Також судом встановлено, що 26.04.2016 постановою Чернігівської митниці ДФС ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МУ України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 8500,00грн.(а.с. 34-37)

Відповідно до п. 57, 58 ч.1 ст.4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі; транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

Згідно з ч.1 ст. 522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені ст. 468-470, 474, 475, 477-481 цього Кодексурозглядаються органами доходів і зборів.

За ст. 523 МК України справи про порушення митних правил від імені митниць, розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані і інші, визначені законами обставини.

Відповідно до ст.90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.1 ст. 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, а саме: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до ч.1 ст.381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування, які постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави з метою транзиту через митну територію України без письмового декларування та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.

При цьому, згідно з главою 55 розділу ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених МК України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).

За ч.1, 4 ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивач 20.07.2015 ввіз в Україну у митному режимі «транзит» легковий автомобіль марки «АУДІ 4В», кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, однак, його не вивіз та в інший митний режим, відповідно до законодавства, не помістив. При цьому, відповідно до ч.1 ст.93, 95 МК України позивач повинен був доставити даний автомобіль до органу доходів і зборів у строк до 30.07.2015 (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу до 25.07.2015). За таких обставин, позивач, станом на 12.04.2016 перевищив, встановлений ст. 95 МК України строк, більше як на 10 діб.

Стосовно твердження позивача щодо пропущення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 467 МК Українисуд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексурозглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Стаття 467 МК України та чинне законодавство не містить поняття «триваюче правопорушення». У той же час від правильного визначення моменту, коли правопорушення вважається вчиненим або виявленим, залежить можливість притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Поняття триваючого правопорушення роз'яснювалось листами Міністерства юстиції України від 01.12.2003 № 22-34-1465 та від 17.07.2007 № 22-14-493. Зокрема, зазначалось, що триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином. При цьому фіксація правопорушень та можливість накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил розглядається в кожному окремому випадку в залежності від конкретних обставин справи.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 02.08.2013 №6802-0-4-13/11 триваючими правопорушеннями визначаються правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Частиною 3 ст. 470 МК України передбачено відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, у вчиненні якого позивача визнано винним. Тобто, обов'язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку вивезення більш як на десять діб, що вже свідчить про триваючий характер правопорушення. Отже, з огляду на викладене, порушення, передбачені ч. 3 ст. 470 МК Україниє триваючими.

При цьому, листом Міндоходів України від 30.08.2013 № 16666/7/99-99-24-03-09-17 роз'яснено, що обґрунтованим є розгляд питання щодо накладення стягнення за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, за наявності підстав віднесення його до категорії триваючих (наприклад, при втраті товарів, недоставлених до митниці у встановлений ст. 95 МК України строк тощо) не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення.

Враховуючи те, що ст. 467 МК України не містить вичерпного переліку триваючих порушень, а лише констатує приналежність до таких порушень, у тому числі тих, що передбачені ст. 469, 477-481, 485 МК України, стягнення за перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів до органу доходів і зборів призначення більше ніж на десять діб, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, повинно бути накладене не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення такого правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, документом, що підтверджує факт виявлення порушення митних правил є протокол про порушення митних правил, а не наявне в електронних базах даних Інспектор 2006 та ЄАІС ДФС орієнтування органу доходів і зборів щодо перевищення строку транзитного перевезення автомобіля «АУДІ 4В», кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 позивачем більше ніж на десять діб.

Факт вчинення позивачем порушення митних правил виявлено Чернігівською митницею ДФС 12.04.2016 після проведення перевірки, у зв'язку з чим, того ж дня складено протокол про порушення митних правил № 0164/10203/16 відносно гр. України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МУ України.

Постанова за результатами розгляду справи винесена Чернігівською митницею ДФС - 26.04.2016 року, отже, адміністративне стягнення накладено у встановлений ст. 467 МК України строк.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд не вбачає законних підстав для скасування постанови від 26.04.2016 року, а відтак, відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

На підставі вище викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задоволенню не підлягають.

Відповідно до 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлений шестимісячний строк з дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанову, яку позивач просить скасувати, ухвалено 26.04.2016 року. Позивач звернувся до суду 27.05.2016 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 289 КУпАП.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Зважаючи на те, позивач у період з 04.05.2016 року по 22.05.2016 року перебував за кордоном у відпустці та тільки 23.05.2016 року прибув до Києва, у зв'язку з чим не мав змоги раніше ознайомитися з постановою митниці та оскаржити її, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 283, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 90, 93, 95, 102, 381, 467, 470, 494, 522-533, 531 Митного кодексу України та керуючись ст.ст. 9-12, 17-20, 49, 51, 70, 71, 128, 159-163, 171-2 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає у відповідності до вимог ст..171-2 КАС України.

Суддя