Рішення № 62223785, 19.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/10745/15-ц Головуючий суддя І інстанції Горчакова О. І.

Провадження № 22-ц/790/5142/16 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.

судді: Піддубного Р.М., Трішкової І.Ю.,

при секретарі - Прологаєвій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, до якої приєдналася Кредитна спілка «Слобожанська» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Харківського міського управління юстиції - Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністрества юстиції України, приватного нотаріуса ХМНО Самощенко Олександри Ігорівни, треті особи: Головний державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - Близнюков Ю. В., Кредитна спілка «Слобожанська», ОСОБА_1, Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_5, про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколів та акту про проведення прилюдних торгів,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 14.09.2015 року ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України провело електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, однокімнатної квартири, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності. Стартова (початкова) ціна квартири була встановлена в розмірі 273546 грн. Переможцем торгів було об'явлено ОСОБА_1, яка запропонувала за квартиру ціну 205159 грн. 50 коп. Вважає, що протокол № 114776 від 14.09.2015 року про проведення електронних торгів, акт про проведення електронних торгів від 29.09.2015 року з продажу квартири адресом: АДРЕСА_1, та видане, на їх підставі, свідоцтво про придбання майна з електронних торгів є недійсними з огляду на допущені при їх проведенні численні порушення діючого законодавства. Зазначає, що електронні торги проводились без експертної оцінки квартири експертом-оцінювачем. Наполягає, що на його адресу не направлялись постанови про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту на квартиру, про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні; йому не була видана копія Акту опису та арешту майна; оцінка квартири проведена не була; державний виконавець не повідомив його про виставлення квартири на електронні торги. Отже про здійснення будь-яких дій Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції його не повідомляли, копії постанов на його адресу не направлялися, тому при здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем був порушений порядок направлення йому, як стороні виконавчого провадження, виконавчих документів, що в свою чергу порушило його права сторони виконавчого провадження. Крім того, приватним нотаріусом Самощенко О. І. при вчинені виконавчого напису за №2825 від 22.10.2014 року також були порушені його законні права і інтереси, які підлягають захисту судом і поновленню. Так, порушено вимоги ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», пункт 2.3 якої передбачає можливість вчинення нотаріусом виконавчого напису після спливу 30 днів з моменту надіслання повідомлення, а таке повідомлення на його, адресу взагалі не направлялося. Стягнення на предмет іпотеки повинно було проводитись шляхом звернення до суду, а не виконавчим написом нотаріуса, бо квартира АДРЕСА_1 перебуває у спільній сумісній власності Позивача та його дружини - ОСОБА_6 Звертає увагу, що ні він, ОСОБА_2, ні - ОСОБА_6, не уповноважували один-одного бути представниками по будь-якому виконавчому провадженні, чи інших дій у будь-яких органах чи установах, ким би вони не виконувалися.

Після уточнення позовних вимог позивач остаточно просив визнати недійсними:

1) електронні торги з реалізації арештованого майна - однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведені 14.09.2015 (23.07.2015) року ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;

2) протокол № 114776 від 14.09.2015 року про проведення електронних торгів з продажу належної йому, ОСОБА_2, квартири АДРЕСА_1 проведених Державним підприємством «Інформаційний центр»» Міністерства юстиції України;

3) акт про проведення електронних торгів від 29.09.2015 року з продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, складений головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Близнюковим Ю. В.;

4) свідоцтво про належність права власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1, посвідчене державним нотаріусом та зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно;

5) Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1;

6) неправомірними дії державного виконавця по проведенню виконавчих дії, які виразилися в не надісланні Позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2014року.

7) скасувати постанову про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та оголошення заборони на її відчуження від 05 листопада 2014 року головного державного виконавця Близнюкова Ю. В. та - акт опису та арешту квартири від 01 грудня 2014 року.

8) виконавчий напис №2825 від 22.10.2014 року приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самощенко Олександри Ігорівни;

9) прохав сторони повернути у попереднє становище (застосувати реституцію до правовідносин);

10) витребувати у відповідачів: копії правоустановлюючих документів довідки про банківські реквізити, копію зведеного виконавчого провадження №1912/18 номера за ЄДРВП: 45215434, копію справи електронних торгів за 2014 рік АДРЕСА_1, копію нотаріальної справи виконавчого напису нотаріуса №2825 від 22.10.2014 року приватного нотаріуса Самощенко О. І. Харківського міського нотаріального округу;

11) стягнути з відповідачів на його користь: судові витрати 63750 грн. послуги адвоката за надання юридичної допомоги, 1218 грн. сплаченого мною судового збору та моральну шкоду у 205159 грн. 50 коп. з Відповідачів.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково. Визнано недійсними:електронні торги з реалізації арештованого майна - однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведені 14.09.2015 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; .Протокол № 114776 від 14.09.2015 року про проведення електронних торгів з продажу належної ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, проведених Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; акт про проведення електронних торгів від 29.09.2015 року з 1-го продажу квартири за адресою: м. Харків, вул. Миру буд. 80, кв. З, складений головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; свідоцтво про належність права власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1, посвідчене приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального ОСОБА_8 та зареєстроване в реєстрі №1813 від 15 жовтня 2015 року; визнано недійсним виконавчий напис №2825 від 22.10.2014 року приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самощенко Олександри Ігорівни. Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженої м. Харкова. Сторони повернуто у попереднє становище. В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_9 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції посилається на ті норми права, які регулюють інші правовідносини та у даному випадку застосуванню не підлягають. Зазначає, що рішенням суду задоволені вимоги, які відсутні в позовній заяві. Звертає увагу, що рішення суду містить викладення пояснень сторін, які взагалі не надавалися або надавалися іншого змісту. Наполягає, що рішення суду не мотивовано, оцінка поясненням, запереченням відповідача та наданим доказам судом не наведена.

Представник Кредитної спілка «Слобожанська» приєдналася до апеляційної скарги та також просила скасувати рішення, та ухвалити нове, який відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 травня 2012 року між ОСОБА_2 та Харківською обласною кредитною спілкою «Слобожанська» було укладено кредитний договір № 7383, поручителем по вказаному договору є - ОСОБА_5 (а.с.14, 16-18 том 1).

Спірна квартира на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09 серпня 2009 року (а.с. 11 том 1).

Для забезпечення виконання зобов'язання між ОСОБА_2 та Харківською обласною кредитною спілкою «Слобожанська» було укладено договір іпотеки, в якому предметом іпотеки була квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15 том 1).

Приватним нотаріусом Самощенко О. І. вчинено виконавчий напис за №2825 від 22.10.2014 року, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 141).

Визнаючи недійсним зазначений виконавчий напис, суд першої інстанції не навів жодних мотивів такого свого рішення, між тим, підстав для задоволення таких позовних вимог позивача судова колегія не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Позовна вимога щодо визнання виконавчого напису недійсним не відповідає нормам цивільного та цивільно-процесуального законодавства України виходячи з такого.

Виконавчий напис не є правочином. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 215 ЦК поняття недійсності застосовується до правочинів.

Відповідно до ст. 18 ЦК нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів. Відповідно до зазначеного Закону одним із виконавчих документів є виконавчий напис нотаріуса, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису є окремим, самостійним способом захисту цивільних прав серед інших способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених главою 3 розділу 1 ЦК.

Отже, виконавчий напис у розумінні ЦК не є правочином, недійсність якого може бути встановлена судом, а тому він може бути визнаний лише таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином боржник може захищати свої права шляхом пред'явлення вимог, зокрема, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (повністю або частково).

Однак суд має право визначити предмет позову відповідно до вимог закону, якщо саме на це спрямована підстава позову, тобто обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги.

Між тим, судовою колегією не встановлено підстав вважати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Так, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Вчинення виконавчого напису не суперечило умовам договору іпотеки від 31 травня 2012 року та вимогам Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень -іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Матеріалами справи підтверджено, що кредитною спілкою нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного у встановлений законом строк направлення письмової вимоги про усунення порушень з відміткою поштового відділення зв'язку про відправлення такого повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (а.с. 17-49 том 2).

Розмір заборгованості на погашення якої видано виконавчий напис позивач не оспорює, доказів виконання зобов*язань суду не надав.

За таких обставин відсутні підстави вважати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Зазначене відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15.

Крім того, судом встановлено, що 27 жовтня 2014 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Близнюковим Ю.В. винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.143).

05 листопада 2014 року державним виконавцем була винесена Постанова про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.144).

Згідно звіту про оцінку майна від 16.03.2015 року вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 суб*єктом оціночної діяльності визначена у розмірі 273546 грн.

У відповідності до абзацу 3 пункту 5 розділу ІІІ «Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року №656/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 року за № 427/25204 (зі змінами), Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на 23.07.2015 року були призначені електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 - однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стартова (початкова) ціна квартири була встановлена в розмірі 273 546,00 грн.

Електронні торги 23.07.2015 року не відбулися, що підтверджується відповідним протоколом.

Повторні торги були проведені 14.09.2015 року ДП «Інформаційний центр»» Міністерства юстиції України. Стартова (початкова) ціна квартири була встановлена в розмірі 205159,50 грн. Переможцем торгів було об'явлено - ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 затверджено Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 року за № 427/25204, положення якого поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення відповідного акту є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).

Дії державного виконавця, правомірність яких і у цій справі ставить під сумнів позивач, вже були предметом оскарження в судовому порядку. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.02.2016 року було відмовлено у задоволенні скарги на дії державного виконавця. При цьому судом встановлено, що дії державного виконавця відповідали вимогам закону. (а.с. 50 том 2)

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

За частиною першою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини п'ятої статті 58 вказаного Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Відповідно до розділу 8 Тимчасового положення, у разі якщо електронні торги не відбулися, нереалізоване майно (лот) яке виставлялося на електронні торги, підлягає уцінці (повторній оцінці).

Уцінка (повторна уцінка) майна проводиться відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», уцінка предмета іпотеки проводиться відповідно до статті 49 Закону України «Про іпотеку».

За змістом ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що діяла на час проведення торгів, початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

За таких обставин, продаж квартири на електронних торгах за ціною, що в результаті уцінки предмету іпотеки на 25% становила 205159,50 грн. не суперечить вимогам закону.

Повторні прилюдні торги відбулися у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна.

Той факт, що ОСОБА_2, було повернуто технічну документацію на квартиру та свідоцтво про право власності не має правового значення, оскільки не свідчить про недійсність або припинення договору іпотеки.

За змістом ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Про призначення як первісних так і повторних торгів державним виконавцем надавалися оголошення у пресі з дотриманням вимог ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», на адресу позивача направлялись відповідні повідомлення.

Позивач не надав належних та допустимих доказів того, що при проведенні прилюдних торгів відбулося порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення, які б вплинули на результати торгів, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення суду першої інстанції, підставою для чого, згідно п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, до якої приєдналася Кредитна спілка «Слобожанська» задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 червня 2016 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -