Постанова № 62223764, 05.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2016 р. Справа№ 910/14083/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тарасенко К.В.

суддів: Отрюха Б.В.

ОСОБА_1

за участю представників:

від ДВС Дніпровськог РУЮ у м. Києві: ОСОБА_2 представник

від позивача (стягувача): ОСОБА_3 представник

від відповідача (боржника): не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2016

у справі № 910/14083/13 (головуючий суддя Пригунова А.Б.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз»

на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз»

до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» у задоволенні скарги на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» 21.07.2016 (згідно відтиску штемпеля відділення поштового звязку на конверті) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 у даній справі та задовольнити скаргу на дії (рішення, бездіяльність) державного виконавця.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суддя першої інстанції не розібралась в суті спору, у зв'язку з чим прийняла незаконне рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.08.2016.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Тарасенко К.В. у відпусті, судове засідання 10.08.2016 не відбулось.

12.09.2016 від представника стягувача надійшли письмові пояснення, до яких додано ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/3577/16, як судову практику.

У зв'язку з виходом судді Тарасенко К.В. з відпустки, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 розгляд справи призначено на 05.10.2016.

Представник відповідача (боржника) у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі відповідача (боржника).

Представник Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала суду є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача (стягувача) та ДВС, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, судова колегія встановила наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014, у справі № 910/14083/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» задоволено повністю та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» грошові кошти: основного боргу 180 000,00 грн. та судові витрати 3 600,00 грн.

01.04.2014 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ у справі № 910/14083/13 на виконання рішення від 10.12.2015.

07.04.2016 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/14083/13 від 01.04.2014 на підставі ст. 21, 23, п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з тим, що місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» є м. Київ, пр. Перемоги, 49/2, що територіально не відноситься до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві.

29.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» подало скаргу на дії державного виконавця Відділу держаної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, в якій просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Відділу держаної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 р. у справі № 910/14083/13 та скасувати постанову державного виконавця від 07.04.2016 р. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 р. у справі № 910/14083/13.

В обґрунтування своєї скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» вказує, що наказ Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 р. у справі № 910/14083/13 виконувався за місцезнаходженням майна боржника у Дніпровському районі міста Києва та обставини щодо наявності майна Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» є безспірними та не викликають сумнівів і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Наведені обставини свідчать, що для відкриття виконавчого провадження необхідно, зокрема, дотримання принципу територіальності.

Тобто, для відкриття виконавчого провадження необхідно, щоб на території діяльності відповідного відділу ДВС знаходився боржник, його постійно діючий орган або майно.

Як вбачається з матеріалів справи, місцем реєстрації Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» є м. Київ, пр. Перемоги, 49/2, що за адміністративно-територіальним у строєм належить до території Соломянського району міста Києва.

При цьому, як правильно зазначено в ухвалі суду першої інстанції, відповідно до листа Фонду державного майна України від 08.09.2014 р. № 31-4-395 плавальні засоби, що зберігаються на території водноспортивної станції на Трухановому острові у місті Києві перебувають на балансі Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» та в Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті України не зареєстровані.

У свою чергу, в рішенні Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 № 910/1280/16, на яке посилається стягувач, відсутні посилання на те, що майно, яке є предметом спору (дванадцять будиночків на території водної станції за адресою: м. Київ, Труханів острів, загальною площею 156,0 кв.м.) належать боржнику.

Водночас, за правилами Закону України «Про виконавче провадження» звернути стягнення можливо виключно на майно, належне боржнику, в той час як з матеріалів справи вбачається, що плавальні засоби, що зберігаються на території водноспортивної станції на Трухановому острові у місті Києві перебувають лише на балансі Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», що не є тотожнім праву власності, крім того, докази щодо власників дванадцяти будиночків на території водної станції за адресою: м. Київ, Труханів острів, загальною площею 156,0 кв.м. в матеріалах справи також відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведені обставини свідчать, що для визнання дій державного виконавця незаконними заявник має довести факт незаконності таких дій належними та допустимими доказами, однак таких доказів заявником не надано, а скарга на дії ДВС та ухвалу суду першої інстанції ґрунтується виключно на припущеннях, про наявність майна боржника на території Дніпровського району міста Києва.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві від 07.04.2016 р. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 р. у справі № 910/14083/13 у звязку з предявленням виконавчого документа не за місцем реєстрації боржника/місцем знаходження його майна, винесена у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням фактичних обставин справи, про що обґрунтовано зазначив в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції.

Щодо наданої заявником судової практики, колегія суддів зазначає, що при розгляді апеляційної скарги у справі № 910/14083/13 у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо надання юридичної оцінки процесуальним документам прийнятих при розгляді інших справ судом першої інстанції.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 по справі № 910/14083/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/14083/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

СуддіБ.В. Отрюх

ОСОБА_1