Рішення № 62223274, 20.10.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.2016 Справа № 920/868/16

за позовом Сумського обласного центру з гідрометеорології, м. Суми

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Столиця-благоустрій», м. Суми

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми

про стягнення 129 236 грн. 18 коп.

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 01.1/875 від 12.01.2016р.,

ОСОБА_3, довіреність б/н б/д.

Від відповідача: не зявився.

Третя особа: ОСОБА_4, довіреність № 66 від 30.06.2016р.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 129 236 грн. 18 коп. заборгованості по договору оренди державного майна № 1871 від 27.12.2012р., а саме: 37 763 грн. 75 коп. основного боргу, 75 527 грн. 50 коп. неустойки, 6 468 грн. 88 коп. пені, 3 776 грн. 38 коп. штрафу, 4 832 грн. 99 коп. інфляційних витрат та 866 грн. 68 коп. 3 % річних.

Представник позивача в дане судове засідання подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 124 488 грн. 98 коп., з них: 37 763 грн. 75 коп. заборгованість з орендної плати, 75 527 грн. 50 коп. неустойки, 758 грн. 79 коп. пені, 3 776 грн. 38 коп. штрафу, 5 512 грн. 74 коп. інфляційних витрат та 1 149 грн. 82 коп. 3% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представник третьої особи в даному судовому засіданні усно пояснив, що позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.

Відповідач в дане судове засідання не зявився, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з умовами договору оренди державного майна №1871 від 27.12.2012р., укладеного між відповідачем та третьою особою, відповідачу було передано в строкове платне користування державне майно нежитлові приміщення загальною площею 65,6 кв.м., розташовані за адресою: вул. ОСОБА_5 (колишня ОСОБА_6), 1, м. Суми, балансоутримувачем яких є позивач.

Відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Строк дії договору визначений у п.10.1 договору, в якому зазначено, що договір діє з 27.12.2012р. до 26.12.2014р. включно.

Відповідно до п. 5.10 договору орендар у разі припинення або розірвання договору зобовязаний повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду.

Згідно п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обовязку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до акту приймання-передавання майна, відповідач передав орендоване майно 29.06.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідач термін розрахунку порушив, не сплатив заборгованість за період з січня 2015р. по липень 2016р. в загальній сумі 37 763 грн. 75 коп. Тому, позивач був вимушений звернутися до суду з заявою про стягнення заборгованості по орендній платі.

Відповідно до п.1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимогам позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 37 763 грн. 75 коп. заборгованості вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 610 Цивільного кодексу України.

Також, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 758 грн. 79 коп. за період з 15.05.2016р. по 26.05.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань відповідно п. 3.7 договору №1871 від 27.12.2012р. (орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету балансоутримувача у визначеному п. 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені здійснюється до моменту повної сплати орендарем заборгованості з орендної плати).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 758 грн. 79 коп. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню штрафу в сумі 3 776 грн. 38 коп., згідно п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 3 776 грн. 38 коп. передбачені умовами договору, штраф нараховано в межах строку позовної давності, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

При цьому, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлені вимоги по стягненню неустойки в сумі 75 527 грн. 50 коп. за період з січня 2015р. по червень 2016р. (включно).

Згідно до п. 5.10 договору відповідач у разі припинення або розірвання договору зобовязаний повернути балансоутримувачу орендоване майно.

У разі припинення (розірвання) договору відповідач, відповідно до п. 3.11 договору, сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Представник позивача зазначив, що відповідач підписав акт приймання передачі майна у червні 2016 року.

Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

При дослідженні матеріалів справи, судом було встановлено, що згідно рішення №920/773/15 від 20.07.2015р. судом було стягнено на користь позивача неустойку в сумі 15 419 грн. 80 коп. за період з січня 2015р. по травень 2015р. (включно).

Таким чином, вказана вимога про стягнення 75 527 грн. 50 коп. неустойки підлягає задоволенню частково, а саме: сума неустойки, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 785 ЦК України, становить 60 107 грн. 70 коп. за період з червня 2015р. по червень 2016 р. (включно), тому в стягненні 15 419 грн. 80 коп. за період з січня 2015р. по травень 2015р. (включно) неустойки провадження у справі припиняється згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку із наявністю вищезазначеного судового рішення.

Також, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору №1871 від 27.12.2012р. позивач просить стягнути з відповідача 5 512 грн. 74 коп. інфляційних збитків за період з січня 2015р. по вересень 2016р. та 1 149 грн. 82 коп. 3% річних за період з січень 2015р. по вересень 2016р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Судом встановлено, що згідно рішення №920/773/15 від 20.07.2015р. судом було стягнено на користь позивача 499 грн. 98 коп. 3% річних та 10511 грн. 11 коп. інфляційних збитків, за загальний період з вересня 2014 року по травень 2015 року.

Тому, вказана вимога про стягнення 5 512 грн. 74 коп. інфляційних збитків за період з січня 2015р. по вересень 2016р. та 1 149 грн. 82 коп. 3% річних за період з січень 2015р. по вересень 2016р. підлягає задоволенню частково, а саме: сума інфляційних збитків та 3 % річних, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 3 518 грн. 36 коп. інфляційних витрат за період з червня 2015р. по вересень 2016р. (включно) та 1 083 грн. 31 коп. 3% річних за період з червня 2015р. по вересень 2016р. (включно). Тому, в стягненні 1 994 грн. 38 коп. інфляційних витрат за період з січня 2015р. по травень 2015р. (включно) та 3% річних в сумі 66 грн. 51 коп. за період з січня 2015р. по травень 2015р. (включно) провадження у справі припиняється згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку із наявністю вищезазначеного судового рішення.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Столиця-благоустрій» (40024, м. Суми, вул. Харківська, 31, код 37282779) на користь Сумського обласного центру з гідрометеорології (40030, м. Суми, вул. Героїв Сумщини, 1, код 21121370) 37 763 грн. 75 коп. заборгованість з орендної плати, 60 107 грн. 70 коп. неустойки, 758 грн. 79 коп. пені, 3 776 грн. 38 коп. штрафу, 3 518 грн. 36 коп. інфляційних витрат, 1 083 грн. 31 коп. 3% річних та 1 605 грн. 22 коп. судового збору.

3.В частині стягнення 1 994 грн. 38 коп. інфляційних витрат та 3% річних в сумі 66 грн. 51 коп. - провадження у справі припинити згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.10.2016р.

СУДДЯ О.Ю. Резніченко